Постанова № 37208566, 13.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 лютого 2014 р. Справа № 820/9817/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Нуруллаєв І.С.

при секретарі судового засідання Сковира Л. Ю.

за участю: представника позивача - Підкопаєва А.В.,

представника відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесенко" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фесенко", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому після уточнення позовних вимог просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001792340/0 від 28.08.2009 р., № 0001792340/1 від 23.10.2009 р., № 0001792340/2 від 30.12.2009 р., № 0001792340/3 від 10.03.2010 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатом здійснення планової виїзної перевірки ТОВ "Фесенко" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в період з 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р., проведеної Харківською об'єднаною Державною податковою інспекцією, результати якої оформлені актом № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р.

Підставами для нарахувань став висновок відповідача про відсутність факту реальності вчинення господарських операцій суб'єктами господарювання, з якими позивач мав взаємовідносини, а саме - ТОВ "Укрмет Плюс" та ТОВ СП "ВЛАССО" та нікчемності угод, укладених з ними.

TOB "Фесенко" не погоджується з висновками податкового органу та ухваленими внаслідок цього податковими повідомленнями-рішеннями та просить скасувати податкові повідомлення-рішення повністю.

Відповідач проти позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість, та просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що Харківською ОДПІ згідно плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Фесенко" за період 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р.

В акті перевірки № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р. зафіксовані порушення ТОВ "Фесенко" п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., та міститься висновок про заниження податку на прибуток на 18931,00 грн., оскільки перевіркою повноти визначення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за період з 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р. встановлено його заниження на 75723,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 18931,00 грн. При перевірці ТОВ "Фесенко" встановлені порушення правильності визначення оподатковуваного прибутку, оскільки протягом перевіряємого періоду підприємство відносило до складу валових витрат придбання офісної техніки, меблів та послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, чим було порушено п. 5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.

Під час перевірки було встановлено, що ТОВ "Фесенко" мав взаємовідносини із ТОВ "Укрмет Плюс", здійснював придбання мазуту, про що складено договори та додаткові угоди.

Також 17.07.2009 року службовою запискою № 688/26-038 відділом податкової міліції ХОДПІ надана інформація про те, що відносно засновників та керівників ТОВ "Укрмет Плюс" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки вказані громадяни використовували ТОВ "Укрмет Плюс" для здійснення протиправної діяльності, направленої на незаконне формування сум податкового кредиту по ПДВ шляхом проведення безтоварних операцій. ХОДПІ на підставі викладених фактів в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність правочинів, вчинених ТОВ "Фесенко" з ТОВ "Укрмет Плюс", через що витрати, пов'язані із придбанням товару у ТОВ "Укрмет Плюс" не є такими, що пов'язані із господарською дальністю ТОВ "Фесенко".

Контрагента позивача СП "Влассо" ліквідовано та знято з обліку 24.03.2008 р., основний вид діяльності: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, чисельність працюючих 1 особа. Зустрічну перевірку ТОВ СП "Влассо" провести неможливо, підтвердити факт постачання товару в адресу ТОВ "Фесенко" не має можливості. ХОДПІ у Харківській області зроблено висновок про нікчемність правочинів, вчинених ТОВ "Фесенко" з ТОВ СП "Влассо", через що витрати, пов'язані із придбанням товарів та послуг у ТОВ СП "Влассо" протягом перевіряємого періоду не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Фесенко".

Відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001792340/0 від 28.08.2009 р., № 0001792340/1 від 23.10.2009 р., № 0001792340/2 від 30.12.2009 р., № 0001792340/3 від 10.03.2010 р. винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 р. по справі № 2-а-3039/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.10.2013 р. по справі № 2-а-3039/10/2070 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко" задоволено частково. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 р. та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 р. по справі № 2-а-3039/10/2070 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 р. адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 р. провадження в адміністративній справі зупинено за клопотанням представника позивача в зв'язку з необхідністю отримання додаткових письмових доказів по справі та надання їх суду до 08.01.2014 р. ТОВ "Фесенко" зобов'язано надати докази в обґрунтування своєї правової позиції.

ТОВ "Фесенко" додаткові докази надано не було.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2014 р. провадження в адміністративній справі поновлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. витребувано у ТОВ "Фесенко" належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується транспортування придбаного у контрагентів ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "ВЛАССО" товарів (квитанції залізниці, або акти щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей, тощо) бухгалтерські документи по складському обліку товарів, сертифікати якості на придбані товари, банківські виписки щодо оплати придбаного товару, документи про належність або права користування складськими приміщеннями, акти виконаних робіт по виконаним послугам, декларації з податку на прибуток за 2008 р. та 1 квартал 2009 р., а також бухгалтерські документи, які підтверджують подальший рух товарів отриманих у зазначених контрагентів. Крім цього зобов'язано надати до суду оригінали усіх первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "ВЛАССО" для огляду у судовому засіданні.

Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. в повному обсязі виконано не було.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, уточненій позовній заяві та поясненнях, просив суд задовольнити позов та скасувати у повному обсязі оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив у його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Також, в судовому засіданні, протокольною ухвалою суду було задоволено клопотання щодо заміні відповідача на його правонаступника.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини на час їх виникнення, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивача ТОВ "Фесенко" зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 27.09.2007 р., ідентифікаційний код юридичної особи 35407976, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 559478 серії А00 (а.с. 5 т. 1).

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.09.2007 р. за № 531. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.11.2007 р. № 100075673, виданого Харківською ОДПІ, TOB "Фесенко" зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер юридичної особи - 354079720236 (а.с. 9 т. 1).

На підставі направлення № 479 від 20.07.2009 р. (а.с. 98 т. 1), згідно з планом-графіком проведення перевірок (а.с. 93 - 95 т. 1), у відповідності до ч. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фахівцями Харківської ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка TOB "Фесенко" (код ЄДРПОУ 35407976) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 28.09.2007 р. по 31.03.2009 р.

За результатами перевірки складено акт № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р. (а.с. 7 - 60 т. 1). Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого сума заниженого податку на прибуток за перевіряємий період складає 18 931,00 грн.

- п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5. п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого сума заниженого податку на додану вартість за перевіряємий період складає 129 018,0 грн., зменшено рядок 26 Декларації по ПДВ на 19 177,0 грн. по декларації за березень 2009 р.

- п.п. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6, п.п. 19.2.а п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого сума заниженого податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період складає 325,05 грн. (а.с. 58 - 59 т. 1).

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення: з податку на додану вартість № 0001802340/0 від 28.08.2009 р. на загальну суму 193 527,00 грн. (основний платіж -129 018,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -64 509,00 грн.) та з податку на прибуток підприємств № 0001792340/0 від 28.08.2009 р. на загальну суму 28 396,00 грн. (основний платіж -18 931,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 465,00 грн.) (а.с. 102, 154 - 156 т. 1).

Штрафні санкції до позивача застосовано на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями та винесеними на підставі таких висновків податковими повідомленнями - рішеннями, та оскаржив їх в порядку процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, що передбачена ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Рішенням Харківської ОДПІ № 15611/10/25-009 від 23.10.2009 р. за результатами розгляду первинної скарги позивача податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 р. № 0001802340/0, № 0001792340/0 залишені без змін (а.с. 105-108 т. 1).

У відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758, відповідачем, з метою доведення нового граничного строку сплати прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.10.12.2009 р. № 0001802340/1 та №0001792340/1 на ті ж суми (а.с. 109 т. 1).

Рішенням ДПА у Харківській області № 20499/7/25-103 від 23.12.2009 р. за результатами розгляду повторної скарги позивача податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 28.08.2009 р. № 0001802340/0 скасовано, податкове повідомлення-рішення по податку на прибуток підприємств від 28.08.2009 р. № 0001792340/0, яким донараховано податок на прибуток підприємств - залишено без змін (а.с. 112-117 т. 1).

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792340/2 від 30.12.2009 р. (а.с. 118 т. 1) та, з урахуванням рішенням ДПА України № 4297/7/25-0115 від 03.03.2010 р. за результатами розгляду повторної скарги № 4297/7/25-0115 від 03.03.2010 року (а.с. 121-122 т. 1), прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792340/3 від 10.03.2010 р. (а.с. 123 т. 1).

В основу висновків Харківської ОДПІ про порушення позивачем вимог чинного законодавства, було покладено відомості щодо перевірок контрагентів позивача ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо", а саме:

- службова записка № 688/26-038 від 17.07.2009 р. відділу податкової міліції ХОДПІ, згідно якої відносно засновників та керівників ТОВ "Укрмет Плюс" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки вказані громадяни використовували ТОВ "Укрмет Плюс" для здійснення протиправної діяльності, направленої на незаконне формування сум податкового кредиту по ПДВ шляхом проведення безтоварних операцій (а.с. 136 т. 1).

- дані ДПІ у Малинівському районі м. Одеси № 23-211/45 від 26.08.2009 р., згідно яких місцезнаходження ТОВ "Укрмет Плюс" невідомо, зустрічну перевірку вказаного підприємства провести неможливо. Основним видом діяльності ТОВ "Укрмет Плюс" є оброблення металевих відходів та брухту, чисельність працюючих - 1 особа., за березень 2008 р. звітність відсутня (а.с. 135 т. 1).

- акт ДПІ у Зміївському районі м. Харкова № 25/23-0-91/32015835 від 14.08.2009 р. про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ СП "Влассо" з питань підтвердження отриманих від платника податків TOB "Фесенко" відомостей, згідно якого ТОВ СП "Влассо" ліквідовано та знято з обліку 24.03.2008 р., основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, чисельність працюючих -1 особа (а.с. 145 - 149 т. 1).

З урахуванням цих обставин, а також первинних документів, отриманих TOB "Фесенко" від вказаних контрагентів та наданих до перевірки, ХОДПІ дійшла висновків про порушення, викладені у висновках акту № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 Закону України "Про систему оподаткування" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідач є платником податків і зборів.

Відповідно до акту № 2471/234/35407976 від 19.08.2009 р., у періоді, що перевірявся, TOB "Фесенко" є платником: податку на прибуток, податку на додану вартість, комунального податку, податку з доходів фізичних осіб (а.с. 9 т. 1).

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо".

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснював придбання мазуту у ТОВ "Укрмет Плюс" за договорами поставки нафтопродуктів та додатковими угодами: договір № Дг 22-02/08-1 від 22.01.2008 р., додаткова угода № 1 від 22.01.2008 р., договір № Дг 8-02/08 від 08.02.2008 р., додаткова угода № 1 від 08.02.2008 р., додаткова угода № 2 від 08.02.2008 р. (а.с. 126 - 128 т. 1).

Позивачем надано рахунки-фактури, наявні в матеріалах справи (а.с. 129 т. 1, а.с. 46 т. 2).

Отримані ТМЦ були оплачені TOB "Фесенко" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ "Укрмет Плюс" (а.с. 64 - 65 130 т. 1, а.с. 45, 47 т. 2).

Грошові кошти у розмірі 338 664,0 грн. були повернуті позивачу від ТОВ "Укрмет Плюс" (а.с. 67 т. 1, а.с. 48 - 51 т. 2).

В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна № 12 ААА від 25.01.2008 р. (а.с. 176 т. 1).

Позивачем також надано копію книги обліку придбання (а.с. 53 - 54 т. 2).

З акту перевірки встановлено, що до складу валових витрат у 1 кварталі 2008 р. віднесена сума з придбаного у ТОВ "Укрмет Плюс" мазуту у сумі 51 405,00 грн. (а.с. 18, 66 т. 1).

Відповідно до даних ДПІ у Малинівському районі м. Одеси № 23-211/45 від 26.08.2009 р., місцезнаходження ТОВ "Укрмет Плюс" невідомо, зустрічну перевірку вказаного підприємства провести неможливо. Основним видом діяльності ТОВ "Укрмет Плюс" є оброблення металевих відходів та брухту, чисельність працюючих - 1 особа., за березень 2008 р. звітність відсутня (а.с. 135 т. 1).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, статус юридичної особи ТОВ "Укрмет Плюс" не підтверджено, перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_3, ОСОБА_5 (а.с. 163 - 165 т. 1).

На запит суду від 23.01.2014 р. № 3/5-Б-11 Малинівським районним судом м. Одеси було надано копію постанови від 23.06.2011 р. відносно ОСОБА_3 (а.с. 80 - 86 т. 2).

Згідно вказаної постанови ОСОБА_3, що є директором ТОВ "Укрмет Плюс", звинувачено у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України. Вказану кримінальну справу направлено прокуророві для об'єднання з кримінальною справою по звинуваченню ОСОБА_6 Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишено у вигляді тримання під вартою.

Досудовим слідством у вказаній кримінальній справі було встановлено, що ОСОБА_3 до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ без підтвердження їх податковими накладними, банківськими виписками, актами виконаних робіт, що призвело до завищення податкового кредиту та недоотримання державним бюджетом суми податку на додану вартість в особливо великих розмірах (а.с. 184 -191 т. 1).

Суд зазначає наступне. Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За даними перевірки, позивачем отримано мазуту від контрагента 39 тон за прибутковою накладною № УК - 0000007 від 25.01.2008 р. (а.с. 44 т. 2).

Матеріали справи містять товарно-транспортну накладну № 12 ААА від 25.01.2008 р. на транспортування 39 тон мазуту (а.с. 176 т. 1).

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 "Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.

Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Згідно п.5.4.1 Інструкції, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

За приписами наведеної Інструкції з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Підпункт 7.5.6 пункту 7.5 вказаної Інструкції зазначає, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Відповідно до підпункту 7.5.7 пункту 7.5 зазначеної Інструкції , ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Підпунктом 7.5.8 пункту.7.5 передбачено, що відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення.

У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента ТОВ "Укрмет Плюс" для вчинення поставки нафтопродуктів.

За відсутності в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, оформлених належним чином, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного мазуту позивачем, тощо.

Разом з тим, відсутність паспорта якості на відвантажений нафтопродукт, та іншої необхідної технічної документації на нафтопродукти унеможливлює ідентифікувати подальшу реалізацію даних партій позивачем чи використання у своїй господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Фесенко" мав взаємовідносини із ТОВ СП "Влассо", здійснював придбання у ТОВ СП "Влассо" основних засобів, а також послуг по обслуговуванню обладнання.

Матеріалами справи підтверджено, що письмові договори з ТОВ СП "Влассо" позивачем не складалися.

У грудні 2007 р. позивачем надіслано передплату на адресу ТОВ СП "Влассо" за офісні меблі та техніку в сумі 30 000,00 грн. (а.с. 72 т. 1).

Згідно прибуткової накладної № 133/9 від 14.12.2007 р. на 30 000,00 грн., в тому числі ПДВ -5 000,00 грн., позивачем отримані меблі та техніка (а.с. 71 т. 1).

Податкова накладна № 133/9 від 14.12.2007 р. на суму 30 000,00 грн., в тому числі ПДВ -5 000,00 грн., віднесена позивачем до податкового кредиту у березні 2008 р. (а.с. 73 т. 1).

Придбана офісна техніка та меблі були віднесені до рахунку 10 "Основні засоби", а амортизація з них, відображена у Декларації на прибуток, була нарахована починаючи з першого кварталу 2008 р. у наступних розмірах: 1 квартал 2008 р. 3275,00 грн., 2 квартал 2008 р. 2822,00 грн., 3 квартал 2008 р. 2434,00 грн., 4 квартал 2008 р. 2102,00 грн., 1 квартал 2009 р. 1815,00 грн. Всього, амортизація з придбаних основних засобів, за весь перевіряємий період склала 12 448,00 грн. (а.с. 23-25 т. 1).

Крім того, у грудні 2007 р. ТОВ "Фесенко" придбав у ТОВ СП "Влассо" послуги по обслуговуванню обладнання - реактору збільшення глибини переробки (продувка та чистка печі, ремонт) на суму 65 000,0 грн., в тому числі ПДВ-10833,33 грн.

В матеріалах справи наявні: акт виконаних робіт б/н від 20.12.2007 р. на суму 65 000,0 грн., в тому числі ПДВ -10 833,33 грн., податкова накладна № 137/2 від 20.12.2007 р. на суму 65 000,0 грн., в тому числі ПДВ -10 833,33 грн., рахунок - фактура б/н від 20.12.2007 р. (а.с. 74 - 77 т. 1).

До складу податкового кредиту у березні 2008 р. позивачем віднесена сума ПДВ 10 833,33 грн. За отримані послуги підприємство розрахувалось грошовими коштами в сумі 65 000,00 грн. (а.с. 76 т. 1).

Вартість придбаних послуг збільшила балансову вартість обладнання (реактору збільшення глибини переробки), яке введено в експлуатацію у 1 кварталі 2008 р. Вартість монтажних робіт, придбаних у ТОВ СП "Влассо", склала 54 166,67 грн. Амортизація з вказаного обладнання відносилася в бухгалтерському обліку до валових витрат Декларації про прибуток, починаючи з 2 кварталу 2008 року: 2 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) -3250,00 грн.; 3 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) -3055,00 грн.; 4 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) -2872,00 грн.; 1 квартал 2008 р. (група 3 з нормою амортизації 6 %) -2693,00 грн. Загальна сума амортизації по отриманим у ТОВ СП "Влассо" послугам склала за перевіряємий період 11 870,00 грн.

За даними ДПІ у Зміївському районі м. Харкова, ТОВ СП "Влассо" ліквідовано та знято з обліку 24.03.2008 р., основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, чисельність працюючих -1 особа (а.с. 145 - 149 т. 1).

Як свідчать матеріали справи, акт ДПІ у Зміївському районі Харківської області від 14.08.2009 р. про неможливість проведення перевірки ТОВ СП "Влассо", вказаний контрагент позивача ліквідований у зв'язку з банкрутством відповідно до ухвали Господарського суду Харківської області від 24.03.2008 року (а.с. 146-149 т. 1), ухвали Господарського суду Харківської області від 24.03.2008 р. (а.с. 167-169 т. 1).

З податкового розрахунку комунального податку ТОВ СП "Влассо" слідує, що у ТОВ СП "Влассо" працювала 1 особа. Акт ДПІ у Зміївському районі Харківської області свідчить, що основним видом діяльності ТОВ СП "Влассо" була оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту, виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого товару, роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, стан юридичної особи ТОВ СП "Влассо" припинено (а.с. 160 - 162 т. 1).

Позивачем до перевірки та на вимогу суду до судового розгляду справи не було надано будь-яких документів щодо транспортування та зберігання зазначених офісних меблів та техніки.

Вказані меблі та техніка не були пред'явлені до огляду під час проведення перевірки, будь-яких доказів її наявності до матеріалів перевірки не надано.

В матеріалах справи наявний акт інвентаризації № 14 станом на 01.10.2008 р. з описами основних засобів (а.с. 178 - 179, 204 - 205 т. 1).

Суд зазначає наступне. Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає об'єктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

В розумінні п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Позивачем до перевірки не були надані документи, що підтверджують укладання договорів з ТОВ СП "Влассо". Відсутність договорів з ТОВ СП "Влассо" у письмовому вигляді підтверджено матеріалами справи та не заперечувалась позивачем.

В п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, зазначено, що податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами відноситься до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Згідно до п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи відсутність об'єкту оподаткування у TOB "Фесенко" по угодам з ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо", право на віднесення вказаних сум до валових витрат позивача по зазначеним угодам не виникає.

У відповідності до п.п. 3.2.1 п. 3.2 ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з наступними змінами та доповненнями, у випадках, коли платник податків згідно з законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі ПДВ, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Таким чином, несплачений ТОВ "Фесенко" податок на прибуток підприємств внаслідок порушення правильності визначення оподатковуваного прибутку, є дохідною частиною держбюджету та власністю держави.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86 КАС України); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86 КАС України); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86 КАС України).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону, суд зазначає, що подані позивачем до матеріалів справи документи (а.с. 43 т. 2) не можуть бути визнані належними та допустимими доказами фактичного здійснення поставок товару, оскільки позивачем не надано належним чином завірених копій первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується транспортування придбаного у контрагентів ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо" товарів (квитанції залізниці, або акти щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей, тощо) бухгалтерські документи по складському обліку товарів, сертифікати якості на придбані товари, банківські виписки щодо оплати придбаного товару, документи про належність або права користування складськими приміщеннями, акти виконаних робіт по виконаним послугам, декларації з податку на прибуток за 2008 р. та 1 квартал 2009 р., а також бухгалтерські документи, які підтверджують подальший рух товарів отриманих у зазначених контрагентів, витребуваних Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р.

Крім того, позивачем не надано для огляду у судовому засіданні оригіналів усіх первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо".

Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи відповідача щодо розбіжностей, встановлених в первинних документах позивача щодо дійсності придбання платником податку товарів (робіт, послуг) за договорами з контрагентами ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо".

З огляду на добуті по справі докази в їх сукупності твердження позивача про реальність господарських операцій між TOB "Фесенко" та ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо" не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем не надано до суду належних, достатніх та переконливих доказів реальності фізичного переміщення активів у просторі та часі від перелічених суб'єктів господарювання до TOB "Фесенко", використання їх у власній господарській діяльності, а також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах.

Позивачем не були надані документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, дорожні листи). Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні документи на підтвердження руху товару від постачальника до замовника, акти приймання-передачі товару, довіреності на одержання продукції від контрагентів, документи, що засвідчують факт отримання та зберігання товарів. Відсутнє підтвердження фізичного переміщення товарів від контрагентів - постачальників ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "Влассо" до підприємства - замовника TOB "Фесенко". Відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що у свою чергу, вказує на фіктивність відповідних господарських операцій.

Матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагентів для вчинення поставок товару. За відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, неможливо визначити місце здійснення поставок, проміжок часу, момент оприбуткування даного товару позивачем, тощо.

Отже, при наявності наданих позивачем первинних документів, не було встановлено фактичне укладання договорів, виконання умов договорів. В судовому засіданні не було підтверджено належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач не скористався наданим правом, а також покладеним на нього ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2014 р. обов'язком та не надав належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується транспортування придбаного у контрагентів ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "ВЛАССО" товарів (квитанції залізниці, або акти щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей, тощо) бухгалтерські документи по складському обліку товарів, сертифікати якості на придбані товари, банківські виписки щодо оплати придбаного товару, документи про належність або права користування складськими приміщеннями, акти виконаних робіт по виконаним послугам, декларації з податку на прибуток за 2008 р. та 1 квартал 2009 р., а також бухгалтерські документи, які підтверджують подальший рух товарів отриманих у зазначених контрагентів. Крім цього, позивач не надав до суду оригінали усіх первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Укрмет Плюс", ТОВ СП "ВЛАССО" для огляду у судовому засіданні.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0001792340/0 від 28.08.2009 р., № 0001792340/1 від 23.10.2009 р., № 0001792340/2 від 30.12.2009 р., № 0001792340/3 від 10.03.2010 р. відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесенко" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови складено 18 лютого 2014 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв