Рішення № 37209172, 12.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9326/13 12.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 3 756,04грн.

Головуючий суддя Нечай О.В.

суддя Бондарчук В.В.

суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Богдан Н.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 4 205,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/9326/13 р., розгляд справи призначено на 19.06.2013 р.

У судове засідання 19.06.2013 р. представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/9326/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 19.06.2013 р. представник відповідача з'явився. Надав суду письмовий відзив на позов. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/9326/13 відповідач виконав.

У судовому засіданні 19.06.2013 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 17.07.2013 р.

12.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 17.07.2013 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 17.07.2013 р. представник відповідача не з'явився.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2013 р. у справі № 910/9326/13 було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2013 р. було зупинено провадження у справі № 910/9326/13 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

11.09.2013 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/9326/13 без виконання судової експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. було поновлено провадження у справі № 910/9326/13, призначено колегіальний розгляд справи №910/9326/13 у складі трьох суддів, матеріали справи № 910/9326/13 передано керівництву суду для визначення складу суду.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 23.09.2013 р., за заявою судді Нечая О.В. про визначення складу колегії суду, розгляд справи № 910/9326/13 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. справу № 910/9326/13 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 09.10.2013 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 09.10.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному, розгляд справи № 910/9326/13 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. справу № 910/9326/13 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Марченко О.В.

У судове засідання 09.10.2013 р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2013 р. з'явився.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. у даній справі було призначено судову експертизу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. провадження у справі № 910/9326/13 було зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

13.12.2013 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/9326/13 разом з висновком експерта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. провадження у справі № 910/9326/13 було поновлено, розгляд справи призначено на 22.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 22.01.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Марченко О.В. на лікарняному, розгляд справи № 910/9326/13 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2014 р. справу № 910/9326/13 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В.

У судове засідання 22.01.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 22.01.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 22.01.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. розгляд справи було відкладено на 12.02.2014 р.

У судове засідання 12.02.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду заяву про зміну позовних вимог, якою фактично зменшив розмір позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом досліджено заяву позивача про зміну позовних вимог та встановлено, що дана заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому позовна заява підлягає розгляду з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2012 року між Шакшуєвим Миколою Валерійовичем (далі - страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - позивач) було укладено Поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19 G - 0388225 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Шевроле», державний номерний знак АА 2774 СЕ.

Дорожук А.Я., 17.08.2012 р. о 14 год. 40 хв., керуючи транспортним засобом марки «МАН», державний номерний знак АА 5863 НМ, на вул. В.Верховинця, 10 в м. Києві, під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки «Шевроле», державний номерний знак АА 2774 СЕ, який припарковано водієм Козловською О.Г., що призвело до пошкодження вказаних автомобілів.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 23.08.2012 р. Дорожук А.Я. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Шевроле», державний номерний знак АА 2774 СЕ, визначений позивачем на підставі розрахунку, здійсненого за допомогою електронної програми «Аудатекс», та складає 5 754,36 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 000003050/01 (138 445) від 17.10.2012 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Шевроле», державний номерний знак АА 2774 СЕ, внаслідок ДТП, яка сталась 17.08.2012 р. о 14 год. 40 хв. на вул. В.Верховинця, 10 в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 205,20 грн.

Крім того, 01.11.2011 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроасистанс» (далі - повірений) було укладено Договір доручення, відповідно до умов якого позивач доручає, а повірений в порядку та на умовах визначених цим Договором, за винагороду зобов'язується від імені та за рахунок позивача виконувати частину його страхової діяльності, пов'язаної з виконанням та обслуговуванням договорів страхування, укладених позивачем, з організацією, зокрема, здійснення страхових виплат.

На підставі сформованого страхового акту № 000003050/01 (138 445) від 17.10.2012 р. позивачем було перераховано на рахунок повіреного страхове відшкодування, з урахуванням винагороди повіреного, в розмірі 4 355,20 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 7391 від 21.11.2012 р., в свою чергу, повіреним було здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 4 205,20 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 10655 від 22.11.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «МАН», державний номерний знак АА 5863 НМ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Еталон», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3586006.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АВ/3586006 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «МАН», державний номерний знак АА 5863 НМ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «МАН», державний номерний знак АА 5863 НМ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/3586006, а винна у скоєнні ДТП особа законно керувала вказаним автомобілем, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування на суму 4 205,20 грн. вих. № 138445/23 від 26.12.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відповідь на вищезазначену заяву було направлено на адресу позивача лист вих. № 01-04-245 від 28.02.2013 р., яким було повідомлено позивача про прийняття рішення щодо виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 066,85 грн.

Проте, станом на поточну дату відповідачем не було здійснено виплати позивачу страхового відшкодування за даним страховим випадком.

У своєму письмовому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі, з огляду на те, що, на думку відповідача, розмір страхового відшкодування складає 2 666,85 грн.

З метою з'ясування всіх обставин справи, судом, в порядку ст. 41 ГПК України, було призначено у даній справі судову експертизу.

13.12.2013 р. до господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи разом з висновком експерта, з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Шевроле», державний номерний знак АА 2774 СЕ, внаслідок ДТП, яка сталась 17.08.2012 р. о 14 год. 40 хв. на вул. В.Верховинця, 10 в м. Києві, з урахуванням фізичного зносу, складає 3 756,04 грн.

Суд, детально вивчивши висновок судового експерта, встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому приймається судом до уваги.

Крім того, відповідач зазначає у своєму письмовому відзиві про те, що позивачем, при визначенні розміру позовних вимог не враховано франшизу, встановлену Договором.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відносини, які склались між позивачем та відповідачем, не регулюються Договором, а тому франшиза, встановлена умовами Договору, розповсюджується виключно на правовідносини позивача зі своїм страхувальником (потерпілим).

В свою чергу, правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються спеціальним законом, а саме Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» абзацом 2 п. 12.1 ст. 12 якого встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АВ/3586006 встановлено франшизу в розмірі 0,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 3 756,04 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено оплату вартості судової експертизи в розмірі 1 530,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 23714 від 07.08.2013 р.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код: 25965081) страхове відшкодування в розмірі 3 756 (три тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 04 коп., витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1 530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 14.02.2014 р.

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя В.В. Бондарчук

Суддя Ю.В. Цюкало