Ухвала суду № 37212645, 10.02.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 431/2801/13-ц

Провадження № 22ц/782/5555/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року, лютого місяця, 10-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі: головуючого судді Яресько А.В., суддів: Борисова Є.А., Луганської В.М. , при секретарі: Веселові С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

встановила:

У вересні 2013 року ПАТ КБ „Приватбанк" звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1, у якому просили стягнути з нього на свою користь заборгованість у розмірі 46009,59 грн. за кредитним договором № LGXRFO17160235 від 23.10.2007 року, судові витрати у розмірі 460,10 грн.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 03 грудня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ „Приватбанк" були задоволено частково, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 2 080 грн. 66 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7 128 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 5 000 грн., штрафу (фіксованої частини) - 500 грн.; штрафу (процентної складової) - 2 167 грн. 12 коп., а всього 16 875 грн. 78 коп.; повернення судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп, у задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився із винесеним рішенням суду та надав на нього апеляційну скаргу, у якій просив його апеляційну скаргу задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невірно визначення судом правовідносин, що потягло за собою винесення незаконного та необґрунтованого рішення - просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Так, відповідно до правил ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи по суті судом першої інстанції не було допущено таких з порушень норм матеріального чи процесуального права, що давали б підстави для скасування чи зміни рішення. Так, судом першої інстанції було встановлено, що у жовтні 2007 р. позивачем із гр.. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5 607 грн. 26 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, проте у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим він станом на 04.09.2013 р. мав заборгованість - 46 009,59 грн., яку і було стягнуто судом, зменшивши суму пені до 5000 гривень. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами, в їх сукупності, всі докази, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Відповідно до правил ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява позичальника разом з Умовами надання кредиту фізичним особам „Розстрочка" (а.с. 6-8)склала між ним та Банком кредитно-заставний договір - про те, що відповідач є ознайомленим із зазначеними Умовами - є вказаним у цій заяві позичальника(а.с. 5). Отже, згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), а пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонам встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає частині першій статті 259 ЦК України.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах погодженої сторонами позовної давності. Порядок погашення заборгованості є обумовлений домовленістю між сторонами - наданий банком розрахунок заборгованості (а.с. 3-4) відповідає умовам цієї домовленості, відповідач не надав доказів, що спростовували б наданий банком розрахунок, він не заперечує, що у пені періоди часу допускав просрочку сплати (а.с. 23-24), періодичність сплати та суми, про які він вказує у запереченнях є відображеними у виписці з його рахунку, що надана банком (а.с. 39), порядок зарахування коштів, що надходили від нього є визначеним Умовами, це вбачається і з розрахунків банку і з наданих ними письмових пояснень по внесеним сумам (а.с. 62-64) - вказують на те, що вони були зараховані банком і відображені у відповідних датах розрахунку заборгованості (а.с. 41), що вбачається і у виписці по рахунку, з якої вбачається, що платежі вносились відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі, через що банком і нараховувалась пеня, щодо порядку врахування коштів банком - то вони відповідали умовам договору між сторонами. Зменшення розміру стягнення пені з 34133 гривень до 5 000 є обґрунтованим, міркування у апеляції про те, що стягувана сума пені удвічі перевищує суму основного зобов'язання на увагу не заслуговують, адже визначену відповідно до умов укладеного між сторонами договору суму пені було зменшено рішенням суду майже у сім разів, що є доцільним з огляду на час прострочки виконання зобов'язання та розмір заборгованості із процентів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду, переглянуте судовою колегією в межах доводів апеляційної скарги, відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає. Оскільки ухвалою суду було відстрочено апелянту сплату судових витрат за подання апеляційної скарги, то вони підлягають стягненню з нього у розмірі 114 гривень 70 копійок на користь держави.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307, 308, 314-315 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03 грудня 2013 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114 гривень 70 копійок.

Ухвала набирає законної сили негайно, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: ___ Судді: _______