ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 668/2949/13-а
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зуб І.Ю.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.
суддів - Бойка А.В.
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення, визнання неправомірним нарахування шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Державної інспекції сільського господарства (далі ДІСГ) в Херсонській області про визнання дій інспектора ДІСГ в Херсонській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП неправомірними; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №000253 від 28 лютого 2013 року; визнання неправомірним нарахування шкоди у сумі 22 120,56 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказувала, що самозахват земельної ділянки відсутній, оскільки є дозвіл на розробку проектної документації.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 05 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Відповідно до протоколу ДІСГ в Херсонській області №000253 від 13 лютого 2013 року при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що позивачкою самовільно зайнята земельна ділянка сільського господарського призначення із землі запасу Гладківської сільської ради площею 20 га, яка розташована в територіальних межах Гладківської сільської ради. Зазначено, що самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом проведення агротехнічних робіт на зазначеній земельній ділянці.
Постановою серії №000253 від 28 лютого 2013 року на позивачку за ст. 53-1 КУпАП накладено штраф у розмірі 170 грн. та визначено суму матеріальної шкоди у розмірі 22 120,56 грн.
Відповідно до розпорядження Голопристанської районної державної адміністрації №140 від 26 лютого 2009 року позивачці надано дозвіл на розробку технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду позивачу орієнтовною площею до 20 га та орієнтовним строком до 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель на території Гладківської сільської ради.
На час проведення перевірки земельної ділянки договір оренди земельної ділянки з позивачкою не було укладено.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивачки спростовуються даними зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення та фактами, встановленими судом.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції не правильними і такими, що не відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Земельного кодексу України, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачка не здійснювала самовільного зайняття земельної ділянки та не проводила на ній агротехнічних робіт.
Судова колегія приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Голопристанської районної державної адміністрації від 26 лютого 2009 року №140 позивачці надано дозвіл на розробку технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду орієнтованою площею до 20 га та орієнтовним строком на 5 років (до виявлення власника або звернення за земельною часткою (паєм) спадкоємця) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель на території Гладківської сільської ради.
З матеріалів справи також вбачається, що 23 листопада 2012 року позивачка уклала договір з ПП «Югземсервіс», відповідно до якого останній зобов'язаний виконати роботи щодо розробки технічної документації щодо передачі земельної ділянки в оренду з кінцевим терміном виконання другий квартал 2013 року.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї (тобто, державного акта на право власності на земельну ділянку чи постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки), та його державної реєстрації забороняється.
Зі змісту наведеного слідує, що особа, якій земельна ділянка надана у власність чи користування рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, приступає до її використання до виникнення права власності чи права користування нею (до оформлення державного акта на право власності на земельну ділянку чи постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки), то в цьому випадку має місце використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а не її самовільне зайняття.
В матеріалах справи містяться Кадастровий план земельної ділянки громадянки ОСОБА_2 площею 20 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Акт про узгодження/встановлення меж земельної ділянки від 28 серпня 2012 року, підписаний сільським головою Гладківської сільської ради та Акт про винесення земельної ділянки в натуру, передачу зберігання межових знаків земельної ділянки, що свідчать про винесення даної земельної ділянки в натурі із земель сільськогосподарського призначення Гладківської сільської ради та виведення на умовах оренди гр. ОСОБА_2
Колегія суддів вважає, що дані документи свідчать про проведення позивачкою відповідних заходів для оформлення користування спірною земельною ділянкою.
Крім того, факт відведення спірної земельної ділянки в натурі, підтверджений Актом від 27 серпня 2012 року, спростовує висновки відповідача про самовільне зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія судді звертає також увагу на те, що ДІСГ в Херсонській області не надано суду належних та необхідних доказів на підтвердження факту здійснення позивачкою агротехнічних робіт на земельній ділянці та заподіяння їй шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 20 га.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що дії інспектора ДІСГ в Херсонській області Ганоцького І.О. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України є неправомірними, а постанова ДІСГ в Херсонській області про накладення адміністративного стягнення від 28 лютого 2013 року №000253 підлягаю скасуванню.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 05 квітня 2013 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області Ганоцького І.О. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України неправомірними.
Постанову Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 28 лютого 2013 року №000253 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 - скасувати.
Визнати неправомірним нарахування Державною інспекцією сільського господарства в Херсонській області шкоди на суму 22 120,56 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 37209742, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 668/2949/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: