Ухвала суду № 37210417, 13.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р.Справа № 820/12030/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013р. по справі № 820/12030/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана"

до Головного Управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана" (далі - ТОВ"Делтана""), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №10 від 21.11.2013 р. та №11 від 21.11.2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013р. позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, з 23.10.2002 року зареєстроване в Департаменті державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради та взяте на облік 07.11.2002 року в Основ'янській ДПІ м. Харкова.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Робочою групою Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено невиїзну документальну перевірку факту митного оформлення товару «Розчин нітроцелюлози та пластифікатора в органічних летких розчинниках» ввезеного за період з 18.02.2013 року по 14.08.2013 року в зоні діяльності Харківської митниці Міндоходів ТОВ «Делтана».

Результати перевірки оформлені актом від 06.11.2013 р. №5/2013/20-40/32235849.

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем Закону України «Про митний тариф» та п. 187.8 ст. 187 та п. 188.1 п. 188 Податкового кодексу України, а саме: зазначення у ВМД від 18.02.2013 р. №807100000/2013/006394, від 20.03.2013 р. №807100000/2013/018538, від 13.05.2013 р. №807100000/2013/020881, від 30.05.2013 р. №807100000/2013/024597, від 10.07.2013 р. №807100000/2013/032875, від 14.08.2013 р. №807100000/2013/39810 невірного коду імпортованого товару 3208901998 замість правильного коду товару 3208909900."

На підставі даного висновку Акта перевірки, контролюючим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення №10 від 21.11.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (ввізне мито) в загальному розмірі 35.563,23 грн. (основний платіж - 28.450,59 грн., штраф - 7.112,65 грн.) та №11 від 21.11.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальному розмірі 7.112,65 грн. (основний платіж - 5.690,12 грн., штраф - 1.422,53 грн.)

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що з метою митного оформлення, придбаного за зовнішньоекономічним контрактом товару ТОВ «Делтана» до митного органу було подано низку вантажних митних декларацій, а саме: від 18.02.2013 р. №807100000/2013/006394, від 20.03.2013 р. №807100000/2013/018538, від 13.05.2013 р. №807100000/2013/020881, від 30.05.2013 р. №807100000/2013/024597, від 10.07.2013 р. №807100000/2013/032875, від 14.08.2013 р. №807100000/2013/39810.

Предметом експорту за переліченими ВМД був товар з назвою «Розчин нітроцелюлози та пластифікатора в органічних летких розчинниках, вміст яких складає 76,2% мас. %: - добавка до друкарських фарб для флексографічного та фотогравюрного друку гнучкої упаковки, Poliroto/Converter F INT, арт. 9S8200770/S45, використовується для корекції в'язкості та інтенсивності кольору друкарських фарб для флексографічного та фотогравюрного друку гнучкої упаковки, містить: нітрат целюлози (10-25%), пластифікатори (1,5-4,5%), етанол (40-70%), етилацетат (2,5-5%), 1-метоксі-2-пропанол (5-10%), віск (0,5-2,5%), поліуретанова смола (5-12%), не в аерозольній упаковці. Торгівельна марка: SUN CHEMICAL. Країна виробництва: IT. Виробник: SUN CHEMICAL GROUPE S.P.A.», котрий був задекларований платником податків в графі 33 декларацій за кодом згідно з УКТЗЕД - 3208901998.

Згідно положень ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 р., у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Позивач посилається на те, що у органу доходів і зборів відсутні повноваження на перевірку правильності обчислення платником податків суми податкових та митних платежів після випуску імпортованого товару у вільних обіг, а також на відсутність повноважень відносно зміни коду товару УКТЗЕД та подальшого донарахування податкових зобов'язань.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 3 ст. 345 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів (п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України).

Отже, в разі фізичного існування об'єктивних даних, які показують на ймовірність неправильного визначення платником податків коду імпортованого товару за УКТЗЕД, орган митного контролю (територіальний орган доходів і зборів) не позбавлений в силу закону підстав та можливості для прийняття рішення про реалізацію владної управлінської функції контролю у спосіб проведення перевірки.

Аналогічний обов'язок контролюючого органу закладений законодавцем у приписах п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, де передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, а також якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54).

Таким чином, посилання позивача на відсутність у органу доходів і зборів повноважень на перевірку правильності обчислення платником податків суми податкових та митних платежів після випуску імпортованого товару у вільних обіг, а також на відсутність повноважень відносно зміни коду товару УКТЗЕД та подальшого донарахування податкових зобов'язань є безпідставними.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що з наявних у справі документів не вбачається прийняття органом митного контролю власного рішення про визначення коду імпортованого товару за УКТЗЕД.

Окрім того, згідно з Законом України "Про Митний тариф України" товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

За правилами УКТЗЕД передбачено, що до товарної позиції 3208 відносяться фарби та лаки (включаючи емалі та політури) на основі синтетичних полімерів або хімічно модифікованих природних полімерів, дисперговані або розчинені у неводному середовищі; розчини, зазначені у примітці 4 до цієї групи. До товарної позиції 3208 90 - інші; - розчини, зазначені у примітці 4 до цієї групи.

Згідно приписів зазначеної примітки, до товарної позиції 3208 включаються розчини (крім колодію), що складаються з будь-яких продуктів товарних позицій 3901 - 3913 в органічних летких розчинниках, коли частка розчинника перевищує 50 мас. % розчину.

Вимоги щодо віднесення товарів до категорії «розчини, зазначені у примітці 4 до цієї групи», викладені у поясненнях до 32 групи за УКТЗЕД, де зазначено, до цієї товарної позиції, згідно з Приміткою 4 до цієї групи, включаються розчини (крім колодіїв) такого складу: що один або кілька продуктів, що включаються до товарних позицій 3901 - 3913, і будь-які розчинні інгредієнти, необхідні для виробництва цих продуктів, такі як прискорювачі, сповільнювачі, зшивальні агенти (виключаючи, отже, розчинні інгредієнти, такі як барвники, і нерозчинні інгредієнти, такі як наповнювачі чи пігменти, а також усі продукти, що могли б ввійти до цих товарних позицій за умовами інших положень УКТЗЕД) у летких органічних розчинниках, якщо маса розчинника більше 50 % від маси розчину;

Водночас з цим, розчини (крім колодію) з вмістом кожного з продуктів товарних позицій 3901- 3913 у летких органічних розчинниках, маса яких перевищує 50 % від маси цього розчину, не включаються до цієї групи, а включаються до товарної позиції 3208.

До товарних позицій 3901- 3914 включаються товари лише в первинних формах. Термін «первинні форми» визначений у Примітці 6 до цієї групи. Він застосовується виключно до таких форм, як, зокрема, рідини і пасти, які Згідно Пояснень, вони можуть бути основним полімером, який потребує затвердіння під дією температури чи інакше для утворення кінцевого матеріалу, або дисперсіями (емульсіями чи суспензіями) або розчинами незатверділих чи частково незатверділих матеріалів. Крім речовин, необхідних для затвердіння (таких як отверджувачі (реагенти для утворення поперечних зв'язків) або інші допоміжні реагенти і прискорювачі), ці рідини або пасти можуть містити інші матеріали, такі як пластифікатори, стабілізатори, наповнювачі та барвники, загалом призначені для надання кінцевим продуктам спеціальних фізичних властивостей або інших необхідних характеристик. Рідини та пасти використовуються для лиття, екструзії і т.д., а також як просочувальні матеріали, поверхневі покриття, основи для лаків і фарб, або як клеї, згущувачі, коагулянти і т.д.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність у складі розчину такого компоненту як віск, однозначно унеможливлює класифікацію такого розчину за правилами примітки 4 до групи 32 за кодом 3208901998, оскільки віск не належить ані до первинних форм полімерів, ані до стабілізаторів, ані до наповнювачів, ані до барвників.

При цьому, зі змісту поданих територіальним органом доходів і зборів вантажних митних декларацій на аналогічний товар, поданих до митного органу позивачем після виникнення спірних правовідносин, вбачається, що ТОВ «Делтана» в подальшому зазначало код ідентичного (аналогічного) імпортованого товару як 3208909900, тобто такий, який і визначено митницею.

З приводу доводів позивача щодо існування правової позиції Верховного Суду України по категорії адміністративних справ про скасування рішень суб'єктів владних повноважень - митних органів, викладеної у постанові від 07.11.2011 р. по справі №21-223а11, яка полягає у відсутності у митного органу правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань після пропуску товарів на митну територію України.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що дана правова позиція Верховного Суду України стосується виключно застосування положень Митного кодексу України від 11.07.2002 р. та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відтак, доводи, наведені позивачем в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути взяті судом до уваги при вирішенні спору по суті, оскільки спірні правовідносини склались під час дії Митного кодексу України від 13.03.2012 р. та Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2013р. по справі № 820/12030/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2014 р.