Постанова № 37220156, 06.02.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2937/13-а

06 лютого 2014 року 12год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1 представник ОСОБА_2

відповідача: представник представник Брагіна О.Л., Грімова Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до УМВС України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до УМВС України в Рівненській області про скасування наказу № 201 о/с від 01 липня 2013 року про його звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п. 63 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів).

Свої позовні вимоги обґрунтувував наступним: в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 проходив службу з 11.11.1991 року, а на посаді молодшого інспектора супроводу служби супроводження та охорони спеціальних вантажів відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області, з якої він був звільнений, з 01.05.1999 року - наказ № 81 о/с.

Не погоджуючись із звільненням зазначає, що процедура звільнення проводилась в період його непрацездатності, всебічно, повно, об'єктивно не були оцінені його ділові, професійні, моральні якості та стан здоров'я.

При цьому посилається на порушені норми Конституції України, КЗпП України, рішення Конституційного суду України та Закон України «Про міліцію».

Для підтвердження своїх позовних вимог надав суду довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовців внутрішніх військ про перебуванні його на лікуванні в період з 08 травня по 26 липня 2013 року.

Одночасно звернув увагу суду на те, що в атестаційному листі від 23 травня 2013 року зазначено, що атестувався не молодший інспектор супроводу служби супроводження та охорони спеціальних вантажів відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області, а інспектор відділення з обслуговування магістральних нафтопродуктопроводів ДП «ПрикарпатЗахідтранс» розташованих на території Рівненської області ВСМ при УМВС України в Рівненській області.

Представники відповідача, УМВС України в Рівненській області, проти позову заперечили та пояснили, що процедура звільнення ОСОБА_1 відповідала законодавству України про працю, нормативним документам, якими регламентується порядок прийому, переведення та звільнення з ОВС, а це Закон України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114.

В письмовому запереченні від 18 жовтня 2013 року пояснили, що за результатами проведеної атестації - атестаційна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню з ОВС.

При цьому зазначили, що від запропонованих інших посад ОСОБА_1 відмовився та на момент видання наказу УМВС України в Рівненській області від 01.07.2013 року № 201 о/с в УМВС були відсутні будь-які відомості про те, що останній перебуває на лікарняному.

В ході розгляду справи по суті ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтвердив та пояснив, що з 08 травня по 26 липня він знаходився на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в лікувальних закладах Рівненської області, лікування проводилось з дозволу його безпосереднього керівництва УМВС та направлення з медичної служби УМВС. На підтвердження надав суду копії довідок про тимчасову непрацездатність, історії хвороби, які були оглянуті в судовому засіданні та звірені з оригіналами.

На кадровій та атестаційній комісії, на яких розглядалось питання про його дальше проходження служби в ОВС він присутнім не був, жодних посад йому не пропонувалось, від підписів по результатам кадрової та атестаційної комісії він не відмовлявся і не міг відмовляться, з причини, що бажає і надалі проходити службу в ОВС.

Допитаний свідок зі сторони відповідача ОСОБА_5 пояснила, що 23 травня 2013 року вона була присутня на кадровій комісії УМВС України в Рівненській області як секретар комісії і підтвердила ту обставину, що ОСОБА_1 був присутнім на комісії, йому пропонувались посади, але останній відмовився від запропонованих посад, одночасно відмовився і від підписів, про що був складений акт.

На конкретне питання, в якій черговості проводилась атестаційна комісія та кадрова комісія УМВС, свідок відповіді не надала.

23 січня 2014 року представником відповідача було надано суду витяг з наказу № 14 о/с від 21 січня 2014 року про внесення часткових змін до наказу УМВС від 01.07.2013 року № 201 о/с в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1, а саме, що останнього вважати звільненим з ОВС 26 липня 2013 року.

На запитання представника позивача пояснити суду причини внесення змін до наказу № 201 о/с, правові підстави внесення таких змін, представники відповідача обмежились поясненням, що коли їм, в ході судових засідань, стало відомо, що ОСОБА_1 в період його звільнення знаходився на лікуванні, керівництвом УМСВ з мотивів поновлення його прав, прийнято рішення про часткове внесення змін до наказу № 201 о/с від 01.07.2013 року.

06 лютого 2014 року від представника позивача, адвоката ОСОБА_2, надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме визнати противоправним та скасувати наказ № 14 о/с від 21 січня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 в запас збройних сил України за п. 63 «з» (через скорочення штатів) та поновити в займаній посаді.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді молодшого інспектора супроводу служби супроводження та охорони спеціальних вантажів відділу спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області, з 01.05.1999 року - наказ № 81 о/с.

З 08 травня 2013 року по 26 липня 2013 року позивач перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні (довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів СБУ, МВС, військовослужбовців внутрішніх військ за № 301445, № 69, № 156).

В період перебування позивача на лікуванні по місцю його проходження служби, згідно поданих документів відповідачем (особова справа), були проведені кадрова та атестаційна комісії УМВС Україні в Рівненській області за результатами якої ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ на підставі п. 63 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів).

Відповідачем не надано суду достовірних відомостей про те, що ОСОБА_1 на час проведення атестаційної комісії та кадрової комісії не перебував на лікуванні та з цієї причини міг та дійсно був присутній на засіданнях цих комісій та відмовлявся від підписів за результатами атестаційної комісії та запропонованих йому посад.

На підтвердження цього засвідчує і невідповідність досліджених судом записів по посаді ОСОБА_1, яку він займав на час проведення атестації, в атестаційному листі від 23 травня 2013 року в яких невірно зазначено посаду атестованого.

Суд вважає, якщо ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений із змістом атестації, то помилок в атестаційному листі, стосовно займаної ним посади (інспектор відділення з обслуговування магістральних нафтопродуктопроводів ДП «ПрикарпатЗахідтранс» розташованих на території Рівненської області ВСМ при УМВС України в Рівненській області), не було б.

Відповідно до наказу МВС України № 331 від 02 квітня 2013 року «Про затвердження штатів органів і підрозділів УМВС України в Рівненській області» відбулися штатні зміни в апараті УМВС і посада молодшого інспектора супроводу служби супроводження та охорони спеціальних вантажів ВСМ при УМВС України в Рівненській області підлягала скороченню.

Згідно ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Позивачу ОСОБА_1, в порушення ст. 63 п. з (через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі) посади на кадровій комісії УМВС не пропонувались і він на ній присутнім не був в зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, що на момент видання оскаржуваного наказу УМВС були відсутні будь-які відомості що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні. При дослідженні особової справи ОСОБА_1 був наявний оригінал медичної довідки № 301445, та досліджені рапорт про дозвіл на лікування та направлення на лікування. Також факт перебування позивача на лікуванні, на думку суду свідчить про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду, в зв'язку з тим, що він пропустив строк звернення до суду по поважним причинам.

Наданий представниками відповідача витяг з наказу № 14 о/с від 21 січня 2014 року про внесення часткових змін до наказу УМВС від 01.07.2013 року № 201 о/с в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1, а саме, що останнього вважати звільненим з ОВС 26 липня 2013 року не може бути взятий судом до уваги та оцінений як чинний в зв'язку з тим, що до суду не надійшов оригінал та повний текст даного наказу, не були пояснені та обґрунтовані правові підстави даного наказу.

Отже відповідачем (УМВС України в Рівненській області), при звільненні ОСОБА_1 були порушені норми Закону України «Про міліцію» , Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року, КЗпП України, Конституції України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач повністю довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, натомість відповідач не довів правомірності своїх дій.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування наказу начальника УМВС України в Рівненській області від 01.07.2013 року № 201 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ на підставі п. 63 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів) та наказу начальника УМВС України в Рівненській області № 14 від 21.01.2014 року про внесення часткових змін в наказ УМВС України в Рівненській області від 01.07.2013 року № 201 о/с в частині перенесення дати звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України з 01.07.2013 на 26.07.2013.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати причини пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити строк на оскарження.

Визнати протиправними та скасувати накази №201 о/с від 01.07.2013 року та № 14 о/с від 21.01.2014 року в частині звільнення ОСОБА_1 в запас Збройних Сил України за п.63 ("З" через скорочення штатів) та поновити ОСОБА_1 на посаді.

Зобов'язати Управління МВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період незаконного звільнення по дату прийняття судом постанови 06.02.2014 року.

Звернути постанову до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.