Ухвала суду № 37217773, 19.02.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2014 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Марчука О.П. (головуючий),

Стана І.В., Животова Є.Г.

з участю прокурора - Сирохман Л.І., розглянув у відкритому засіданні матеріали за апеляцією заступника Ужгородського міжрайонного прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10.12.2013 року.

Даною постановою суду відмовлено у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2013 року якою апеляційну скаргу заступника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року визнано такою , що не підлягає розгляду.

Постанова суду мотивована тим, що в поданому клопотанні про поновлення строку відсутні належні обґрунтування причин пропуску строку подання апеляції, а ст. 349 КПК України (в редакції 1960 року) передбачено , що постанова суду першої інстанції може бути подана протягом 7 діб з моменту її проголошення.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10.12.2013 року про визнання апеляції прокурора такою , що не підлягає розгляду , визнати апеляцію прокурора на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2013 року такою , що підлягає розгляду та дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України у кримінальній справі щодо ОСОБА_3 , засудженого за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 , ч.1 ст. 310 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України. Вимоги вмотивовує тим, що про існування постанови суду від 21.06.2013 року прокуратурі стало відомо лише під час ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо доводів апеляції, промову прокурора на підтримання поданої апеляції , який просив скасувати постанови Ужгородського міськрайонного суду від 10.12.2013 року та від 21.06.2013 року , а апеляцію на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2013 року такою, що підлягає розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Зі змісту ст. 353 КПК України 1960 року вбачається, що у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який виніс постанову, про відновлення пропущеного строку. За результатами розгляду клопотання суд відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що прокурор подав апеляцію на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2013 року якою апеляційну скаргу заступника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року визнано такою , що не підлягає розгляду , вказавши про відсутність інформації щодо існування такої постанови , як поважність причини пропуску строку для оскарження.

12.06.2013 року постановою Ужгородського міськрайонного суду апеляція прокурора на вирок цього суду від 27.05.2013 року була залишена без руху та прокурору надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання постанови суду першої інстанції прокурором 21.06.2013 року подана апеляційна скарга на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2013 року.

21.06.2013 року апеляційна скарга прокурора постановою Ужгородського міськрайонного суду визнан такою , що не підлягає розгляду.

Однак , головуючим в суді першої інстанції було надано вказівку на виконання вимог ст. 351 КПК України, що свідчить про прийняття такої апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що про наявність постанови Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2013 року якою апеляційну скаргу заступника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року визнано такою , що не підлягає розгляду стало відомо прокурору під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в суді апеляційнолї інстанції.

Крім того, прокурором на виконання постанови Ужгородського міськрайонного суду від 12.06.2013 року, якою апеляція прокурора на вирок цього суду від 27.05.2013 року була залишена без руху своєчасно було подано виправлену апеляційну скаргу на вирок суду , оскільки постанову суду від 12.06.2013 року Ужгородською міжрайонною прокуратурою було отримано лише 19.06.2013 року, а виправлена апеляційна скарга подана до суду 25.06.2013 року, що свідчить про своєчасність подання останньої та необґрунтованість постанови Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2013 року якою апеляційну скаргу заступника прокурора м. Ужгорода на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року визнано такою , що не підлягає розгляду .

З цих підстав апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апелянта про поважність причини пропуску строку на оскарження постанови суду першої інстанції від 21.06.2013 року та доводи про необґрунтованість вказаної постанови та постанови суду від 10.12.2013 року заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України 1960 року, розділом ХІ "Перехідні положення" КПК України 2012 року, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

апеляцію прокурора задовольнити, постанову Ужгородського міськрайонного суду від 10.12.2013 року та постанову Ужгородського міськрайонного суду від 21.06.2013 року - скасувати.

Визнати апеляцію на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 27.05.2013 року такою, що підлягає розгляду.

Кримінальне провадження № 11/777/94/14 щодо ОСОБА_3 , засудженого за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309 , ч.1 ст. 310 КК України та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України повернути до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для виконання вимог ст. 351 КПК України щодо апеляції прокурора на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2013 року.

Судді: