Рішення № 37208938, 13.02.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 лютого 2014 року Справа № 913/273/14

Провадження № 11/913/273/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ

до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 1 631 582 грн. 25 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Морозова С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув

від відповідача - Косторна І.О., довіреність № 20/104 від 14.01.2014

в с т а н о в и в:

Суть спору (з урахуванням заяви № 08/04-09 від 12.02.2014 про уточнення): позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за використану у період квітень-грудень 2013 року активну електричну енергію в сумі 1515700 грн. 13 коп., пені у розмірі 100155 грн. 37 коп., 3 % річних у сумі 14656 грн. 54 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 1070 грн. 21 коп. за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 21-2 від 17.04.2012.

У судове засідання прибув повноважний представник відповідача.

Позивач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, надіславши на адресу суду письмову заяву № 08/04-09 від 12.02.2014, якою уточнив прохальну частину позовної заяви, зокрема, період виникнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Відповідачем письмовим відзивом № 20/416 від 12.02.2014 на позовну заяву позовні вимоги визнані у повному обсязі. З посиланням на важке фінансове становище підприємства відповідачем заявлене письмове клопотання про зменшення на 50 % розміру пені на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

17.04.2012 між сторонами у справі укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 21-2 (а.с. 8-14).

Крім того, 04.11.2013 на підставі рішення господарського суду Луганської області від 26.07.2013 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.11.2013 у справі № 913/879/13 між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 21-2 (далі за текстом - договір) (а.с. 15-24), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання з постачання електричної енергії Споживачу (відповідачу у справі) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною дозволеною потужністю 1078,0 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а останній, в свою чергу зобов'язався оплачувати позивачеві вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно умов підпункту 2.3.3 договору для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 01-го числа відповідач був зобов'язаний згідно з Додатком «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» знімати покази розрахункових засобів обліку, підтверджувати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії» та направляти уповноваженого представника у відділ збуту позивача для подання Акту про знаття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Згідно до пункту 8 додатку до договору «Порядок розрахунків» розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5-ти (п'яти) операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов договору позивачем на підставі актів про використану електричну енергію були надані відповідачеві рахунки для оплати спожитої у період квітень-грудень 2013 (включно) активної електричної енергії на загальну суму 1515700 грн. 13 коп. (а.с. 39, 42, 45, 49, 52, 55, 58, 61, 64).

Вказані рахунки були отримані повноважним представником відповідача у справі. Факт отримання рахунків відповідачем не спростовується.

Виставлені позивачем рахунки відповідачем своєчасно та у повному обсязі сплачені не були, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість за спожиту у квітні-грудні 2013 (включно) активну електричну енергію в сумі 1515700 грн. 13 коп., що заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Про факт надання позивачем у повному обсязі обумовлених договором послуг свідчать наявні у матеріалах справи акти про використану електричну енергію, складені, підписані та засвідчені відповідачем у справі (а.с. 41, 44, 47-48, 51, 54, 57, 60, 63, 66).

Доказів повної або часткової сплати заборгованості за договором відповідачем під час судового розгляду справи надано не було.

У відповідності з умовами пункту 4.4.1 договору у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до умов договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України позивачем за період з 02.04.2013 по 09.05.2013 (за рахунком № 21-2/10/1 від 02.11.2013), за період з 02.04.2013 по 10.06.2013 (за рахунком № 21-2/11/1 від 03.12.2013), за період з 02.04.2013 по 10.07.2013 (за рахунком № 21-2/12/1 від 02.01.2013), за період з 02.04.2013 по 08.08.2013 (за рахунком № 21-2/1/1 від 02.02.2013), за період з 02.04.2013 по 11.09.2013 (за рахунком № 21-2/2/1 від 01.03.2013), за період з 09.04.2013 по 08.10.2013 (за рахунком № 21-2/3/1 від 01.04.2013), за період з 17.05.2013 по 16.11.2013 (за рахунком № 21-2/4/1 від 07.05.2013), за період з 11.06.2013 по 10.12.2013 (за рахунком № 21-2/5/1 від 03.06.2013), за період з 10.07.2013 по 01.01.2014 (за рахунком № 21-2-РБ/6/1 від 02.07.2013), за період з 09.08.2013 по 01.01.2014 (за рахунком № 21-2-РБ/7/1 від 01.08.2013), за період з 10.09.2013 по 01.01.2014 (за рахунком № 21-2-РБ/8/1 від 02.09.2013), за період з 09.10.2013 по 01.01.2014 (за рахунком № 21-2-РБ/9/1 від 01.10.2013), за період з 09.11.2013 по 01.01.2014 (за рахунком № 21-2-РБ/10/1 від 01.11.2013), за період з 11.12.2013 по 01.01.2014 (за рахунком № 21-2-РБ/111 від 03.12.2013) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення термінів оплати спожитої активної електроенергії у загальному розмірі 100155 грн. 37 коп., що підтверджено розрахунком позивача наявним у матеріалах справи (а.с. 70-73).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за період квітень-грудень 2013 (включно) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 14656 грн. 54 коп. та інфляційні нарахування у сумі 1070 грн. 21 коп., що також підтверджено розрахунками позивача (а.с. 74-75).

На оплату сум нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань позивачем відповідачеві надавалися окремі рахунки (а.с. 39, 42, 45, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 68).

Доказів повної або часткової сплати заборгованості за договором відповідачем під час судового розгляду справи надано не було.

Письмовим відзивом на позовну заяву відповідачем позовні вимоги визнані у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем умов укладеного сторонами у справі договору з поставки електричної енергії та наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за спожиту у період з квітня 2013 по грудень 2013 активну електричну енергію в суму 1515700 грн. 13 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обов'язок з оплати спожитої активної електричної енергії відповідачем у повному обсязі виконаний не був.

У відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 100155 грн. 37 коп., 3 % річних у сумі 14656 грн. 54 коп. та інфляційні нарахування у сумі 1070 грн. 21 коп.

Відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру пені на 50 % на підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3. ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50 %, а саме на 50077 грн. 68 коп. Стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 50077 грн. 68 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є комунальним підприємством, метою якого є надання послуг з водопостачання та водовідведення. Основним споживачем послуг є населення та бюджетні організації міста. Послуги, що надаються відповідачем, оплачуються споживачами несвоєчасно та не у повному обсязі. Штрафні санкції за прострочення оплати водопостачання та водовідведення на користь відповідача з населення не стягуються. Стягнення значного розміру санкцій у вигляді пені суттєво погіршить фінансовий стан підприємства, яке і так має велику кредиторську та дебіторську заборгованість.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню частково, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту у період квітень-грудень (включно) 2013 року активну електричну енергію в суму 1515700 грн. 13 коп., пені у розмірі 50077 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 14656 грн. 54 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 1070 грн. 21 коп. з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 49, код 32026192, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», кв. Гайового, 35а, м. Луганськ, код 31443937:

- борг за використану у період квітень-грудень (включно) 2013 року активну електричну енергію в сумі 1515700 грн. 13 коп., на п/р зі спеціальним режимом використання № 260303289060 в філії ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665;

- пеню у розмірі 50077 грн. 68 коп., 3% річних у сумі 14656 грн. 54 коп., інфляційні нарахування у сумі 1070 грн. 21 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 32631 грн. 65 коп. на п/р № 26003431856 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 13.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 18.02.2014.

Суддя М.О. Москаленко