Ухвала суду № 37209393, 12.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року справа №812/8764/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

за участю секретаря судового засідання Крамської С.О.,

представника відповідача Іпатенко Г.О. (згідно довіреності)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі № 812/8764/13-а (головуючий І інстанції Шембелян В.С.) за позовом Приватного підприємства «АЛВА ЛТД» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Луганського окружного адміністративного суду з заявою звернулось Приватне підприємство «АЛВА ЛТД» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. (арк.. справи 2-4) 30.10.2013 року Приватне підприємство «АЛВА ЛТД» подало до суду уточнений адміністративний позов в якому просив визнати дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області неправомірними та зобов'язати Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області визнати як самостійний документ декларація Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року: (вх.. № 9024329568 від 26.04.2013 р.) та Додаток 1 Розрахунок коригування сум податку податкової декларації з податку на додану вартість: за липень 2010 року: (вх. № 9024331398) від 26.04.2013 р.). (арк..справи 42-46)

Постановою суду першої інстанції від 10.12.2013 року вимоги уточненого адміністративного позову Приватного підприємства "АЛВА ЛТД" - задоволено частково. Визнано неправомірними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо невизнання податковою декларацією Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2010 року та Додатку 1 Розрахунку коригування сум податку податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, що були подані Приватним підприємством "АЛВА ЛТД" 26.04.2013 року, а також щодо присвоєння зазначеним документам статусу "звіт визнано недійсним". В задоволенні іншої частини уточнених позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АЛВА ЛТД" суму судового збору в розмірі 17 грн. 50 коп.). (арк.справи 159-164)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області - подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду та винести нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. (арк.справи 171-176)

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Приватне підприємство «АЛВА-ЛТД» є юридичною особою, що зареєстрована 29.04.2011 року Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, відповідно до статуту є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу виробничо-комерційної фірми «АЛВА» (арк.справи 67-69).

20 серпня 2010 року АОЗТ ПКФ «АЛВА-ЛТД» до податкового органу відповідача надано уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за звітний період - липень 2010 року, період за який виправляються помилки - січень 2010 року, в Додатку 1 Розрахунку коригування сум ПДВ якої відображено коригування сум податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» на підставі податкових накладних від 05.01.2010 року №6 на суму поставки - 32745 грн., ПДВ 6549 грн., №7 на суму поставки - 1881,50 грн., ПДВ - 376,30 грн., №8 100197,00 грн., ПДВ - 20039,40 грн., що отримані з запізненням (арк.справи 6-9).

26 квітня 2013 року позивачем засобами електронного зв'язку надіслані до Алчевської ОДПІ наступні документи:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, за який виправляються помилки липень 2010 року);

- додаток 1 Розрахунок коригування сум ПДВ за податковою декларацією з податку на додану вартість (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки липень 2010 року), яким відображено коригування сум податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» на підставі податкових накладних від 05.07.2007 року №6 на суму поставки - 32745 грн., ПДВ 6549 грн., №7 на суму поставки - 1881,50 грн., ПДВ - 376,30 грн., №8 100197,00 грн., ПДВ - 20039,40 грн., що отримані з запізненням (арк.справи 27-29).

Позивачем суду представлені податкові накладні ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» від 05.07.2007 року №6 на суму поставки - 32745 грн., ПДВ 6549 грн., №7 на суму поставки - 1881,50 грн., ПДВ - 376,30 грн., №8 100197,00 грн., ПДВ - 20039,40 грн., що отримані з запізненням (арк.справи 11-13).

Листом №22/09 від 22.09.2010 року позивач повідомив відповідача, що 26 строку декларації з ПДВ за серпень 2010 року сформовано на підставі господарських операцій з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» в липні 2007 року, що підтверджено податковими накладними від 05.07.2007 року №6, №7, №8 (арк.справи 10).

Факт надіслання позивачем та отримання відповідачем даних документів підтверджується квитанціями № 2 (арк.справи 30-31).

Листом від 07.05.2013 року Алчевська ОДПІ повідомила позивача, що надана звітність, а саме Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року та Додаток 1 Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року не визнана як податкова декларація, та присвоєно статус "звіт визнано недійсним"(арк.спарви 62).

В цьому листі в обґрунтування своїх дій податковий орган зазначив, що не вважає виправлені ПП "АЛВА ЛТД" помилки самостійно виявленими, оскільки вони були виявлені в ході камеральної перевірки Алчевської ОДПІ. Крім того, зазначені уточнюючі розрахунки ПП "АЛВА ЛТД" подані позивачем під час проведення перевірки. Вказані дії позивача, на думку податкового органу, суперечать п.50.1 та п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України. Також послався на те, що в своїх діях він керується Методичними рекомендаціями щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (Наказ ДПС України від 14.06.2012 №516).

Вирішуючи питання щодо правомірності дій податкового органу та наявності в нього повноважень не визнавати уточнюючі розрахунки платника податків податковою декларацією та присвоювати їм статус "звіт визнано недійсним", колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п.48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п.48.2 ст.48 Податкового кодексу обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Так, згідно з п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пункт 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України передбачає, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п.48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Ст. 49 Податкового кодексу України визначає порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1).

П. 49.3 цієї статті визначено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

П. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10).

Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, податковий орган щодо поданих позивачем 26 квітня 2013 року уточнюючих розрахунків не мав зауважень стосовно дотримання позивачем вимог до форми, наявності реквізитів та змісту податкової звітності, що передбачені ст. 48 Податкового кодексу України. Судами як першої, так і апеляційної інстанцій досліджені примірники спірного уточнюючого розрахунку по податкової декларації з ПДВ та Додатку 1 Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, на які посилається позивач, та яка залишена у позивача, та мають відповідні помітки, що це примірники саме спірних декларації, при цьому у вказаних примірниках зазначені всі обов'язкові реквізити, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Таким чином, оглядом примірника декларації, що знаходиться у позивача, встановлено, що вищезазначений уточнюючий розрахунок та Додаток 1 заповнений відповідно до вимог законодавства. Тому підстав не вважати їх податковою декларацією у відповідача не було.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Акт камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем в податковій звітності з ПДВ № 2045/153-20171057 складено 14.12.2012 року.

Однак, ще 22.09.2010 року позивач повідомив податковий орган листом №22/09, що 26 строку декларації з ПДВ за серпень 2010 року сформовано на підставі господарських операцій з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» в липні 2007 року, що підтверджено податковими накладними від 05.07.2007 року №6, №7, №8 (а.с.10).

Тому не є слушними посилання відповідача на той факт, що помилка стосовно фактичної дати написання податкових накладних в декларації з ПДВ від 20.08.2010 року виявлена в ході камеральної перевірки позивача, оскільки це спростоване зазначеними доказами.

Згідно з п.50.2. ст.50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до акту №607/153/20171057 від 25.03.2013 року документальна позапланова виїзна перевірка ПП "АЛВА ЛТД" з питання перевірки показників податкових декларацій з ПДВ, достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту щодо взаємовідносин з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» за період липень 2010, жовтень 2012 відповідачем проводилася в період з 12.03.2013 року по 18.03.2013 року. Сторони не заперечують того факту, що інших перевірок позивача з цього приводу в 2013 року відповідачем не здійснювалось (арк.справи 16-25).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилань відповідача як на підставу своїх дій на п.2 ст.50 Податкового кодексу України, оскільки уточнюючі розрахунки позивачем подані 26.04.2013 року, тобто через місяць після проведення перевірки та складання акту.

Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, що затверджені Наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 кореспондують з зазначеними положеннями Податкового кодексу України і, оскільки є підзаконним актом, не містять інших окремих підстав для не визнання податковою декларацією поданого уточнюючого розрахунку з додатками та надання йому статусу «звіт визнано недійсним».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржені дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки, як зазначено вище, згідно вказаним нормам Податкового кодексу України, податкова звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова декларація, лише у разі, якщо вона заповнена платником податків всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Зазначений перелік обставин є вичерпним. Інших підстав для відмови у визнанні податкової звітності в якості податкової декларації законом не встановлено.

Щодо вимог позивача стосовно зобов'язання Алчевської ОДПІ визнати як самостійний документ декларацію Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2010 року: (вх. №9024329568 від 26.04.2013) та Додаток 1 Розрахунок коригування сум податкової декларації з ПДВ: за липень 2010 року (вх. №90243311398 від 26.04.2013 року) колегія суддів зазначає наступне.

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду є справа № 812/7514/13-а за позовом ПП "АЛВА ЛТД" до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2012 року №0002781600 форми «Р», від 16.04.2013 року №000180150 форми «Р», від 26.04.2013 року №00017911530 форми «В4», за якими на підставі актів камеральної та позапланової документальної виїзної перевірки позивача податковим органом не визнано його право на податковий кредит за операціями, що підтверджені вказаними податковими накладними ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой» від 05.07.2007, та визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ в розмірі 19723 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року провадження в справі № 812/7514/13-а зупинено до набрання законної сили рішенням в цій справі №812/8764/13-а.

Таким чином, предметом розгляду зазначеної іншої справи є законність та обґрунтованість формування податкового кредиту з ПДВ позивачем за угодою з ТОВ «ІнженерКонсалтінгСтрой», а також дій та рішень податкового органу щодо невизнання підстав для формування вказаного податкового кредиту та застосування санкцій до позивача.

Оскільки на цей час зазначені повідомлення-рішення відповідача є чинними, до картки особового рахунку платника податків на їх підставі внесені відповідні зміни, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що питання щодо правомірності їх прийняття є предметом судового розгляду в іншій справі, немає підстав вносити до картки особового рахунку платника податків зміни на підставі вказаного уточнюючого розрахунку, отже вимоги позивача в цій частині суд першої інстанції обґрунтовано вважав їх передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі № 812/8764/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 р. у справі № 812/8764/13-а - залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 17 лютого 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф.Ханова

М.М. Яковенко