Справа № 537/53/14-к
Провадження № 1кп/537/50/14
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.02.2014 року року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., за участю прокурора Машиної А.В., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, при секретарі Омельченко О.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013220770000007 по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Кременчук Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, займає посаду машиніста тепловозу ВП «Локомотивне депо Кременчук» ДП «Південна залізниця», раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_2;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Новокуйбишевськ РФ, татарина, громадянина України, з середньою освітою, займає посаду помічника машиніста тепловозу ВП «Локомотивне депо Кременчук» ДП «Південна залізниця», раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1;
у вчинені кримінальних правопорушень за частиною 3 статті 191, частинами 3,4 статті 358 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
9 січня 2014 року в провадження Крюківського районного суду міста Кременчука надійшли матеріали кримінального провадження кримінального провадження № 12013220770000007 по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень за частиною 3 статті 191, частинами 3,4 статті 358 КК України.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вирішуючи питання щодо можливості призначення судового розгляду справи, виходить з наступного.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повергнення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінально процесуального кодексу України.
Вивчивши обвинувальний акт, направлений прокурором до суду, суд вважає, що він не відповідає вимогам статті 291 КПК України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити відомості, окрім іншого - анкетні відомості кожного потерпілого.
Частиною 1 статті 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 КК України, а саме останні за період з 11 червня 2010 року по 22 вересня 2010 року привласнили дизельне паливо, чим нанесли відокремленому підрозділу «Локомотивне депо Кременчук» державного підприємства «Південна залізниця» матеріальної шкоди на загальну суму 21 238,99 грн.
Однак, зазначене вище, суперечить змісту висновкам слідчого викладених в тому ж самому обвинувальному акті, в якому останній зазначає, що потерпілих в кримінальному провадженні не має, при цьому одночасно зазначаючи, що шкода завдана кримінальним правопорушенням в сумі 21 238,99 грн. не відшкодовано.
Частиною 2 статті 55 КПК України передбачено, що права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до вимог частини 7 зазначеної вище статті Закону, якщо особа не подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого то слідчий, прокурор, має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Як вбачається зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, матеріали кримінального провадження не містять ані заяви відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Кременчук» державного підприємства «Південна залізниця» про вчинення щодо останнього кримінального правопорушення, ані заяви про залучення їх до провадження як потерпілих, ані допиту останніх в якості свідка, що на думку суду є грубим порушенням вимог чинного кримінально процесуального законодавства в частині захисту прав потерпілого і в подальшому унеможливлює розгляд кримінального провадження судом.
Окрім того, відповідно до статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості, окрім іншого: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті ) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається зі змісту частини 1 статті 3 КПК України, державне обвинувачення - процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення; обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленого цим Кодексом.
Однак, прокурором, обвинувачення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, висунуто не було, оскільки на думку суду, посилання в обвинувальному акті на повідомлення зазначеним вище особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191, частинами 3,4 статті 358 КК України не є в розумінні статті 3 КПК України обвинуваченням особи, що є порушенням частини 2 статті 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт фактично не містить формулювання обвинувачення.
Звернення прокурора до суду за наявності лише обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення без висунення будь якого обвинувачення щодо особи, є грубим порушенням частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки захисту.
Оскільки зазначенні вище невідповідності обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України, унеможливлюють розгляд кримінального провадження судом з дотриманням принципу законності, передбаченого статтею 9 КПК України та перешкоджає призначенню справи до судового розгляду, суд уважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору для виконання вимог статті 291 КПК України.
Керуючись статтями 291, 314, 369, 372, 395 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 за частиною 3 статті 191, частинами 3,4 статті 358 КК України - повернути прокурору Харківської області.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Суддя: Д.О. Зоріна
Судове рішення № 37219550, Крюківський районний суд м. Кременчука було прийнято 14.02.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 537/53/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: