Рішення № 37208711, 24.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/98/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 Справа № 908/3842/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/ вул. Грязнова, 40/7, прим. 37)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (69057, АДРЕСА_1)

про стягнення 10207,99 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача - Вишнепольська О.І., на підставі довіреності б/н від 27.05.2013 р.

Від відповідача - не з'явився

До господарського суду Запорізької області звернулось ТОВ "Запорізька пивна компанія" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10207,99 грн. заборгованості за договором суборенди майна № 18935 З-1328 від 28.11.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3842/13, присвоєно номер провадження справи 32/98/13, з призначенням судового засідання на 11.12.2013 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2013 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 24.12.2013 р.

В судовому засіданні 24.12.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 26.11.2013 р. і від 11.12.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3842/13.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав викладених в позові та обґрунтовує їх ст., ст. 526, 611, 615 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін по справі врегульовані договором суборенди майна № 18935 З-1328 від 28.11.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" (позивачем у справі) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем у справі).

Відповідно до умов якого, орендар передав суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар прийняв торгово-рекламне обладнання (надалі - майно) та зобов'язався сплачувати орендарю орендну плату (п. 1.1).

Згідно з п. 1.4. договору майно надається суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами власника.

За приписами п. 1.2. договору перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна можуть зазначатися в специфікації, що оформлюється сторонами та погоджується власником у вигляді додатку до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2. договору факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна в суборенду є невід'ємною частиною цього договору.

28.11.2011 р. за актом прийому-передачі майна орендар передав в суборенду, а суборендар прийняв майно відповідно до договору.

Згідно з п. 3.1. договору розмір орендної плати за користування одиницею майна становить 1 гривня (з урахуванням ПДВ) за один календарний рік.

Пунктом 5.1.18. договору суборендар зобов'язався не змінювати місцезнаходження майна, яке вказано в п. 1.2. договору (або в специфікації) без письмового погодження такого переміщення з орендарем та власником.

Пунктом 2.7. договору сторони погодили, що представники орендаря та власника мають право здійснювати необмежений контроль за використанням суборендарем майна, як шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації суборендарем майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточний стан майна та порядок його використання.

Пунктом 7.5.1 договору сторони погодили, що орендар або власник мають право достроково розірвати цей договір, шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання, зокрема, в разі, якщо суборендар використовує майно в порушення умов договору та/або цільового призначення майна.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01.08.2013 р. представниками ПАТ "Оболонь" та ТОВ "Запорізька пивна компанія" було проведено контрольну перевірку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 41", кіоск, на предмет використання суборендарем переданого в суборенду майна. Під час здійснення перевірки було виявлено відсутність виробки продукції ПАТ "Оболонь" та його корпоративних підприємств, відсутність за вказаною адресою переданого в суборенду майна, а саме: шатер 5*5 "Десант"/ком-т з 2 одиниць/ в кількості 1 шт. за інвентарним номером 875155. За результатами перевірки складено акт контрольної перевірки наявності переданого в оренду майна від 01.08.2013 р.

13.08.2013 р. на адресу відповідача направлено лист за вих. № 186 від 13.08.2013 р., в якому позивач просив вважати розірваним договір суборенди майна № 18935 З-1328 від 28.11.2011 р., починаючи з одинадцятого календарного дня з моменту отримання даного повідомлення, а також просив повернути отримане за актом приймання-передачі майно протягом 10 робочих днів з моменту розірвання договору.

Як зазначив позивач та як свідчать матеріали справи, відповідачем дана вимога була залишена без відповіді, майно не повернуто.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.3. договору майно повинно бути повернуто суборендарем та прийняте орендарем/власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового). Суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна до моменту його фактичного повернення орендарю або власнику.

За приписами п. 2.4. договору факт повернення майна із суборенди підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Обов'язок підготовки акта прийму - передачі майна із суборенди покладено на суборендаря.

Згідно з пунктом п. 6.2. договору у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна у відповідності з п. 2.3. договору, суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо власнику) вартість майна, вказану в п. 1.2. договору (або Специфікації), із урахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу майна, а саме: шатра 5*5 "Десант"/ком-т з 2 одиниць/ в кількості 1 шт. за інвентарним номером 875155, або сплати суми вартості неповернутого майна.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 10207,99 грн. вартості неповернутого майна (з урахуванням ПДВ) є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 10207,99 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (69057, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька пивна компанія", (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, буд. 40/7, прим. 37, код ЄДРПОУ 37407653) 10207 (десять тисяч двісті сім) грн. 99 коп. заборгованості, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "24" грудня 2013 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.