Рішення № 37209128, 12.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24503/13 12.02.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"доКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києвапростягнення 1 809 185,19 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Гарковенко С.В. - представник за довіреністювід відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - ПАТ "Київенерго") звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (надалі - КП УЖГ Святошинського району м. Києва) про стягнення 1 809 185,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №8875011 від 01.05.2001 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 719 925,58 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу по стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 89 259,61 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.02.2014 р.

12.02.2014 року представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 19.12.2013 року через загальний відділ суду було подано контррозрахунок заборгованості.

В судове засідання 12.02.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 12.02.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 19.12.2013 р., яка була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві та повідомленням про вручення поштового відправлення №27590806.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доводи представника позивача по суті даного спору та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є ПАТ «Київенерго») (постачальник) та ДК ПЖГ Ленінградського району (правонаступником якого є КП «УЖГ» Святошинського району м. Києва) (споживач) укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8875011 (надалі - "Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Споживач відповідно до п. 2.3.1 Договору зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку 2.

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.10.2011 р. по 01.11.2013 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2013 р. становить 1 719 925,58 грн. що підтверджується звітними відомостями за тепло та теплоносій, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в районному відділі теплозбуту оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом 2 днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком. (п.п. 9, 10 Додатку).

Однак, в порушення умов Договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати коштів за використану теплову енергію, внаслідок чого за період 01.10.2011 р. по 01.11.2013 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1 719 925,58 грн. наявність якої також підтверджується наданим відповідачем контр розрахунком.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати відповідачем боргу за використану теплову енергію у розмірі 1 719 925,58 грн. не надано, наявність заборгованості не спростовано.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 719 925,58 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 89 259,61 грн. нараховані за період прострочення з жовтня 2011 р. по жовтень 2013 р. включно.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 89 259,61 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Київенерго» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6; ідентифікаційний код 3366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) основну заборгованість у розмірі 1 719 925 (один мільйон сімсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 89 259 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 61 коп. та судовий збір 36 183 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 70 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 17.02.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко