Постанова № 37209606, 12.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа№ 910/12846/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі

судового засідання: Ростовській І.Ю.

за участі представників:

позивача Андрусенко Ю.С. - дов. від 04.12.2013р. №24-12/115Д

відповідача Костерний Д.О. - дов. від 13.12.2013 р. №632/22;

третьої особи не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2013р.

у справі № 910/12846/13 (суддя: Літвінова М.Є.)

за позовом Державного підприємства "Вугілля України"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

третя особа Державне підприємство "Луганськвугілля"

про стягнення 4 314 919,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Вугілля України" (надалі - Позивач/Постачальник) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (надалі - Відповідач/Покупець) про стягнення 4 314 919,75 грн. заборгованості (арк. с. 4-7).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.10.2013 р. № 910/12846/13 позов задоволено повністю (арк. с. 190-197).

Не погоджуючись з вказаним Рішенням, відповідач ПАТ "Центренерго" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить: «Частково скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2013 р. № 910/12846/13, прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу ДП «Вугілля України» в задоволенні позовних вимог в частині суми, що не визнається відповідачем у розмірі 205 358,30 грн. по Договору поставки № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010 р. (надалі - Договір)» (арк. с. 214).

У доодах апеляційного оскарження ПАТ "Центренерго" вказувало на те, що при винесенні судового рішення по даній справі, Господарським судом м. Києва було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач ПАТ "Центренерго" стверджує про отримання ним за Договором поставки вугілля неналежної якості, що не відповідає умовам Договору поставки № 01-10/1-ЕН. На підтвердження отримання неякісної продукції за Договором поставки відповідач посилається на складені ним відповідні акти. Керуючись п.п. 5.4, 5.6 Договору, покупцем ПАТ "Центренерго" були направлені телеграми позивачу про виклик його представників для визначення якості поставленого вугілля, однак на виклик відповідача позивач своїх представників не направив, а тому відповідач прийняв вугілля по якості за результатами визначених в хімічній лабораторії Трипільської ТЕС та по кількості за результатами зважування на тензовагах Трипільської ТЕС на суму саме 4 109 561,45 грн. (із врахуванням знижок/надбавок передбачених Договором).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 03.12.2013р. № 910/12846/13 порушено апеляційне провадження за скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго".

У останнє судове засідання від 12.02.2013 р. представник третьої сторони не з'явився, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення, яке залучено до матеріалів справи. Колегія суддів, з огляду на те, що представники позивача та відповідача не заперечували проти продовження розгляду апеляційної скарги у відсутності представника третьої сторони, продовжила розгляд справи за наявними матеріалами.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дійшла висновку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2013 р. № 910/12846/13 залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2010 року між ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (правонаступником якого є ПАТ "Центренерго") та ДП "Вугілля України" було укладено Договір поставки вугілля № 01-10/1-ЕН, згідно з яким позивач зобов'язався поставити відповідачу вугільну продукцію в асортименті, по реквізитам і з якісними характеристиками наведеними в Договорі, а відповідач - прийняти та оплатити одержану вугільну продукцію.

Поставку вугілля передбачено здійснювати залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення), згідно правил "Інкотермс", партія вугілля відвантажується після відбору об'єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним Актом (згідно п. 6.4 ДСТУ 4083-2002) (п.п. 2.1., 2.2. Договору).

Строк дії Договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами - до повного виконання зобов'язань.

Датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам цього Договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за Договором не зараховується (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1.4., п. 3.1. Договору постачальник зобов'язаний надати одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничні накладні, а також не пізніше 24 годин з моменту завершення відбору проб надіслати вантажоотримувачу швидкодіючими електронними засобами зв'язку (факс, електронна пошта) копії посвідчень про якість (реєстр посвідчень) з обов'язковим підтвердженням отримання відповідно до вимог п. 6.5 ДСТУ 4083-2002.

Відповідно до п. 5.5 Договору якість вугілля для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця.

Відповідно до п. 5.4 Договору, покупець має право перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів на тензометричних вагах. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля у вагоні між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля та ТЕС понад норму нестачі, ТЕС вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту виявлення робіжностей, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного зважування.

Якість вугілля у партіях покупець перевіряє в порядку п. 5.6 Договору.

Відповідно до п. 5.6 Договору покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином:

якщо різниця між показниками А, W посвідченння якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4083-2002 - за показниками посвідчення про якість; якщо різниця між показниками А, W посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4083-2002 ВАНТАЖООТРИМУВАЧ, ПРОТЯГОМ 24 ГОДИН З МОМЕНТУ ОТРИМАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ, НАПРАВЛЯЄ ПОСТАЧАЛЬНИКУ ТА ВАНТАЖОВІДПРАВНИКУ ТЕЛЕГРАМУ ПРО ВИКЛИК ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СПІЛЬНОГО ОПРОБУВАННЯ ТАКОГО ВУГІЛЛЯ, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Відповідно до п. 5.8 Договору ПОКУПЕЦЬ НЕ МАЄ ПРАВА РОЗВАНТАЖУВАТИ ВУГІЛЛЯ ІЗ ВАГОНІВ БЕЗ ПРЕДСТАВНИКІВ ПОСТАЧАЛЬНИКА ДО ЗАКІНЧЕННЯ ЧАСУ, ВСТАНОВЛЕНОГО НА ПРИБУТТЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ПОСТАЧАЛЬНИКА, АБО ЧАСУ, ПОВІДОМЛЕНОГО ВАНТАЖОВІДПРИВНИКОМ/ПОСТАЧАЛЬНИКОМ ПРО СВОЄ ПРИБУТТЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СПІЛЬНОГО ПРИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ, ОКРІМ ВИПАДКІВ ЗГОДИ ВАНТАЖОВІДПРАВНИКА НА РОЗВАНТАЖЕННЯ ВАГОНІВ ТА ПРИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ТЕС.

Однією з підстав заперечення проти позову відповідач зазначав, що ним при проведенні перевірки показників вугільної продукції в лабораторії Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" було встановлено, що якісні та кількісні показники вугілля не відповідають умовам Договору та відрізняються від перевізних документів, про що було складено відповідні Акти та посвідчення, що додані до матеріалів справи.

Окрім того, відповідач зазначав, що керуючись п.п. 5.4, 5.6 Договору, ним були направлені телеграми постачальнику та вантажовідправнику № 13-98 від 21.02.2011 р., № 12-99 від 21.02.2011 р., № 13-115 від 23.02.2011 р. про виклик їх представників для проведення спільного зважування та опробування вугілля, на що представники позивача та третьої особи не з'явились.

У спростування зазначеного, позивач посилається на факти, встановлені в Рішенні господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. у справі № 5011-42/4597-2012 за позовом ДП "Луганськвугілля" до ДП "Вугілля України", третя особа - ПАТ "Центренерго" про зобов'язання прийняти товар.

За цим рішенням суд зобов'язав ДП "Вугілля України" прийняти від ДП "Луганськвугілля" вугільну продукцію, відвантажену в лютому місяці 2011 року (вантажоодержувач - Трипільська ТЕС), в кількості 5259 т. згідно залізничних накладних №№ 49110406, 49110372, 49182447, 49182439, 49154701, 49154735, 49154107, 49041262, 49041205, 49081003, 49081037, 49081045, 49062920, 49062656, 49062888, 49134513, 49131022, 49134596 з показниками якості, зазначеними у Посвідченнях про якість №№ 63 від 12 лютого 2011 р., 64 від 13 лютого 2011 р., 65 від 14 лютого 2011 р., 66 від 15 лютого 2011 р., 67 від 16 лютого 2011 р., 68 від 17 лютого 2011 р., 69 від 18 лютого 2011 р.

Крім того за Рішенням від 12.09.2012 р. № 5011-42/4597-2012 встановлено, що:

"На виконання умов Договору від 01.02.2010 р. № 08-10/1-ЕН, позивач (ДП "Луганськвугілля") в лютому 2011 року відвантажив відповідачу (ДП "Вугілля України") залізничним транспортом 5259 т. вугілля на Трипільську ТЕС, що підтверджується частково поясненнями третьої особи (ПАТ "Центренерго"), наявними у справі Квитанціями про приймання вантажу №№ 49041205, 49041262, 49062920, 49062656, 49062888, 49081003, 49081037, 49081045, 49110406, 49110372, 49110307, 49134513, 49131022, 49134596, 49154701, 49154735, 49154107, 49182447, 49182439,

Посвідченнями про якість №№ 63 від 12 лютого 2011 р., 64 від 13 лютого 2011 р., 65 від 14 лютого 2011 р., 66 від 15 лютого 2011 р., 67 від 16 лютого 2011 р., 68 від 17 лютого 2011 р., 69 від 18 лютого 2011 р..

Між сторонами по справі відсутні розбіжності щодо кількості поставленого позивачем вугілля. Спір виник щодо фактичних значень показників якості переданого вугілля.

Всупереч умов п. 5.6 Договору за наявності різниці між показників якості вугілля, визначених у лабораторії вантажоотримувача, від даних, вказаних у посвідченнях про якість партій вугілля більшої за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 відповідач протягом 24 годин з моменту отримання результатів аналізу не викликав позивача для проведення спільного опробування.

Як вбачається з наявних у справі телеграм відповідача на адресу позивача, поданих третьою особою відомостей про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезення вантажів, складених Трипільською філією ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" №№ 20020143 від 20 лютого 2011 р., 25020193 від 25 лютого 2011 р., актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 0000045, 0000046, 0000083 за лютий місяць 2011 року залізничні вагони з поставленим позивачем вугіллям були розвантажені на Трипільскій ТЕС до часу направлення відповідачем виклику позивачу для проведення спільного опробування.».

З урахуванням наведеного, суд по справі № 5011-42/4597-2012 дійшов висновку, що у ДП "Вугілля України" відсутні правові підстави для відмови від прийняття товару за зазначеними у Посвідченні про якість показниками вугільної продукції.

Рішення набрало законної сили в порядку ст. 85 ГПК України. Отже, факти встановлені по справі № 5011-42/4597-2012 щодо порушення порядку виклику представників Постачальника та Вантажовідправника вважаються доведеними.

Ч. 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наведений факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення вимог позивача у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умови зазначеного вищезазначеного Договору від 01.02.2010р. № 01-10/1-ЕН свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором постачання.

Згідно з частинами 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, керуючись Додатком № 02/11-Т від 28.01.2011 р., який є невід'ємною частиною Договору постачання, позивач в лютому 2011 року відвантажив на адресу Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" вугільну продукцію, вантажовідправником якого є ДП "Луганськвугілля" у вагонах: №№ 63434005, 61798260, 63721120, 65490179, 66724709, 60373586, 63447635, 67848085, 63276679, 66035270 (посвідчення якості № 63 від 12.02.2011 з показниками вологи - 10,0%, золи - 21,1 %, виходом летких речовин - 9,1%);

№№ 60683331, 65946824, 60924032, 60467933, 67655068, 66177304, 67884718, 68973304, 68613918, 67706754, 67678318 (посвідчення якості № 64 від 13.02.2011 з поканиками вологи - 10,0 %, золи - 20,5 %, виходом легких речовин - 9,5 %);

№№ 65752222, 67882084, 65242687, 66378670, 66780354, 65752081, 66753120, 61798534, 61799417, 63799233, 66550112, 67877506 (посвідчення якості № 65 від 14.02.2011 з показниками вологи - 9,0 %, золи - 21,9 %, виходом летких речовин - 9,5 %);

№№ 61800157, 61798773, 67612705, 65288748, 66105313, 64946072, 64406739, 60301181, 65881302, 66591876, 60852449, 67173831 (посвідчення якості №66 від 15.02.2011 з показниками вологи - 8,6 %, золи - 18,2 %, виходом летких речовин - 9.3 %); №№ 66105271, 67848630, 64086267, 67917849, 65532622, 64534415, 63572796, 66787227, 66963257, 63868723, 67887851, 66445206 (посвідчення якості №67 від 16.02.2011 з показниками вологи - 8,3%, золи - 18,3%, виходом летких речовин - 9,2 %);

№№ 66440571, 65160384, 65760076, 67908962, 63691752, 67913277, 63840284, 66553132, 66741331, 66932336 (посвідчення якості №68 від 17.02.2011 з показниками вологи - 10,0 %, золи - 20,3 %, виходом летких речовин - 9,7 %);

№№ 60431079, 62505987, 66813213, 67159483, 67186619, 67910067, 65223901, 6602704, 67190876 (посвідчення якості №69 від 18.02.2011 з показниками вологи - 10,0 %, золи - 21,8 %, виходом летких речовин - 9,3 %), що підтверджується квитанціями про прийняття вантажу та посвідченнями про якість.

Відповідно до умов Договору, покупець зобов'язаний прийняти вугілля, поставлене на умовах цього Договору, згідно з актом приймання-передачі вугілля (пп. 3.3.2 п. 3.3 Договору).

Пунктом 7.3 Договору сторони передбачили порядок та строки розрахунків, згідно якого покупець оплачує постачальнику вартість вугілля на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Залишкові 10% вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що у лютому 2011 року відповідно до умов Договору постачання, позивачем було поставлено відповідачу вугілля на загальну суму 4 314 919,75 грн. у кількості 5 259 тон, на підтвердження чого надані залізничні накладні, однак в порушення умов Договору, відповідач не оплатив його вартість.

Порядок приймання вугілля за кількістю та якістю погоджений сторонами у розділі 5 Договору постачання.

На підтвердження передачі товару перевізникові в матеріалах справи є квитанції про прийняття вантажу №№ 49110406, 49110372, 49182447, 49182439, 49154701, 49154735, 49154107, 49041262, 49041205, 49081003, 49081037, 49081045, 49062920, 49062656, 49062888, 49134513, 49131022, 49134596 у кількості 5 259 т.

Згідно п. 3.3.5 Договору, покупець зобов'язаний протягом 10 днів з дати поставки, але не пізніше 5 числа місяця, що слідує за місяцем поставки скласти, підписати, завірити своєю печаткою та надати до підписання представнику постачальника акти звіряння по кількості та якості вугілля.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення п. 3.3.5 Договору, відповідач не надав позивачу для підписання акти звіряння по кількості та якості.

При вирішенні спору між сторонами виникли суперечності щодо якісних та кількісних показників вугільної продукції.

Додані до матеріалів справи відповідачем Акти щодо кількості поставленого вугілля складено в односторонньому порядку за період з 20.02.2011 р. по 24.02.2011 р., доказів направлення їх для підписання позивачу суду першої інстанції не було надано.

Всупереч умов п. 5.6 Договору постачання за наявності різниці між показників якості вугілля, визначених у лабораторії відповідача, від даних, вказаних у Посвідченнях про якість партій вугілля більшої за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 відповідач протягом 24 годин з моменту отримання результатів аналізу не викликав позивача для проведення спільного опробування.

У своїх поясненнях відповідач посилається на телеграми № 13-98 від 21.02.2009 р., № 13-99 від 21.02.2013 р., № 13-125 від 23.02.2013 р., належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи, за якими він викликав представників постачальника та вантажовідправника для проведення спільного зважування та опробування вугілля.

Щодо цього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що такі телеграми не відповідають п. 5.9 Договору, не містять виклику представників вантажовідправника та постачальника на опробування вугілля, не вказано номерів залізничних накладних, вагонів, посвідчень якості, за якими вугілля надійшло на ТЕС. Окрім того, при вирішенні спору у справі № 5011-42/4597-2012, було вже встановлено, що ці телеграми були направлені після того, як вугілля було вивантажене з вагонів насипом, що є порушенням п. 5.8 Договору постачання та не надавало можливості провести опробування якості саме поставленого вугілля.

Як зазначив відповідач у своєму Відзиві на позов, вугілля було прийнято ним по якості за результатами, визначених в хімічній лабораторії Трипільської ТЕС та по кількості за результатами зважування на тензовагах Трипільської ТЕС (5 207,214 тон вугілля з врахуванням природних втрат (5 181,87 тон без природних втрат) із показниками якості та кількості, встановленими Трипільською ТЕС на суму 4 109 561,45 грн., з яких 3 062 245,54 грн. вартість вугілля, 362 389,00 грн. вартість перевезення, ПДВ - 684 926,91 грн., відповідно до розрахунку відповідача.

Оформлені відповідачем Акти звіряння по кількості та якості із показниками встановленими на Трипільській ТЕС № 27-Л-2 від 13.04.2011 р. та № 55-Л від 13.04.2011 р. наявні в матеріалах справи без підпису уповноважених представників, а тому не можуть бути прийняті як належний доказ при вирішенні спору. Окрім того, посилання відповідача на відмову позивача підписувати ці акти, не підтверджені матеріалами справи.

Умовами п. 6.10 Договору передбачено, що якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається за результатами опробування вугілля на ТЕС спільно з представниками постачальника (без врахування похибки випробування).

Покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без проведення спільного приймання вугілля з присутніми на ТЕС представниками постачальника, згідно п. 6.11 Договору.

За названих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показники якості і кількості переданого позивачем вугілля були визначені відповідачем без дотримання погодженого порядку за умовами Договору постачання вугілля № 01-10/1-ЕН.

У відповідності до умов п. 2.4 Договору право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля.

Листом від 15.10.2012 р. № 2072/06 позивач на адресу відповідача направив Акт приймання-передачі вугільної продукції від 30.09.2012 р. в двох примірниках, розрахунок знижок/надбавки, ціни та вартості вугілля до Акту приймання-передачі за вересень місяць 2012 р., рахунок-фактура № ВУ-СФ-0001567 від 30.09.2012 р..

Доказів підписання Акту приймання-передачі вугільної продукції від 30.09.2013 р. з боку відповідача суду першої інстанції не було надано.

Відповідно до п. 3.3.6 Договору, покупець зобов'язаний підписати акти приймання-передачі вугільної продукції протягом 3 робочих днів з дати їх надходження від постачальника та у той же термін передати підписані акти постачальниками.

Отже, позивач виконав зі свого боку належним чином умови Договору постачання щодо направлення акту приймання-передачі вугілля, однак відповідач в порушення п. 3.3.6 Договору не підписав акт приймання-передачі вугілля та не повернув його позивачу. Мотивованої відмови від їх підписання відповідач не надав ні позивачу, ні суду першої інстанції.

Відповідно до Додатку № 02/11-Т від 28.01.2011 р. базова ціна вугілля без ПДВ становить 621,18 грн., а з урахуванням ПДВ - 745,42 грн..

Якщо фактична якість вугілля відрізняється від базової, вартість вугілля визначається з врахуванням надбавок та знижок до ціни вугілля, згідно п. 7.2 Договору.

Отже, керуючись п.п. 7.2.1 та 7.2.2 Договору та Посвідченнями про якість №№ 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69 позивач склав розрахунок знижок/надбавок ціни та вартості вугілля, відповідно до якого вартість відвантаженого вугілля, в кількості 5 259 тон становить 3 233 377,46 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДВ - 3 880 025,95 грн..

Відповідно до п. 7.5 Договору, вартість залізничного тарифу по перевезенню вугілля залізницею оплачує постачальник. Покупець, разом з оплатою вартості вугілля, зобов'язується відшкодовувати постачальнику фактичні затрати по оплаті вартості перевезення вугілля.

Згідно квитанцій про приймання вантажу №№ 49110406, 49110372, 49182447, 49182439, 49154701, 49154735, 49154107, 49041262, 49041205, 49081003, 49081037, 49081045, 49062920, 49062656, 49062888, 49134513, 49131022, 49134596, вартість перевезення становить 362 389,00 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДВ - 434 866,80 грн..

Таким чином, вартість відвантаженого вугілля у кількості 5 259 т. за показниками якості визначеними в Посвідченнях про якість №№ 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69 з урахуванням знижок/надбавок ціни та вартості вугілля і перевезення становить 4 314 919,75 грн. з ПДВ.

Згідно п. 7.3 Договору, покупець оплачує постачальнику вартість вугілля рівними частинами на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожного банківського дня коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у Додатку до Договору вартості поставки. Залишкові 10% вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля.

Доказів правомірної відмови відповідача від підписання актів приймання-передачі вугілля поставленого у лютому 2011 р. та доказів належного виконання умов Договору щодо оплати поставленого вугілля суду першої інстанції не було надано, а тому наявні в матеріалах справи докази свідчать про прийняття відповідачем всього обсягу відвантаженого на Трипільську ТЕС вугілля, за показниками якості, зазначеними у Посвідченнях про якість №№ 63 від 12.02.2011 р., 64 від 13.02.2011 р., 65 від 14.02.2011 р., 66 від 15.02.2011 р., 67 від 16.02.2011 р., 68 від 17.02.2011 р., 69 від 18.02.2011 р. згідно залізничних накладних №№ 49110406, 49110372, 49182447, 49182439, 49154701, 49154735, 49154107, 49041262, 49041205, 49081003, 49081037, 49081045, 49062920, 49062656, 49062888, 49134513, 49131022, 49134596.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не наддав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду при перегляді справи в апеляційному порядку.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну правову оцінку дослідженим доказам та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", Рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2013 р. № 910/12846/13 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 14.10.2013 р. № 910/12846/13 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. №910/12846/13 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. №910/12846/13 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.

Матеріали справи №910/12846/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді Г.В. Корсакова

Л.В. Кропивна