Рішення № 37214896, 06.02.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5484/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"06" лютого 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Антипової Л.О.

при секретарі Філімоновій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції Міністерства юстиції у м. Києві, Державна реєстраційна служба України про визнання права власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок, площею 94,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 Свої вимоги мотивує тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2-2982/1 за 2009 рік за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності позовні вимоги ОСОБА_3, який являється його братом, задоволено та визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок площею 94,6 кв.м., розташований в АДРЕСА_1, зобов'язано Київське міське БТІ зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на даний житловий будинок. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.11.2009 року за покійним братом позивача ОСОБА_3 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Правовою підставою для звернення ОСОБА_3 до суду був той факт, що вказаний будинок було побудовано ще в 1988 році, але документально не було оформлено належним чином. Тобто, на момент звернення ОСОБА_3 до суду вказаний житловий будинок був самочинно збудованим, саме тому він і звернувся до суду про визнання за ним права власності. Отже, брат позивача - покійний ОСОБА_3 на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України набув право власності на будинок АДРЕСА_1. Таким чином, після смерті брата - ОСОБА_3, його спадкоємцем стала їх мати - ОСОБА_2 та успадкувала після померлого сина майно, в тому числі і будинок АДРЕСА_1, тільки не встигла отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки невдовзі після його смерті сама померла - це сталось ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На підставі наведеного позивач, який являється єдиним спадкоємцем після смерті рідного брата та матері вимушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов з підстав, які в ній викладені.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представники третіх осіб до суду не з'явилися, однак направили на адресу суду заяви, в яких просили розглянути справу у їх відсутність та винести рішення згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2-2982/1 за 2009 рік за позовом ОСОБА_3 до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності позовні вимоги ОСОБА_3, який є братом позивача задоволено, а саме: визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок площею 94,6 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 та зобов'язано Київське міське БТІ зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок площею 94,6 кв.м, розташований в АДРЕСА_1. (а.с. 6)

Право власності ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 31650712. (а.с. 7)

За заявою позивача № 172 вх. № 1841/02-14 від 22.06.2011 року була заведена спадкова справа № 653/2011 щодо майна його померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері - ОСОБА_2, до складу спадщини якої увійшли грошові вклади та житловий будинок АДРЕСА_1, який вона прийняла у спадщину, але не встигла оформити після померлого ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р., оскільки сама померла.

Маючи всі законні права на отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1, позивач звернувся до Десятої Київської державної нотаріальної контори щодо видачі мені відповідного Свідоцтва, при цьому, на виконання вимог п. 216 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», надавши оригінали правовстановлюючих документів - рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02.11.2011 року та Витяг з реєстру права власності на нерухоме майно.

10 листопада 2011 року державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Герасимів Ю.В. своєю постановою відмовив позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок, правовою підставою якої було те, що в технічному паспорті на вказаний будинок АДРЕСА_1, виготовленому 26.08.2011 року зазначено, що вказаний будинок є самовільною забудовою.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийняття спадщини, померлого, переходить до його спадкоємців на загальних підставах протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, становить менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто - перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.

Отже, покійна мати позивача - ОСОБА_2 після смерті сина - ОСОБА_3, що заповів на користь матері, не встигла отримати Свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки невдовзі після відкриття спадщини після померлого сина сама померла.

Спадкоємець, який помер після відкриття спадщини, і не встиг її прийняти, після смерті першого спадкодавця - називається трансмістентом (другий спадкодавець), а його спадкоємці, на яких перейшло право успадкування, що належало б йому - іменуються трансміссарами.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийн яти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на мо мент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, згідно ст.1218 ЦК України.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однієї з підстав для державної реєстрації прав та їх обтяжень є рішення судів, що набрали законної сили.

Враховуючи, що після смерті матері позивач виявив намір прийняти спадщину, подавши відповідну заяву до Десятої Київської державної нотаріальної контори, він має право в порядку трансмісії успадкувати після його покійного брата його власність, що входить до складу спадщини, а саме, визнаний в судовому порядку за ним на праві власності будинок АДРЕСА_1.

Крім того у заповіті, що залишила після себе мати позивача - ОСОБА_2 позивач визначений, як єдиний спадкоємець всього належного їй майна.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1, в зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління юстиції Міністерства юстиції у м. Києві, Державна реєстраційна служба України про визнання права власності на житловий будинок - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: