Ухвала суду № 37210067, 13.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 36792/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді - Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Торгпостач» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Рівне до малого приватного підприємства «Торгпостач» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2010 року позивач Державна податкова інспекція в м. Рівне звернувся до суду з адміністративним позовом до малого приватного підприємства «Торгпостач», в якому просив стягнути з відповідача утриманий та неперерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 676,94 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з малого приватного підприємства «Торгпостач» утриманий та неперерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 676,94 грн.

Не погодившись із таким рішеннням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, вважаючи оскаржуване рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, просить таке скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції в м. Рівне проведено планову виїзну перевірку малого приватного підприємства «Торгпостач»з птань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб заперіод з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1777/17-118/22566601 від 31.12.2009 року, згідно якого встановлено порушення п.1.17 ст.1, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8,п. 17.1 ст. 17 пп."а" пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20, п.22.2 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме - відповідачем утриманий, однак не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 676,94 грн.

В силу норми ч. 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків і справляється на всій території України.

Згідно з пп."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до п.17.1. ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Відповідно до цього та з врахуванням вимог п.1.15 ст.1 вказаного Закону, працедавець є податковим агентом, і зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок осіб, що перебувають з ним у трудових правовідносинах, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пп. 8.1.1, п.8.1 ст. 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

В силу вимог пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.20.3 ст.20 цього Закону, особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, є: а) при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - така особа - податковий агент; б) при нарахуванні податку податковим органом на підставі поданої декларації - платник цього податку; в) при самостійному нарахуванні податку його платником - такий платник. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Пунктом 22.2 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року встановлено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Чинним законодавством не передбачено надсилання платникам податкових повідомлень рішень про сплату самостійно нарахованих сум податку з доходів фізичних осіб, але не перерахованих до бюджету, тому на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію №2374/17-131 від 31.01.2010 року на суму 676,94 грн.

На час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем заборгованість по податку з доходів фізичних осіб не сплачена і складає 676,94 грн. Законні підстави для неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшоввірного висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Торгпостач» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі № 2а-1660/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська