Ухвала суду № 37212208, 18.02.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 лютого 2014 року Справа № 912/1230/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В., вивчивши касаційну скаргу комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року у справі Господарського суду Кіровоградської області №912/1230/13 за позовом Кіровоградської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кіровоград до комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", про стягнення 347 420 грн. 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2014 року комунальне підприємство "Лісове" Лісівської селищної ради звернулося до суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року.

Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що її зміст не відповідає вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Згідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.

Поряд з цим в п. 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року №11 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2013 року публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерого" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Скаржником не додано до касаційної скарги доказів, що підтверджують надсилання копії касаційної скарги третій особі - публічному акціонерному товариству "Кіровоградобленерого".

Окрім того, відповідно до п.4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011 року №3828-VI, статтею 4 якого визначено розміри ставок судового збору за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду тощо.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Касаційну скаргу позивачем подано 10 січня 2014 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля Укрпошти на конверті, адресованому Дніпропетровському апеляційному господарському суду.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 41 Бюджетного кодексу України, зокрема, до набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата у поточному бюджетному періоді застосовується у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 грудня - 1218 гривень.

Враховуючи те, що з резолютивної частини касаційної скарги видно, що заявником оскаржується постанова апеляційного суду у даній справі в повному обсязі, то належний розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 3 474,20 грн.

Скаржник не надав доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки додане до касаційної скарги платіжне доручення №4 від 10 січня 2014 року свідчить про сплату судового збору в сумі 2 431,94 грн.

Поряд з цим, відповідно до п. 5 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання без клопотання про поновлення цього строку.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Касаційна скарга на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2013 року була подана 10 січня 2014 року, тобто з пропущенням строку касаційного оскарження.

Заявник в касаційній скарзі зазначає про те, що представник не був присутній при розгляді апеляційної скарги, а постанова була ним отриманий через пошту 21 грудня 2013 року, проте зовсім не ставить питання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Враховуючи те, що від скаржника не надійшло клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, а зміст касаційної скарги не відповідає вимогам, встановленим ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, питання про поновлення строку касаційного оскарження може бути розглянуто судом лише при відповідності касаційної скарги вимогам Господарського процесуального кодексу України, та за умови подання скаржником мотивованого клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження.

Виходячи з викладеного, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись пп. 3, 4, 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути касаційну скаргу комунальному підприємству "Лісове" Лісівської селищної ради , а справу - Господарському суду Кіровоградської області.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді: Б.М.Грек

В.В.Палій