Постанова № 37210499, 11.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 р. Справа № 818/6757/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Спаскіна О.А., Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування рішень, -

У С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, далі - ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправними та скасування, прийнятих на підставі акту перевірки від 25.05.2010 року № 4184/17-1016/3126903957/116:

- податкового повідомлення-рішення відповідача від 04.06.2010 року № 0013401701/0/40840, яким за встановлені порушення «б» п. 2.1 ст. 2, пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР), визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в 1.259.654 грн. 90 коп. з яких у тому числі 858.416 грн. за основним платежем, 401.238,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- рішення про застосування штрафних санкцій від 07.06.2010 року № 0004632304/41869, яким за встановлені порушення ч. 1 ст. 3 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, що була чинною на час винесення спірних правовідносин, далі - Закон № 98/96-ВР) застосовано суму штрафних санкцій - 77.746 грн. 45 коп.;

- рішення про застосування фінансових санкцій від 07.06.2010 року №0004642304/41871, яким за встановлені порушення пп. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 265/95-ВР) застосовано суму фінансових санкцій 7.460 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначає, що обсяг виручки, отриманої ним від здійснення підприємницької діяльності, визначений відповідно до вимог законодавства виходячи з розміру його агентської винагороди, тобто коштів, що дійсно належать йому і являються його виручкою від реалізації наданих ним посередницьких послуг, за період, охоплений перевіркою, не перевищив 500.000 грн. за рік і тому ФОП ОСОБА_1 не допущено порушень ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ № 727/98, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), що було б підставою для його переходу на загальну систему оподаткування. Крім того, відповідно до ст. 6 Указу № 746/99 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником такого виду податків і зборів (обов'язкових платежів) як плата за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ФОП ОСОБА_1 не є платником плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 не є «класичною» торгівельною діяльністю, послуги надає ТОВ «Пілігрім», а він є його агентом лише в частині збирання коштів за продані товариством «Пілігрім» послуги.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково: судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ в м. Суми від 07 червня 2010 року № 0004632304/41869 та рішення про застосування фінансових санкцій ДПІ в м. Суми від 07 червня 2010 року № 0004642304/41871, в задоволенні інших вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо скасування рішення ДПІ в м. Суми про застосування штрафних санкцій № 0004632304/41869 від 07.06.2010 року за порушення позивачем ч. 1 ст. 3 Закону № 98/96-ВР та рішення від 07.06.2010 року № 0004642304/41871 за порушення п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, суд першої інстанції виходив з того, що згідно умов агентського договору від 17.07.2008 року № 63-КО (т. 1 а.с.52-62) позивач фактично не проводить розрахункові операції у сфері торгівлі та послуг із платниками, оскільки за допомогою ПТКС платники отримують такі послуги у постачальника послуг (оператора), не здійснюючи розрахункові операції при продажу товарів (послуг). Позивач є Агентом, який здійснює за допомогою ПТКС приймання платежів від імені і за рахунок надавача послуг із зарахуванням грошових коштів на рахунок Банку, який здійснює переказ отриманих платежів абонентів на поточний рахунок Оператора. Оплата послуг Агента (позивача) здійснюється останнім. А отже, оскільки позивач фактично не проводить розрахункові операції у сфері торгівлі та послуг із платниками, не має нести відповідальність за порушення ч. 1 ст. 3 Закону № 98/96-ВР та п. 2 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення відповідача від 04.06.2010 року № 0013401701/0/40840 суд першої інстанції виходив з того, що позивач за підсумками 3-го кварталу 2008 року перевищив граничну суму обсягу виручки, визначеної п. 1 Указу № 727/98 на суму 49.497, 32 грн. В зв'язку з перевищенням виручки від реалізації продукції 500 тис. грн. поряд зі звітом з єдиного податку за 3 квартал 2008 року повинен був подати декларацію про доходи та задекларувати суму перевищення і понесені валові витрати пропорційно отриманого доходу з моменту перевищення. Крім того, ФОП ОСОБА_1 мав зареєструватися платником податку на додану вартість з 21.10.2008 року (т. 1 а.с. 31), тобто протягом двадцяти календарних днів, наступних за звітним періодом, коли він втратив право на перебування на спрощеній системі оподаткування - з 30.09.2008 року та загальна сума від здійснення операцій, що підлягає оподаткуванню ПДВ, з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної мережі, перевищила 300.000 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду в частині, якою судом відмовлено в задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 з прийняттям нового судового рішення про їх задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду в частині, якою судом задоволені позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 з прийняттям нового судового рішення про відмову в їх задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга ДПІ у м. Сумах задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 має бути задоволена з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1, зареєстрований, як платник єдиного податку (т. 1 а.с. 17-19). Здійснював надання послуг по поповненню рахунків мобільних телефонів та завантаження мобільного контенту (через програмно-технічні комплекси самообслуговування (далі - ПТКС) на підставі агентського договору від 17.07.2008 року № 63-КО та субагентського договору про здійснення приймання платежів для їх подальшого переказу від 11.01.2009 року, укладених з TOB «Пілігрім ЛТД» (м. Дніпропетровськ) (т. 1 а.с. 52-69).

Для здійснення господарської діяльності позивач використовував власні термінали самообслуговування ПТКС для отримання з них грошових коштів, сплачених покупцями за послуги з подальшим переказом з подальшим переказом до ТОВ «Пілігрим ЛТД».

З 26.04.2010 року по 12.05.2010 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої ДПІ у м Сумах складено акт перевірки № 4184/17-1016/3126903957/116 від 25.06.2010 року (далі - Акт перевірки, т. 1 а.с.20-47).

Згідно висновків Акту перевірки відповідачем зокрема встановлено порушення ФОП ОСОБА_1: - ст. 1, ст. 5 Указу № 727/98; - пп. «б» п. 2.1 ст. 2, пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, у наслідок чого донараховано до сплати податку на додану вартість 858.416 грн.; - ч. 1 ст. 3 Закону № 98/96-ВР; - п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Вказаних висновків податковий орган дійшов з огляду на встановлені обставини, а саме:

Перевіркою встановлено, що СПД ОСОБА_1 будучи зареєстрованим, як платник єдиного податку здійснював надання послуг по поповненню рахунків мобільних телефонів та завантаження мобільного контенту (через термінали ПТКС) відповідно до агентського договору № 63-КО, укладеному 17.07.2008 року з ТОВ «Пілігрім Лтд». Для здійснення господарської діяльності позивач використовував власні термінали самообслуговування ПТКС для отримання з них грошових коштів, сплачених покупцями за послуги з подальшим переказом з подальшим переказом до ТОВ «Пілігрим ЛТД». За підсумками 3-го кварталу 2008 року ОСОБА_1 перевищив граничну суму обсягу виручки, визначеної п. 1 Указу № 727/98, в результаті чого, повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), але самостійно не перейшов, чим порушив ст. 5 Указу. Таким чином, ОСОБА_1 в зв'язку з перевищенням виручки від реалізації продукції 500.000 грн. поряд із звітом єдиного податку за 3 квартал 2008 року повинен був подати декларацію про доходи та задекларувати суму перевищення і понесені валові витрати пропорційно отриманого доходу з моменту перевищення. Сума перевищення за підсумками 3-го кварталу 2008 року склала 49.497,32 грн. (549.497,32 грн. - 500.000,00 грн. = 49.497,32 грн.).

ФОП ОСОБА_1, відповідно до приписів п. 2.1, пп. 2.3.1 пп. 2.3 ст. 3, п. 9.4 ст. 9 Закону 168/97-ВР повинен був надати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до 20.10.2008 року. Таким чином, перевіркою встановлено не нарахування та несплата приватним підприємцем податку на додану вартість, та неподання в перевіряємому періоді декларацій з ПДВ, за період з 21.10.2008 року по 31.03.2010 року.

Перевіркою правильності визначення в ході перевірки сум валового доходу, встановлено його заниження на загальну суму 4.341.586,81 грн., без урахування ПДВ та збору ПФ.

Перевіркою правильності визначення в ході перевірки сум валових витрат, встановлено їх заниження на загальну суму 4.318.536,66 грн., без урахування ПДВ та збору ПФ.

В зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність, яка передбачала отримання торгових патентів, про що зазначено в пп. 2.10.1 розділу 2 акту перевірки, приватному підприємцю проведеною перевіркою було донараховано вартість торгових патентів. А оскільки, при здійснення торгівельної діяльності патенти позивачем придбані не були податковим органом зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 ч. 1 ст. 3 Закону 96/98-ВР.

Згідно наданих для перевірки розрахункових документів, актів про сприяння продажу препейд-продукції, актів надання послуг, актів прийому-передачі препейд-продукції, довідки від ТОВ «Пілігрім ЛТД» про суми нарахованої ФОП ОСОБА_1 винагороди, поясненнями приватного підприємця, копії яких до довідки перевірки додаються, ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність у сфері роздрібної торгівлі електронними ваучерами поповнення рахунку, а також переказ коштів за послуги Інтернет, кабельного телебачення та таке інше, на загальну суму 5.225.329,20 грн. Зазначені торгівельні операції здійснювались ФОП ОСОБА_1 через програмно-технічні комплекси самообслуговування, розміщені на території торгівельних об'єктів м. Суми. Відповідно до приписів ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 1, 2 постанови Правління НБУ України від 05.03.2008 року № 53 «Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування» ФОП ОСОБА_1 незалежно від способу проведення інкасації виручки із ПТКС зобов'язаний, у разі здійснення торгівлі електронними ваучерами, застосовувати спеціалізовані автомати, які оснащені фіскальною пам'яттю і працюють в режимі реєстраторів розрахункових операцій та включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Таким чином, порушено п. 1, п. 2, п. 3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

На підставі зазначеного Акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04.06.2010 року № 0013401701/0/40840, яким за встановлені порушення «б» п. 2.1 ст. 2, пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 1.259.654,90 грн., колегія суддів зазначає, що спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва запроваджено Указом № 727/98, пункт 1 ст. 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500.000 грн.

При цьому, під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (п. 4 ст. 1 Указу № 727/98).

У разі порушення вимог, уст оновлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу (ст. 5 Указу № 727/98).

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року здійснював підприємницьку діяльність знаходячись на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

17.07.2008 року між ТОВ «Пілігрім ЛТД» (Агент) та позивачем (Субагент) укладений агентський договір № 63-КО (т. 1, а.с. 52-62).

11.01.2009 року між ТОВ «Пілігрім ЛТД» (Компанія) та позивачем (Агент) укладений субагенський договір про здійснення приймання платежів для подальшого переказу (т. 1, а.с. 63-77 з додатками).

За умовами зазначених договорів ТОВ «Пілігрім ЛТД» доручає, окрім іншого, ФОП ОСОБА_1, використовуючи власні програмно-технічні комплекси «РегулПей», приймати від платників кошти (відповідно п.п. 2.1. Договорів), які у подальшому вилучаються із зазначених комплексів та перераховуються на розрахунковий рахунок, відкритий ТОВ «Пілігрім ЛТД» у банківській установі. В свою чергу, ТОВ «Пілігрім ЛТД» перераховує, отримані від ТОП ОСОБА_1 кошти, їх отримувачам (тобто особам, на рахунок яких зараховується сума платежу). За виконання умов зазначених договорів ФОП ОСОБА_1 передбачена, у визначених в договорах розмірах, винагорода.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що готівкові кошти, отримані позивачем виконання умов договорів від 17.07.2008 року та від 11.01.2009 року, не є виручкою останнього від реалізації послуг у розумінні положень Указу № 727/98. Обсяг виручки фізичної особи - підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комерційний представник за договором доручення, складається лише із суми винагороди.

При цьому колегія суддів зазначає, що назва договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Пілігрім ЛТД», не спростовує їх правової суті. Договір комісії має багато спільного з договором доручення. Виконавець діє в інтересах і за рахунок довірителя, як у договорі доручення, так і в договорі комісії. Завдання обох договорів, як правило, полягає у здійсненні угод для іншої особи. Обидва договори призначені регулювати відносини з надання посередницьких послуг. Відмінність між цими договорами полягає в першу чергу в тому, що договір доручення є договором про представництво, тобто повірений діє від імені довірителя на підставі доручення, в той час як договір комісії не породжує відносин прямого представництва. Комісіонер діє, хоча і в інтересах комітента, але від власного імені, що виключає можливість виникнення відносин представництва.

За умовами вищезазначених договорів ФОП ОСОБА_1 прийняв на себе зобов'язання здійснювання приймання платежів (готівкових коштів у валюті України за допомогою ПТКС) від імені й в інтересах під контролем і за рахунок фінансової організації, яка має необхідні дозволи та ліцензії на здійснення діяльності з переказу коштів - ТОВ «Пілігрім ЛТД». Колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом законність зазначених договорів не спростовується.

Судам першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Суми не надано безумовних доказів того, що обсяг виручки ФОП ОСОБА_1, яка складається лише суми винагороди, отриманої за умовами договорів доручення від 17.07.2008 року та 11.01.2009 року, перевищує 500.000 грн.

Відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку (т. 1, а.с. 17, 18) ФОП ОСОБА_1 має право здійснювати наступні види діяльності: поповнення рахунків мобільного телефонів та завантаження мобільного контенту. Разом з тим, податковим органом судам не надано безумовних доказів здійснення ФОП ОСОБА_1 операцій з продажу товарів (електронних ваучерів). Умови договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Пілігрім ЛТД», здійснення таких операцій не передбачали.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (в цій частині позовних вимог позивача), що є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, часткового скасування судового рішення з прийняттям нового - про задоволення зазначених позовних вимог ОСОБА_1

Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про скасування рішень відповідача про застосування штрафних санкцій від 07.06.2010 року: № 0004632304/41869 та № 0004642304/41871, колегія суддів зазначає про відсутність у ФОП ОСОБА_1 обов'язку перейти з 01.10.2008 року на загальну систему оподаткування, а за відсутністю фактів здійснення позивачем операцій з продажу товарів, робіт, послуг - про відсутність підстав застосовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій і придбавати торговий патент.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 04.06.2010 року № 0013401701/0/40840 З прийняттям в скасованій частині нового судового рішення про їх задоволення.

В іншій частині, оскаржувана постанова є такою, що відповідає приписам ст. 200 КАС України. Підстави для її зміни чи скасування відсутні.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 185, 195, 196, 197, 198, п. 1, 4 ч. 1 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі № 818/6757/13-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 04 червня 2010 року № 0013401701/0/40840.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 04 червня 2010 року № 0013401701/0/40840.

В іншій частині Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року по справі № 818/6757/13-а залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) О.А. Спаскін

(підпис) З.Г. Подобайло

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 лютого 2014 року.