Ухвала суду № 37217255, 11.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/5821/2012

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року, у справі за позовом Колективного будівельно-монтажного підприємства "Електропівдензахідмонтаж" до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року задоволено позов та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.09.2012 року №0007042200, на суму 4061 грн., та №0007032200, на суму 3531 грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо неправомірності вищевказаних рішень податкового органу, так як в ході проведеної перевірки, податковим органом встановлено, що в порушення п.п.198.1, 198.4 ст.198 Податкового кодексу України та ст.215, 216 Цивільного Кодексу України - позивачем укладено угоди з ПП "Омега Мітал", які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто є нікчемними, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємств та ПДВ за 4 квартал 2011 року, а тому податковим органом правомірно прийняті оскаржувані рішення та застосовано штрафні санкції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05.09.2012 року по 11.09.2012 року податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з ПП "Омега мітал" за 4 квартал 2011 року, про що складено акт №1129/22/00112118, яким встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, 228 ЦК України, а саме укладання правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що призвело до заниження позивачем розміру ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Порушення полягає у тому, що між позивачем та вищевказаним контрагентом укладено угоди, які не спрямовані на реальне настання наслідків, тобто є нікчемними, а тому позивачем неправомірно включено кошти за даними операціями, до складу свого податкового кредиту та валових витрат.

За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.09.2012 року №0007042200, про збільшення податку на прибуток, у розмірі 4061 грн., та №0007032200, про збільшення розміру ПДВ, на суму 3531 грн.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 200 Податкового Кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Правила формування податкового кредиту визначені ст.198 цього ж Кодексу, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону для віднесення певних сум до валових витрат, не є безумовною підставою для включення до валових витрат, якщо податковий орган доведе, зокрема, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

Частиною 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено податок на прибуток підприємств, за 4 квартал 2011 року, у розмірі 4061 грн., та занижено ПДВ, за листопад 2011 року, у розмірі 3531 грн.

На формування розміру вказаних податків вплинули господарські операції позивача з ПП "Омега мітал" щодо придбання арматури, на підставі договору №ДГ-8 від 25.08.2011 року.

На підтвердження даних господарських відносин судом зібрано наступні документи: копія договору (а.с.40), рахунок фактура на поставку арматури (а.с.62), платіжне доручення, податкова та видаткова накладна (а.с.63-65), книга обліку довіреностей (а.с.66), подорожній лист автомобіля (а.с.67), акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с.114).

Судовою колегією досліджено дані документи та встановлено, що дійсно між позивачем та вищевказаним підприємством укладено договір поставки арматури для здійснення будівельних робіт, які здійснює підприємство позивача. Належними документами підтверджено факт придбання цього товару, факт його надходження на підприємство позивача та використання у своїй подальшій господарській діяльності, тобто позивачем доведено товарність проведеної операції та підтверджено право на віднесення сум за даним договором до складу свого податкового кредиту та валових витрат, а тому оскаржувані рішення податкового органу є необґрунтованими та правомірно скасовані судом першої інстанції.

Судова колегія не погоджується з посиланнями апелянта щодо відсутності належної матеріально-технічної бази у контрагента позивача, ПП "Омега мітал" (а.с.149), як на підставу для визнання нікчемними проведених господарських операцій, оскільки позивачем добросовісно придбано товари у вищевказаної юридичної особи, а якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло