Вирок № 37213891, 18.02.2014, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/868/14-к

1-кп/212/233/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді - КУЛІГІНОЇ Т.Д., при секретарі - ХАРЧЕНКО Є.А., за участю прокурора прокуратури Жовтневого району м. Кривого Рогу - ОСТАПЕНКО С.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, такого, що має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, відповідно до ст.89 КК України такого, що не має судимості, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2013 року, в період часу з 19-00 години до 21-00 години, ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні літньої кухні, розташованої у дворі домоволодіння АДРЕСА_1, де мешкає його батько ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сумісно з ОСОБА_4, продовжив вживати спиртні напої. В цей же день, ОСОБА_3 близько 21-00 годин, залишив свого батька ОСОБА_4, в приміщенні літньої кухні за вказаною адресою, та направився, до магазину, щоб придбати ще спритних напоїв.

Повернувшись, близько 22-00 години, цього ж дня, ОСОБА_3, зі спиртними напоями до літньої кухні, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_1, та застав свого батька ОСОБА_4, який спав на ліжку в нетверезому стані.

Так як раніше він неодноразово сварився зі своїм батьком ОСОБА_4, з приводу зловживання спиртними напоями, та з приводу придбання тим, спиртних напоїв у борг, вирішив розбудити ОСОБА_4, та з'ясувати відносини з цього приводу. ОСОБА_3, розбудивши свого батька ОСОБА_4, який сидів на ліжкові в приміщенні літньої кухні, за вказаною адресою, почав пред'являти претензії ОСОБА_4, з приводу систематич-ного зловживання ним спиртними напоями, а також з приводу того, що той купує самогон у господаря сусіднього двору АДРЕСА_1, в результаті чого між ними виникла сварка. ОСОБА_4, в свою чергу пояснив ОСОБА_3, що це його особиста справа, вживати спритні напої чи не вживати.

В період часу з 23-00 годин, до 00-00 годин, цього ж дня ОСОБА_3, обурили слова його батька ОСОБА_4, з приводу того, що той не бажав реагувати на його зауваження кинути вживати спиртні напої, після чого, він, маючи намір на навмисне спричинення тілесних ушкоджень, умисно спричинив ОСОБА_4, який сидів перед ним на ліжку два удари кулаками в область лівого ока та носу, та продовжуючи свої протиправні дії, насильно почав тягти ОСОБА_4, на вулицю, до сусіднього двору АДРЕСА_1, до сусіда у якого його батько постійно купував спиртні напої, щоб сумісно з останніми вияснити стосунки, та щоб їх сусід перестав збувати ОСОБА_4 спиртні напої.

ОСОБА_3, перетягнувши свого батька ОСОБА_4, на проїжджу частину в район будинків АДРЕСА_1, поклав його на землю, де продовжив з'ясовувати з ним стосунки з приводу зловживання тим спиртними напоями, та продовжуючи свої протиправні дії, послідовно, умисно наніс лівою та правою ногами, взутими у зимове взуття, загальною кількістю близько 10 ударів, в область голови та обличчя в результаті чого, навмисно, спричинив, ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, який супроводжувався розвитком коми, субарахноїдального крововиливу, синця лівої половини обличчя належать до комплексу черепно-мозкової травми, що згідно висновку експерта № 100 від 17.01.2014 року за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого, ОСОБА_3, винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю в обсязі пред'явленого обвинувачення, та пояснив суду, що він дійсно 16.11.2013 року, після вживання, разом з батьком спиртних напоїв, пішов до крамниці, потім йому стало відомо, що його батько бере горілчані вироби в борг у сусіда, що його обурило, і він, під впливом алкоголю, пішов до батька, щоб поговорити з ним, а той сказав йому, що це його особиста справа, вживати спритні напої чи не вживати, що викликало в нього намір спричинення тілесних ушкоджень, і він, умисно спричинив батькові два удари кулаками в область лівого ока та носу, потім він насильно витяг батька, на вулицю, до сусіднього двору, і продовжуючи свої протиправні дії, послідовно, умисно наніс лівою та правою ногами, взутими у зимове взуття, загальною кількістю близько 10 ударів, в область голови та обличчя. Потім він викликав швидку допомогу, та міліцію. Він може пояснити, що на такі дії він наважився будучи у стані алкогольного сп'яніння, і цілком розуміє невідворотність покарання, та просить суд його суворо не карати, бо він змінився після того, що накоїв, відвідував батька в лікарні, піклувався про нього, надавав матеріальну допомогу під час лікування батька. Позовні вимоги двох лікарень він визнає повністю.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив суду, що він алкоголік, після виходу на пенсію став зловживати спиртними напоями, але про 16.11.2013 року він нічого не пам'ятає, бо був у важкому стані алкогольного сп'яніння, та просить повірити в пояснення сина. Він просить суд суворого сина не карати, бо вважає себе більш винним. Цивільний позов до обвинуваченого не заявляє, так як син допомагав йому в лікарні, і вони фактично примирилися.

Допитаний в судовому засіданні, у якості свідка, ОСОБА_5 пояснив суду, що потерпілий його тесть, що 16.11.2013 року він пізно ввечері вийшов з будинку, почув галас, потім побачив як обвинувачений ОСОБА_3 бив свого батька, який лежав на землі, біля паркану, за територією домоволодіння, на що він йому зауважив, та намагався припинити побиття, він бачив, що обвинувачений наніс потерпілому близько 10 ударів в область тулубу та голови.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, та у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, учасники судового процесу не заперечують проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд вважає можливим обмежитись показами обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4, та свідка ОСОБА_5, щодо фактичних обставин та мотивів вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч.1 ст.121 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання, суд керується ст.65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.12 КК України: обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин.

Відповідно до довідки ОКЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» №5938 від 21.11.2013 року ОСОБА_3 перебуває під профілактичним наглядом в ОКЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг» з грудня 2010 року з приводу вживання психостимуляторів з негативними наслідками; за обліками ДИТ МВС України в Дніпропетровській області значиться, як особа, що відповідно до ст.89 КК України не має судимості, працює - є приватним підприємцем.

У відповідності до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є повне визнання ним своєї вини, та щире каяття.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 одружений та на його утриманні знаходиться малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_2.

У відповідності до ст.67 КК України, до обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд відносить знаходження його, під час вчинення кримінального правопорушення, в стані алкогольного сп'яніння.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_4, який просив суворо обвинувачено не карати, у вигляді позбавлення волі, у відповідності до санкції ч.1 ст.121 КК України, від відбування якого він може бути звільнений, з випробуванням, відповідно до вимог ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, яке суд вважає достатнім для його подальшого виправлення, перевиховання та запобігання здійснення вчинення нових злочинів.

Цивільні позови, заявлені до обвинувачено ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4: Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №16 Дніпропетровської обласної ради» на суму 3320 гривень 47 копійок, та Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради» на суму 3310 гривень 18 копійок - підлягають задоволенню.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити покарання - п'ять років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з випробуванням, строком на три роки, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього зобов'язання.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на кримінально - виконавчу інспекцію, за місцем проживання.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_3, у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили - залишити незмінним.

Стягнути з ОСОБА_3 у відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_4, на користь: Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №16 Дніпропетровської обласної ради»(КОД ОКПО 01986233, р/р 35425201049380 МФО 805012 УДКСУ в Дніпропетровській області) - 3320 гривень 47 копійок, та Комунального закладу «Криворізька міська клінічна лікарня №2 Дніпропетровської обласної ради» (КОД ЄДРПОУ 01986397, р/р 35425301047602 МФО 805012 УДКСУ в Дніпропетровській області) - 3310 гривень 18 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: Т.Д. КУЛІГІНА