Рішення № 37208629, 18.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.2014р. Справа № 905/3806/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма»,

ЄДРПОУ 36226451, м.Харків

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»,

ЄДРПОУ 00210602, м.Краматорськ

про стягнення 82824 грн. 03 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Нощенко Л.Т.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м.Харків, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 82824 грн. 03 коп., у тому числі основний борг в сумі 72420 грн. 00 коп., пеня в сумі 5644 грн. 83 коп. та три проценти річних в розмірі 4759 грн. 20 коп.

Згідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» 28.04.2011р. змінено назву Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №15/1404 від 12.11.2010р., специфікацію №3 від 04.05.2011р., специфікацію №4 від 31.05.2011р., видаткові накладні №1375 від 08.06.2011р., №1935 від 01.08.2011р., №2065 від 10.08.2011р., № 1384 від 08.06.2011р., розрахунок суми позову.

26.06.2013р. Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м.Харків про визнання договору №15/1404 від 12.11.2010р. недійсним.

Ухвалою від 27.06.2013р. господарським судом відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ на підставі ст.ст.60, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ухвалою господарського суду Донецької області від 09.10.2013р. провадження по справі було зупинено до розгляду справи №905/6608/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м.Харків про визнання договору №15/1404 від 12.11.2010р. недійсним.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2013р. по справі №905/6608/13 було відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м.Харків про визнання договору №15/1404 від 12.11.2010р. недійсним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2013р. по справі №905/6608/13 залишено без змін.

За таких обставин, ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2014р. було поновлено розгляд даної справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №17/272 від 17.02.2014р., в якому позовні вимоги не визнав та вважає, що позивачем не виконано всіх умов договору в частині поставки товару. Зокрема, відповідач вважає, що обов'язок оплати за поставлений товар ще не настав, оскільки на адресу відповідача не надійшло сертифікату якості товару. Крім цього, відповідачем в заяві від 17.02.2014р. №17/273 також заявлено про застосування судом строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені в сумі 5644,83 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

12.11.2010р. між сторонами був підписаний договір поставки №15/1404, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність покупця товар, а відповідач (покупець) - прийняти товар та оплатити його у відповідності з умовами даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, номенклатура, кількість, якісні та інші характеристики товару, його ціна, строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Ціни на товар, які є предметом даного договору, вказуються в специфікаціях. Орієнтовна сума договору складає 3000000 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору є величиною змінною та складає суму по всім специфікаціям до даного договору (п.п.2.1, 2.2 договору поставки №15/1404 від 12.11.2010р.).

Специфікаціями №3 від 04.05.2011р., №4 від 31.05.2011р. сторони визначили предмет договору (найменування продукції): редуктор Ц2-500-50-13Ц - 1 шт., редуктор Ц2-400-31,5-12 ЦУЗ - 1 шт., редуктор Ц2-400-31,5-21 ЦУЗ - 2 шт., редуктор РМ-850-48,57-31М - 1 шт., насос ЭЦВ 8-40-60 - 1 шт., насос К 45/30 з ел. двигуном 7,5 кВт, 3000 обхв - 1 шт.

Як встановлено судом, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткових накладних №1375 від 08.06.2011р., №1384 від 08.06.2011р., №1935 від 01.08.2011р., №2065 від 10.08.2011р., позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 72420,00 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором купівлі-продажу №15/1404 від 12.11.2010р. з боку відповідача не спростований.

При цьому, посилання відповідача на неналежне невиконання позивачем своїх зобов'язань з постачання товару за договором №15/1404 від 12.11.2010р. у зв'язку з ненаданням документів на продукцію судом до уваги не приймаються.

Зокрема, згідно із ст.666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем письмових доказів наявності претензій до позивача з приводу документів, що стосуються товару, доказів відмови від договору поставки №15/1404 від 12.11.2010р., повернення товару, до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за договором №15/1404 від 12.11.2010р. з постачання товару.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктами 10.1, 10.3 договору поставки №15/1404 від 12.11.2010р. встановлено, що оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в національній валюті України. Покупець проводить оплату за поставлену продукцію в строки вказані в специфікаціях.

Згідно з умовами специфікацій №3 від 04.05.2011р., №4 від 31.05.2011р. оплата проводиться на протязі 10 календарних днів з моменту поставки.

Таким чином, з урахуванням умов підписаного між сторонами договору, відповідач повинен був сплатити вартість товару:

- переданого за накладною №1375 від 08.06.2011р. в строк до 18.06.2011р.;

- переданого за накладною №1384 від 08.06.2011р. в строк до 18.06.2011р.;

- переданого за накладною №1935 від 01.08.2011р. в строк до 11.08.2011р.;

- переданого за накладною №2065 від 10.08.2011р. в строк до 20.08.2011р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 72420,00 грн. за договором поставки №15/1404 від 12.11.2010р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 72420,00 грн. підлягають задоволенню.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з 19.06.2011р. по 19.01.2013р. нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 4759,20 грн.

Проте. як встановлено, розрахунок суми трьох процентів річних проведений позивачем невірно (зокрема, замість трьох процентів річних враховано подвійну облікову ставку НБУ, невірно нараховано три проценти річних в сумі 3652,49 грн.).

З урахуванням викладеного, за резлуьтатами проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 3079,59 грн. за період з 19.06.2011р. по 19.01.2013р., а решта позовних вимог є неправомірною та підлягає залишенню без задоволення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.11.4 договору №15/1404 від 12.11.2010р. у випадку прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,04% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки, проте, не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Таким чином, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 8485,48 грн. за період з 19.06.2011р. по 13.02.2012р.

Відповідач надав заяву від 17.02.2014р. №17/273 про застосування судом строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені в сумі 5644,83 грн.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За вимогами у частині стягнення пені в сумі 5644,83 грн. позивач звернувся з позовом до господарського суду 20.05.2013р. (згідно поштового штампу на конверті), тобто після спливу терміну спеціальної позовної давності.

За таких обставин, позовні вимоги у частині стягнення пені в сумі 5644,83 грн., розрахованої позивачем за період з 19.06.2011р. по 13.02.2012р. є такими, що задоволенню не підлягають.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовни вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м.Харків до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 82824 грн. 03 коп., у тому числі основний борг в сумі 72420 грн. 00 коп., пеня в сумі 5644 грн. 83 коп. та три проценти річних в розмірі 4759 грн. 20 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м.Харків основний борг в сумі 72420 грн. 00 коп. та три проценти річних в розмірі 3079 грн. 59 коп., всього заборгованість в сумі 75499 грн. 59 коп., судовий збір в сумі 1568 грн. 41 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Плазма», м.Харків до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ відмовити.

В судовому засіданні 18.02.2014р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина