Рішення № 37208646, 10.02.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" лютого 2014 р. Справа № 906/1833/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Слюсаренко В.В. - довіреність №376вих13а від 30.07.2013р.

від відповідача: Ратушний М.А. - довіреність б/н від 06.01.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" (с.Волиця-Керекешина, Старокостянтинівський район, Хмельницька область)

до Приватне підприємство "Агротехазот" (м. Житомир)

про стягнення 531349,73 грн.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 09.01.2014 до 03.02.2014 та 10.02.2014 відповідно до ст.77 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договорами №1308-05 та №1308-06 від 13.08.2012 в загальній сумі 531349,73грн., з яких: по договору №1308-05 - 374659,18грн. - основний борг і 45631,32грн. - пеня, по договору №1308-06 - 94590,00грн. - основний борг, 7010,23грн. - пеня і 9459,00грн. - штраф.

Представником позивача 09.01.2014 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача наступну заборгованість: по договору №1308-05 - 274659,18грн. - основний борг і 45631,32грн. - пеня, по договору №1308-06 - 7010,23грн. - пеня і 9459,00грн. - штраф.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, у тому числі, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, подана представником позивача заява, не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог, викладених в заяві від 09.01.2014р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Вимоги обґрунтовує тим, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами поставки на надання послуг, позивач вимагає повернення коштів, які були перераховані відповідачу як попередня оплата за вказаними договорами. Також просить стягнути штрафні санкції.

Представник відповідача суму основного боргу визнає. Пояснив, що 11.12.2012р. від позивача електронною поштою надійшов лист за №637, згідно якого останній вимагав повернути залишок коштів, перерахованих згідно договору про поставку безводного аміаку та договору про надання послуг по його внесенню в загальній сумі 1069249,18грн., чим фактично відмовився від подальшого виконання вказаних договорів. В період з 28.12.2012 по 27.12.2013 відповідачем повернуто позивачу кошти в загальній сумі 794590,00грн. Залишок боргу в сумі 274659,18грн. по договору поставки безводного аміаку відповідач визнає та зобов'язується повернути. Оскільки значна сума основного боргу повернута, представник відповідача подав клопотання про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій (штрафу та пені) в зв'язку з фінансовим станом підприємства.

Представник позивача заперечив проти клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" (покупець/позивач) та Приватним підприємством "Агротехазот" (постачальник/відповідач) укладено договір №1308-05 про поставку товару, згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві аміак безводний (далі-товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с.10-11). Найменування, асортимент, кількість товару, країна виробник товару, підприємство-виробник товару, ціна товару вказується у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (п.п.2.1, 4.1 договору).

Загальна сума Договору визначається як сума вартості товару, передбаченого в усіх специфікаціях, підписаних до цього Договору і витрат (п.4.2 договору).

Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених рахунків-фактур на кожну партію товару 100% вартості партії товару. Термін, який відводиться Покупцеві для оплати, визначається в Специфікації (п.п.4.3, 4.4 договору).

Пунктом 4 Специфікації до договору №1308-05 передбачено строк оплати товару до 15.08.2012р.

Строк поставки товару протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання Покупцем наряд-заявки, однак загальна кількість товару (180 тонн) повинна бути поставлена до 10.11.2012р. (п.6 Специфікації).

На виконання умов договору №1308-05 позивач платіжним дорученням №3224 від 15.08.2012р. перерахував відповідачу кошти в сумі 1093689,00грн. (а.с.14).

Відповідач поставив товар на суму 119029,82грн., що підтверджується видатковою накладною №33 від 18.10.2012р. (а.с.16).

Також 13.08.2012р. між сторонами укладено договір №1308-06 на внесення безводного аміаку, згідно якого Приватне підприємство "Агротехазот" (виконавець/відповідач) зобов'язаний на підставі даного Договору, Додатків (Специфікацій) та Наряду-замовлення, наданого Замовником, власними силами надати Замовнику наступні послуги: виконати роботи по внесенню безводного аміаку спеціалізованою технікою на земельних ділянках Замовника, які належать останньому на праві власності або знаходяться у нього у правомірному користуванні (далі - "Роботи"). А Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" (замовник/позивач) для здійснення Виконавцем робіт забезпечує останнього протягом усього строку виконання робіт безводним аміаком (далі - добриво) у кількості, необхідній для виконання останнім робіт з урахуванням кількості гектарів (загального розміру земельної ділянки, на якій Замовник доручає Виконавцю виконати роботи по внесенню добрива). Виконавець приступає до виконання Робіт у строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту направлення Замовником засобами факсимільного чи електронного зв'язку та/або поштою (за реквізитами Виконавця згідно даного Договору) Наряд - замовлення, в якому буде зазначено розмір ділянки, необхідної для проведення робіт, її розташування та строк виконання робіт. Початок робіт - з 15 вересня 2012 року (п.п.1.1 - 1.4 договору).

У разі настання обставин, через які внесення добрива, а відповідно виконання робіт є неможливим та/або небезпечним (зокрема: дощ, сніг, мороз, надмірна спека), строк виконання робіт відкладається на кількість днів існування таких обставин, однак, при цьому, Виконавець повинен закінчити роботи (виконати роботи у повному обсязі) до кінця 2012 року, а саме до настання морозів. У разі тривалої дії таких обставин даний строк закінчення виконання робіт може бути змінений за письмовою згодою Замовника (п.1.6 договору).

Загальна вартість робіт, зазначена в Додатку (Специфікації) до даного Договору, включає в себе, окрім вартості виконання робіт, вартість розвантаження добрива із транспортних засобів та завантаження у спеціалізовану техніку Виконавця, вартість доставки та розвантаження спеціалізованої техніки Виконавця до місця виконання робіт та її монтажу (п.1.7 договору).

Умови і терміни розрахунків визначені в Додатках (Специфікації) до даного Договору. Розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником грошей на поточний рахунок Виконавця на підставі акту виконаних робіт та виставленого рахунку (п.3.1 договору).

Згідно Специфікації до договору №1308-06 Замовник на підставі виставленого рахунку-фактури Виконавця перераховує на поточний рахунок Виконавця загальну вартість робіт, визначену цим додатком до договору у наступному порядку: першу частину в якості попередньої оплати у розмірі 30% від загальної вартості робіт, решту - протягом трьох банківських днів від дати підписання поточних актів виконаних робіт (а.с.28).

На виконання умов договору №1308-06 позивачем перераховано відповідачу кошти в загальній сумі 135090,00грн. платіжними дорученнями №3258 від 28.08.2012 та №3275 від 31.08.2012 в сумі 40527,00грн. та 94563,00грн. відповідно (а.с.30, 31).

За даними позивача, послуги по внесенню безводного аміаку за договором №1308-06 відповідачем надані на суму 40500,00грн.

Як зазначили сторони, позивач 11.12.2012 року електронною поштою направив відповідачу листа за №637, згідно якого просив повернути залишок коштів, перерахованих згідно договору поставки безводного аміаку та договору про надання послуг по його внесенню в загальній сумі 1069249,18грн. (а.с.73).

Аналогічні листи про повернення коштів направлялися позивачем в лютому, травні та липні 2013 року (а.с.74, 75, 76).

В період грудень 2012 - вересень 2013 відповідач повернув позивачу кошти в загальній сумі 600000,00грн.

Залишок неповернутих коштів в сумі 374659,18грн. за договором №1308-05 та в сумі 94590,00грн. за договором №1308-06 позивач просив стягнути з відповідача разом із нарахованими штрафними санкціями.

В зв'язку із поверненням відповідачем боргу по договору №1308-06 в сумі 94590,00грн. та 100000,00грн. по договору №1308-05, позивач зменшив суму позову, про що зазначено вище, і сума основного боргу на день вирішення спору судом становить 274659,18грн.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства. що регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначалось вище, на день вирішення спору сума коштів, не повернутих відповідачем за договором №1308-05, становить 274659,18грн., визнається відповідачем, а отже підлягає стягненню.

Стосовно стягнення штрафних санкцій суд враховує наступне.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору №1308-05 передбачено, що за порушення строків поставки товару або недопоставку товару (за вини Постачальника), Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, поставку якого прострочено і/або недопоставлено, за кожний день прострочення.

Згідно пункту 5.6 цього договору у разі прострочення Постачальником (за вини Постачальника) терміну строку поставки товару та/або частини товару понад 8 (вісім) календарних днів згідно наряда-заявки Покупця та/або Специфікації до Договору, Покупець має право відмовитися від товару та/або частини Товару (при цьому до Покупця не застосовується жодна відповідальність, передбачена даним Договором за відмову від Товару), поставку якого прострочено, про що Покупець у письмовій формі повідомляє Постачальника. У такому випадку Постачальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання такого повідомлення повернути Покупцеві усі гроші, сплачені Постачальнику за Товар та/або частину Товару, від якого Покупець відмовився.

Судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладених між сторонами договорів, оскільки, отримавши від позивача суму попередньої оплати, відповідач не здійснив у встановлений договорами №№1308-05 та 1308-06 строк обумовлених дій на виконання зобов'язань по поставці безводного аміаку та надання послуг по його внесенню.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 2 ст.849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як зазначалось вище, позивач 11.12.2012 року електронною поштою направив відповідачу листа за №637, згідно якого просив повернути залишок коштів, перерахованих згідно договору поставки безводного аміаку та договору про надання послуг по його внесенню в загальній сумі 1069249,18грн. (а.с.73).

Враховуючи умови укладених між сторонами договорів та приписи вказаного закону, господарський суд вважає, що в даному випадку наявні правові підстави для відмови позивача від договорів №№1308-05 та 1308-06 від 13.08.2012р. відповідно до вимог ст.615, ст.651, ч.2 ст.849 ЦК України та умов договорів.

Згідно ч.3 ст.615 та ч.2 ст.653 ЦК України у разі відмови від зобов'язання та розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи із змісту ст.ст.615, 651, 653 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним, а у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, внаслідок відмови позивача від договорів №№1308-05 та 1308-06 від 13.08.2012р., вони вважаються розірваними і внаслідок їх розірвання зобов'язання сторін за договорами припиняються.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, після отримання письмової вимоги позивача, відповідач зобов'язаний повернути кошти позивачу, оскільки у нього виникло зобов'язання перед позивачем у вигляді повернення коштів попередньої оплати.

Станом на час вирішення спору попередня оплата за договором №1308-05 в сумі 274659,18грн. відповідачем не повернута та підлягає стягненню.

Оскільки внаслідок відмови позивача від договорів зобов'язання за договорами припинились, отже з дня відмови (11.12.2012р.) відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочку виконання зобов'язань за цими договорами.

Так як строк виконання за договором №1308-05 був встановлений до 10.11.2012р. (п.6 специфікації), а пеню за цим договором позивач нараховує з 10.12.2012р., отже до стягнення підлягає пеня за один день в сумі 399,45грн. (з 11.12.2012р. припинилися зобов'язання за договором).

Пеня за договором №1308-06 в сумі 7010,23грн. до стягнення не підлягає, оскільки нарахована позивачем за період, починаючи з 13.12.2012р., тобто, після припинення зобов'язань за цим договором.

Пунктом 5.3 договору №1308-06 передбачено, що у разі прострочення сторонами термінів/строків виконання своїх зобов'язань понад 7 (сім) днів, зокрема, Виконавцем - п.п. 1.4, 1.5, 1.6, сторона, що допустила прострочення, зобов'язана додатково сплатити штраф у розмірі 10%: для Виконавця - від загальної вартості прострочених та/або невиконаних робіт.

Згідно розрахунку позивача розмір штрафу становить 9459,00грн.

Посилаючись на фінансовий стан та повернення коштів, отриманих за договором №1308-06, відповідач просить зменшити розмір штрафу.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення неустойки суд дійшов висновку про часткове його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення вправі у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 рудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд, враховуючи відмову позивача від подальшого виконання договору, повернення відповідачем позивачу коштів попередньої оплати за договором №1308-06, та фінансовий стан підприємства (збитки за 2013 рік становлять 1071,7 тис.грн.), зменшує суму нарахованого штрафу до 1000,00грн.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються між сторонами у відповідності до ст.49 ГПК України. Крім того, в зв'язку із зменшенням суми позову позивачу підлягає поверненню із Держбюджету судовий збір в сумі 3891,80грн.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу по договору №1308-06 від 13.08.2012 до 1000,00грн. (однієї тисячі гривень).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Агротехазот" (10025, м. Житомир, вул.П.Сингаївського, 4 офіс 4, код 36968390)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" (31121, с. Волиця-Керекешина, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, вул. Центральна, 25, код 34337479): за договором №1308-05 від 13.08.2012 - 274659,18грн. - основного боргу і 399,45грн. - пені, за договором №1308-06 від 13.08.2012 - 1000,00грн. штрафу, всього - 276058,63грн., також 5690,35грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів агро" (31121, с. Волиця-Керекешина, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, вул. Центральна, 25, код 34337479) з Державного бюджету України - 3891,80грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17 лютого 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за заявою)