Рішення № 37208742, 12.02.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2014 Справа № 908/4210/13

за позовом Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 47)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 18080,68 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача Держирука В.Г., на підставі довіреності б/н від 09.12.2013 р.

Від відповідача Верба В.В., довіреність № 18-192 від 17.12.2013 р.

Суть спору:

24.12.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 18080,68 грн., які складаються з 17815,64 грн. заборгованості за договором постачання № 519 від 31.07.2013 р., 106,89 грн. втрат від інфляції та 158,14 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.12.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4210/13, присвоєно справі номер провадження 32/114/13, з призначенням судового засідання на 22.01.2014 р.

Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. розгляд справи було відкладено на 12.02.2014 р.

Представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх приписами ст. ст. 202, 203, 216, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з мотивів викладених в відзиві на позовну заяву (відзив долучено до матеріалів справи).

За письмовим клопотанням представників сторін судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 12.02.2014 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013 р. між Приватним підприємством "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" (позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" було укладено договір постачання № 519 (надалі - договір).

За договором поставки постачальник (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, в асортименті та за цінами, вказаними у додатку та додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною частиною (п. 1.1. договору).

Згідно зі ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Предметом (об'єктом) договору поставки є товар, призначений для підприємницької діяльності або інших цілей, не пов'язаних з особистим та іншим споживанням Зокрема, це продукція, призначена для виробничого споживання (обладнання, матеріали тощо).

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як і будь-який інший консенсуальний договір, він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо істотних умов. Цей договір є двостороннім, бо права та відповідні обов'язки виникають для обох сторін договору. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що одержану від постачальника продукцію покупець оплачує за погодженими цінами.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Додатком до договору постачання № 519 від 31.07.2013 р. сторони визначили асортимент та ціну продукції, а саме:

№НайменуванняОдин вим.кількЦіна з ПДВСума з ПДВ, грн.Термін поставкиНТДКраїна-виробник1Труба сталевакг109516270,0017815,65До 30.08.13ГОСТ 8734-75Україна Разом з ПДВ 17815,65 У тому числі 2969,27 Відповідно до п. 4.1.1. договору, позивач зобов'язаний разом з поставкою товару надати відповідачу наступні оригінали документів, оформлені державною мовою: рахунок, накладну на відпуск товару; податкову накладну; сертифікат якості виробника товару; копія сертифікату походження товару; у разі, якщо товар підлягає сертифікації - гігєничний, екологічний сертифікат; товарно-транспортну накладну.

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили, що приймання товару за кількістю здійснюється відповідачем на складі позивача відповідно до вимог Інструкції П.6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю", затвердженої Постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. (з наступними змінами та доповненнями).

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар, а саме труба Ф32х4,0 ГОСТ 8734-75 в кількості 1,095 тон на загальну суму 17815,64 грн., що підтверджується видатковою накладною № 420 від 16.08.2013 р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 655 від 15.08.2013 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Докази транспортування продукції позивачем до відповідача підтверджується товарно-транспортною накладною від 16.08.2013 р., яка містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару було зафіксовано в товарно - транспортній накладній від 16.08.2013 р.

Відповідно до п. 5.1. договору відповідач здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 7 календарних днів тільки за умови виконання постачальником п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.7 договору.

На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу для сплати товару рахунок № 91 від 14.08.2013 р. на суму 17815,64 грн., копія залучена до матеріалів справи.

Оплату за поставлену позивачем продукцію в сумі 17815,64 грн. відповідач не здійснив, у зв'язку з чим на розгляд господарського суду було передано спір про стягнення боргу за поставлений товар.

У зв'язку з цим, позивач на адресу відповідача надсилав претензії (вих. № 02/25/09 від 25.09.2013 р., № 27-1086 від 17.10.2013 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений ... кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимоги позивача про оплату вартості товару.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 17815,64 грн., доказів її погашення не надав, то вимога позивача про стягнення 17815,64 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 106,89 грн. втрат від інфляції та 158,14 грн. - 3 % річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування втрат від інфляції та 3% річних і встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 106,89 грн. втрат від інфляції та 158,14 грн. - 3 % річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо неотримання ним рахунку на оплату поставленої продукції, як такі, що спростовуються фактичними обставинами

Згідно пояснень представника позивача вказані документи передавались відповідачу в момент поставки товару.

Судом встановлено, що при прийнятті продукції відповідачем не складались акти про відсутність будь-яких товаро-супровідних документів. Будь-які претензії щодо передання йому супроводжуючих документів на отриманий товар відповідач позивачу не заявляв. Строк для передання неотриманих документів, відповідно до вимог ст. 666 Цивільного кодексу України не встановлював.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не доведено, що він отримав супроводжуючі документи на товар в будь-який інший день, а не в день отримання товару.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог

Таким чином позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" до Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" про стягнення 18080,68 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 47, код ЄДРПОУ 202264161) 17815 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 64 коп. основного боргу, 106 (сто шість) грн. 89 коп. втрат від інфляції, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 14 коп. - 3% річних та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "17" лютого 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.