Ухвала суду № 37210433, 13.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р.Справа № 816/6533/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 816/6533/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут"

до Начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Донченка Євгенія Петровича , Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (Козельщинське відділення) Головного управління Міндоходів у Полтавській області Донченка Євгенія Петровича, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій при складання податкового повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614 незаконними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 816/6533/13-а позов залишено без задоволення.

Позивач не погодився з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. та прийняти нову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що в період з 22 квітня 2013 року по 26 квітня 2013 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ Агрофірма "Добробут" з питань правильності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом № 8/1503/32682703 від 26 квітня 2013 року.

У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів ст. 201 та ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 67 700 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки № 8/1503/32682703 від 26 квітня 2013 року та оскаржив їх до податкового органу.

Відповіддю від 20 травня 2013 року № 540/10/15.2-13 Кременчуцька ОДПІ погодилась з висновками оскаржуваного акту перевірки та зазначила, що останній відповідає нормам податкового законодавства.

21 травня 2013 року Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000361500/6/1614, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 74 980, 43 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 67 984,34 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 16 996,09 грн.).

В ході адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення - рішення, останнє податковими органами було залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

З вимогою про визнання дій податкового органу при складання податкового повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614 незаконними позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить із наступного.

Обов'язки та повноваження контролюючих органів, їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

За правилами п. 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податкові органи можуть здійснювати податковий контроль, який в силу підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, здійснюється у тому числі шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України), в порядку встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Наказ на проведення перевірки № 1507 від 22 квітня 2013 року, а також направлення від 22 квітня 2013 року № 4/1500 були вручені головному бухгалтеру ТОВ АФ "Добробут" Солдатовій Т. О., що позивачем не заперечувалось.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, про що зазначено у п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984.

Згідно положень пункту 86.10 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Відповідно до п. 4,5,6 вказаного Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Висновок акту документальної перевірки складається з опису виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень, про що зазначено у п.6 Порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Так, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Таким чином, контролюючий орган викладає в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та, в подальшому, приймає відповідні податкові повідомлення - рішення на підставі такого акту.

З матеріалів справи слідує, що 21 травня 2013 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000361500/6/1614, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 74 980, 43 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 67 984,34 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 16 996,09 грн.).

Позивачем дії податкового органу при складання податкового повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614 заперечуються з тих підстав, що податкове повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614 містить підставою для нарахування зменшення/збільшення податкового зобов'язання акт перевірки № 000013/16-14-15/32682703 від 20 травня 2013 року, разом з тим такий акт позивачу не вручався та не надсилався, а податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням строків, визначених статтею 86 Податкового кодексу України. Також позивач зауважив, що у вказаному податковому повідомленні - рішенні відсутнє посилання на норму Податкового кодексу та або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків.

З цього приводу, відповідач зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614 прийнято на підставі акту № 8/1503/32682703 від 26 квітня 2013 року.

Разом з тим, під час формування в Інформаційній системі "Податковий блок" Підсистеми "Податковий аудит" податкового повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614 було помилково зазначено інший номер та дату винесення акту перевірки, на підставі якого прийнято дане податкове повідомлення - рішення.

Стосовно зауважень позивача щодо недотримання податковим органом строку прийняття податкового повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскільки позивачем податковому органу надавались заперечення на акт перевірки, на які останнім надано відповідь від 20 травня 2013 року № 540/10/15.2-13, то податкове повідомлення - рішення № 0000361500/6/1614, згідно вимог пункту 86.8 Податкового кодексу України, було правомірно прийнято 21 травня 2013 року, тобто протягом триденного строку, визначеного вказаною нормою.

Оспорювані дії податкового органу з прийняття податкового повідомлення - рішення не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб'єкта.

Таким чином, навіть наявність формального порушення порядку та процедури прийняття податкового повідомлення - рішення не свідчить про відсутність факту порушення платником (позивачем в даній справі) податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення.

Так, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 21 травня 2013 року № 0000361500/6/1614 стосовно прав та обов'язків позивача, оскарження якого у даному випадку становить зміст окремої позовної вимоги ТОВ АФ "Добробут".

Доводи апеляційної скарги скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 816/6533/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2014 р.