Рішення № 37208531, 10.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.2014 Справа № 905/5133/13

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Осадча А.М.,

судді Захарченко Г.В.,

судді Сич Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Смелянцевої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Трест Донецькшахтопроходка" м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк

про: витребування з чужого незаконного володіння та зобов'язання відповідача повернути товарно-матеріальні цінності на суму 231057,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Булгаков В.О. за довіреністю №11 від 22.10.2012р., Соломатін С.В. за довіреністю №14 від 31.12.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

СУТЬ СПРАВИ:

16.07.2013 року Відкрите акціонерне товариство "Трест Донецькшахтопроходка" м.Донецьк (далі - ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк (далі - ДП "ДВЕК") про витребування з чужого незаконного володіння матеріальних цінностей на суму 107646,10грн. та стягнення безпідставно набутого майна у розмірі 123410,90грн.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2013 року за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5133/13.

Ухвалою суду від 16.09.2013 року на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.10.2013 року для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: Осадча А.М. (головуюча), судді Захарченко Г.В., судді Сич Ю.В.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що після зупинення робіт, які виконувались позивачем за контрактом №10/97 від 10.02.1997 року, відповідач незаконно утримує та відмовляється повертати матеріальні цінності, які належать позивачу на праві власності.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: наказів №724 від 18.11.2011 року, 21.01.2013 року, контракту №10/97 від 10.02.1997 року, додаткових угод №10/97-2/2003 від 10.01.2003 року, №3/2008 від 28.10.2008 року, листа №1/339 від 18.11.2008 року, відомості основних засобів та матеріалів, інвентаризаційного опису №1 від 01.10.2012, листів №07/20 від 20.01.2007 року, 01/12 від 24.01.2009 року, №50/1-5 від 09.02.2009 року, протоколу розгляду підсумків виробничо-господарської діяльності вугледобувних підприємств за 8 місяців, очікуваних за 2008 рік та програми розвитку гірничих робіт на 2009 рік, листів №06-216 від 13.06.2008 року, №2-46 від 12.02.2009 року, №145 від 17.02.2009 року, розписки від 24.02.2009 року, платіжного доручення від 16.04.2009 року, рахунків-фактур, накладних, прибуткових ордерів, товаротранспортних накладних.

28.08.2013 року позивач подав для залучення до матеріалів справи копії наступних документів: довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за жовтень 2008 року, акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, судових рішень у справі №11/19, сторінок 42-43 збірника офіційних документів та роз'яснень «Ціноутворення у будівництві» за січень 2005 року, звіту про використання коштів, наданих авансом на придбання матеріалів для спорудження повітряподавального стволу шахти «Трудовська ДП «ДВЕК», листа №01/509 від 04.07.2007 року, матеріального звіту за січень 2009 року, акту територіального управління рахункової палати по Донецькій та Луганській областях про результати зустрічної перевірки, з питань, щодо отримання та використання ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» коштів від ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» за період участі у будівництві об'єктів у 2006-2008 роках, актів звірки взаєморозрахунків, прибуткових ордерів, накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, Статуту ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка», постанови господарського суду Донецької області від 01.08.2013 року у справі №905/4477/13 про визнання банкрутом.

13.09.2013 року позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що звертався до прокуратури з заявами про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння відповідачем майном, а саме, металоконструкціями водовідливу у стволі - 500 м на суму 88952,40грн., проте відділом міліції відмовлено у порушенні кримінальної справи, з мотивів відсутності умислу посадових осіб шахти «Трудівська» на заволодіння вказаними матеріальними цінностями.

На підтвердження зазначених обставин позивач надав суду копії звернень позивача до прокуратури, листів прокуратури та постанов про відмову у порушенні кримінальної справи від 08.05.20109 року та від 15.08.2009 року, акту контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 25.03.2009 року №054-17/6.

На виконання ухвали суду від 04.09.2013 року надав суду копію наказу №45 від 04.09.2013 року «Про створення комісії для проведення інвентаризації матеріальних цінностей, що знаходяться на промплощадці повітряподавального стволу №1 ВП «Шахта «Трудівська» ДП «ДВЕК», листа від 11.09.2013 року з пропозицією провести інвентаризацію матеріальних цінностей.

24.09.2013 року позивач надав для залучення до матеріалів справи докази стосовно демонтажу обладнання, зокрема, копії листів ДП «ДВЕК» від 13.06.2008 року, від 23.10.2008 року, від 11.11.2008 року, від 20.02.2008 року, листа ВП «Шахтоуправління «Трудівське» від 19.02.2008 року, листів ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» від 20.06.2008 року, від 19.09.2013 року, додаткових угод до спірного договору, протоколу розгляду підсумків виробничо-господарської діяльності вугледобувних підприємств за 8 місяців, очікуваних за 2008 рік та програм розвитку гірничих робіт на 2009 рік, протоколу розгляду стану будівництва пускових об'єктів 2008 року по вугледобувних підприємствах Донецької і Луганської областей від 28-31 травня 2008 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у позивача відсутні достатні докази на підтвердження факту знаходженні спірних матеріалів на будівельному майданчику повітряподавального стволу шахти «Трудівська» після закінчення демонтажу обладнання у жовтні - листопаді 2008 року, всі металоконструкції за накладними оплачені Підряднику та використанні при виконанні робіт у повному обсязі.

Для залучення до матеріалів справи надав копії наступних документів: контракту №10/97 від 10.02.1997 року та додаткових угод до нього, правовстановлюючі документи підприємства, листа ДП «ДВЕК» від 18.02.2008 року, листа Мінвуглепрому від 03.03.2008 року, протоколу наради Мінвуглепрому України, динамічної договірної ціни на доармування повітряподавального стволу шахти та підсумкової відомості ресурсів, актів приймання виконаних підрядних робіт, відомостей ресурсів до актів, накладних, калькуляцій вартості робіт з розрахунками одиничної вартості до актів, товаротранспортних накладних, актів маркшейдерських замірів, актів приймання-передачі деформованих металоконструкцій, рахунків фактур, накопичуваних відомостей використаних матеріалів, акту приймання передачі демонтованих металоконструкцій, відомості основних засобів та матеріалів, що належать 4-му ШПБУ ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» та належать до вивезення з промплощадки ВПС №1 ш.Трудівська, довідку про вартість незавершеного будівництва від 24.09.2013 року, наказу відповідача №206 від 20.09.2013 року «Про проведення інвентаризації матеріальних цінностей на ВП «шахта «Трудівська», акту від 23.09.2013 року обстеження про площадки Красногоровського повітряподавального стволу.

30.09.2013 року позивач надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, зокрема, копії: інвентаризаційного опису, позиційних переліків капітальних робіт та витрат на капітальне будівництво, кошторису від 20.07.2007 року, внутрішньо-будівельного титулу будови на 2008 рік, телеграми заступника міністра від 27.10.2008 року, зведених розрахунків витрат на утримання гірничошахтного обладнання, повітряподавального ствола, листів ДП «ДВЕК» від 01.03.2007 року, від 07.06.2007 року, від 11.06.2007 року, від 07.11.2007 року, претензії від 22.10.2007 року, листа позивача від 21.11.2007 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за жовтень 2008 рік та акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, наказів №9/к від 08.02.1999 року, №130/к від 28.11.2008 року, звіту про виконання підрядних робіт за 2005 рік, інформацію про обсяги виконаних робіт за контрактом, акт про відсутність у конверті документів, отриманих від ДП «ДВЕК».

10.10.2013 року та 14.10.2013 року позивач подав заперечення на відзив позивача та додаткові письмові пояснення.

23.10.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, посилаючись на фактичну наявність спірного майна на експлуатаційній площадці відповідача, просить суд витребувати з чужого незаконного володіння ДП «ДВЕК» та зобов'язати відповідача повернути позивачу протягом трьох днів з моменту набрання рішенням суду законної сили у даній справі наступні товарно-матеріальні цінності на загальну суму 231057,00грн. з ПДВ, а саме (мовою оригіналу):

1. м/к водоулавливания в стволе, инвентарный номер №20705010, металлические фланцованные и отбортованные трубы диаметром 100мм*8 в количестве 500пм (47 штук) на общую сумму 88952,40грн. с НДС;

2. м/к станка копра (проводники), инвентарный №20411055, в количестве 4287кг на общую сумму 18005,40грн. с НДС;

3. м/к станка копра (проводники), инвентарный №20411056, в количестве 424,8кг на общую сумму 2166,48грн. с НДС;

4. м/к станка копра (проводники на отметке - 0,7), инвентарный №20412046, в количестве 1581кг на общую сумму 8063,10грн. с НДС;

5. м/к станка копра (проводники на отметке - 8,3), инвентарный №20501026, в количестве 890кг на общую сумму 4539грн. с НДС;

6. металлоконструкции армировки (проводники), инвентарный №20502061, в количестве 8823кг на общую сумму 37056,60грн. с НДС;

7. м/к станка копра (проводники), инвентарный №20507058, в количестве 3269 комплектов на общую сумму 13729,80грн. с НДС;

8. расстрелы, инвентарный №20508032, в количестве 1,7450т на общую сумму 11861,08грн. с НДС;

9. элементы армировки, инвентарный №20511017, в количестве 1 комплекта на сумму 1376,40грн. с НДС;

10. кронштейны, инвентарный №20702041, в количестве 2шт, на общую сумму 1269,60грн. с НДС;

11. водоулавливающее кольцо с отводом и анкерами, инвентарный №20703020, в количестве 1шт. на общую сумму 8519,86грн. с НДС;

12. металлоконструкции опорного стула, инвентарный №20704030, в количестве 1 комплект на сумму 1058,76грн. с НДС;

13. м/к станка копра (проводники) (отметка - 4,2м), инвентарный №20501027, в количестве 1550кг на общую сумму 7905грн. с НДС;

14. проводники (4 очередь), инвентарный №20502025, в количестве 1343кг на общую сумму 5640,60грн. с НДС;

15. м/к трубопроводов сбора водоотлива, инвентарный №20603055, в количестве 0,58 комплекта на сумму 20912,92грн. с НДС.

Відповідно до ст.22 ГПК України зазначена заява прийнята судом до розгляду.

05.02.2014 року позивач подав заяву про уточнення способу захисту позовних вимог, відповідно до якої просить суд витребувати спірні товарно-матеріальні цінності та зобов'язати відповідача повернути їх на підставі ст.316, ч.2 ст.328, ч.1 ст.386, ст.387 ЦК України. Крім того, надав пояснення стосовно доказів, якими він обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.09.2013 року залучено до участі у справі посадових осіб: ДП "ДВЕК" - Ліходєда Г.Г. та ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" - механіка ділянки Заставу С.В. для надання пояснень по справі.

У судовому засіданні 16.09.2013 року посадові особи, що викликались до суду для надання пояснень, підтвердили факт наявності матеріалів, а саме, труб діаметром 100мм на території, де здійснювалось будівництво.

Ухвалами суду від 06.11.2013 року була призначена комплексна судова будівельно-технічна та економічна експертиза, проведення якої доручено проведення Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі.

08.01.2014 року матеріали справи №905/5133/13 повернуті на адресу суду без виконання експертизи, у зв'язку із не здійсненням відповідачем оплати за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 15.01.2014 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 10.02.2014 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.2014 року не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, письмові пояснення, які витребувались судом не надав.

За клопотанням позивача при розгляді справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши пояснення представників позивача, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

10.02.1997 року між шахтою «Трудівська» ДХК «Донвугілля» (Замовник) та Трестом «Донецькшахтопроходка» (Підрядник) укладений контракт №10/97 з метою здійснення будівництва об'єктів на повятряподавальному стволі: обслуговування ствола, монтаж армування копра, монтаж трубопроводу зжатого повітря у стволі, повторна наладка прохідницького обладнання.

Відповідно до додаткової угоди №1/2008 від 27.10.2008 року до контракту внесено зміни стосовно сторін контракту, а саме, Замовник - Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», Підрядник - Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка».

Загальна вартість робіт за контрактом 396,48тис.грн., у тому числі вартість будівельно-монтажних робіт у цінах 1997 року 154,2тис.грн., з яких ПДВ - 66,8тис.грн. Джерело фінансування - держпідтримка (п.п.1, 3 контракту).

Строк виконання робіт: початок 02.01.1997 року, закінчення - 31.12.1997 року (п.2 контракту).

Як вбачається з матеріалів справи сторонами неодноразово вносились зміни та доповнення до контракту шляхом укладення додаткових угод до нього, якими сторони продовжували дію контракту на наступний рік, визначали вартість робіт та строки їх виконання (арк.справи 35-42, том 2).

Так, додатковим договором №10/97-2/2003 від 10.01.2003 року дія контракту пролонгована на 2003 рік, орієнтовна вартість, що виконуються Підрядником складає 2207тис.грн., яка в подальшому згідно з Додатковою угодою №3/2003 від 15.12.2003 року зменшена до 1379тис.грн.

Додатковим договором №10/97-3/2004 від 08.01.2004 року контракт пролонговано на 2004 рік з орієнтовною вартістю обсягів робіт на суму 1850тис.грн., яку зменшено до 664тис.грн. шляхом підписання додаткового договору №10/97-4/2004 від 17.12.2004 року.

Згідно з Додатковим договором №1/2005 від 04.01.2005 року вартість обсягів робіт в 2005 році складає 2225тис.грн. Строк виконання робіт: початок - 02.01.1997 року, закінчення - 31.12.2005 року.

Відповідно до додаткової угоди №3/2005 від 20.12.2005 року вартість робіт, що підлягають виконанню у 2005 році складає 2552216,00грн.

Додатковою угодою №1/2006 від 10.12.2006 року контракт пролонговано на 2006 рік, з орієнтовною вартістю робіт на суму 3811тис.грн., яки збільшено до 3823тис.грн. шляхом укладення додаткової угоди №2/2006 від 25.12.2006 року.

Додатковою угодою №1/2007 від 05.11.2007 року контракт пролонговано на 2007 рік, доповнено пункт 1 контракту новим абзацом, яким визначено, що роботи вартістю 6130тис.грн. виконуються Підрядником та сплачуються Замовником у 2007 році. Крім того, змінили строк виконання робіт: початок - 02.01.1997 рік, закінчення - 31.12.2007 рік.

Додатковою угодою №3/2007 від 28.12.2007 року дія контракту пролонгована на 2008 рік.

Докази виконання зазначеного контракту сторонами містяться в матеріалах справи, зокрема, акти приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, докази оплати виконаних за контрактом робіт.

При цьому, як виходить з письмових пояснень позивача та доказів наявних у матеріалах справи через затоплення у 2007 році повітряподавального стволу на будівництво якого укладався контракт, обсяг робіт, що передбачався у 2007 році був зменшений від запланованого (6130000,00грн.) до 1952000,00грн., що підтверджується позиційним переліком капітальних робіт на 2007 рік (арк.справи 195-196, том 2 ).

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в загальна вартість фактично виконаних робіт за 2007 рік склала 2085840,00грн., з яких відповідачем оплачено за рахунок коштів державного бюджету 1952000,00грн. Згідно акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.10.2007 року складала 134296,40грн. (арк.справи 83, том 3).

У зв'язку із затопленням у 2007 році повятряподавального стволу шахти «Трудівська», протоколом від 28-31 травня 2008 року, затвердженим заступником Міністра Мінвуглепрому Скляровим М., позивачу було доручено демонтувати обладнання, яке використовувалось для виконання робіт із водоподавлення по стволу, термін - ІІІ квартал 2008 року.

Одночасно, зазначеним протоколом відповідачу доручено виконати заходи щодо забезпечення утримання повітряподавального ствола в безпечному стані на період призупинення будівництва та здійснити фінансування робіт по утриманню обладнання у безпечному стані, демонтажу і транспортуванню устаткування ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка».

В матеріалах справи міститься листування сторін з приводу узгодження договірної ціни з демонтажу обладнання (арк.справи 215, 217-218, том 1).

Листом №2-186 від 23.10.2008 року відповідач просив позивача прийняти міри для забезпечення виконання робіт з демонтажу прохідницького обладнання та устаткування (арк.справи 216, том 1).

27.10.2008 року сторонами підписана додаткова угода №1/2008, згідно з якою вартість робіт, що виконуються Підрядником та сплачуються Замовником у 2008 році складає 752тис.грн.

Додатковою угодою №3/2008 від 28.10.2008 року сторони засвідчили, що дію контракту пролонговано на 2008 рік.

Фактично у 2008 році відповідачем виконані роботи на суму 765392,40грн., з яких відповідачем сплачено за рахунок коштів державного бюджету 452514,62грн., заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2009 року згідно акту звірки від 27.02.2009 року складала 447 174,18грн.

Відповідно до платіжного доручення №U1103152_4 від 16.04.2009 року ДП «ДВЕК» перерахувало на користь позивача суму заборгованості у розмірі 447 174,18грн.

Таким чином, 16.04.2009 року відповідач розрахувався з позивачем за фактично виконані роботи за спірним контрактом в повному обсязі.

З огляду на те, що останній раз контракт пролонговано сторонами на 2008 рік згідно з додатковою угодою №3/2008 від 28.10.2008 року, відповідно строк дії контракту сплив 31.12.2008 року.

Після спливу строку дії контракту сторони не укладали додаткових угод про продовження його дії, рішення про поновлення виконання робіт з будівництва повітряподавального стволу не приймалось.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що відповідач незаконно утримує товарно-матеріальні цінності на загальну суму 231057,00грн., які були завезені позивачем на будівельний майданчик відповідача та не використані при виконанні робіт у зв'язку з вимушеним зупиненням робіт за контрактом №10/97 від 10.02.1997 року через затоплення стволу шахти та відсутністю провітрювання, у зв'язку з чим, просить суд зобов'язати відповідача повернути зазначено майно в натурі згідно переліку, що викладений у заяві про уточнення позовних вимог від 23.10.2013 року.

З метою повернення залишків невикористаних матеріалів, листом від 20.01.2009 року позивач звертався до директора ВП «Ш/у Трудівське» ДП «ДВЕК» з вимогою надати у триденний строк пропуск на вивезення матеріалів, виробів та конструкцій згідно з відомістю, що знаходяться у підзвіті начальника дільниці ШПБУ №4, які є власністю ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» та вкрай необхідні для виконання робіт у другому кварталі 2009 року на інших об'єктах.

У відповідь на зазначений лист ВП «Шахтоуправління «Трудівське» повідомило, що надання пропуску на вивезення матеріалів можливе лише за згодою Дирекції з капітального будівництва ДП «ДВЕК».

Листом №50/1-5 від 09.02.2009 року позивач звернувся безпосередньо до ДП «ДВЕК» з вимогою надати пропуск на вивезення товарно-матеріальних цінностей, згідно з доданою відомістю.

Проте, відповідач вимогу позивача не виконав, обґрунтувавши своє рішення у листі від 12.02.2009 року тим, що аванс в сумі 95112,22грн., перерахований відповідачу на придбання матеріалів з будівництва комплексу повітря подавального стволу шахти Трудівська за рахунок цільових бюджетних коштів, отже придбані за ці кошти матеріали мають бути вкладені у справу за даним об'єктом.

Не надання відповідачем можливості вивезення товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Однак, під час розгляду справи в суді відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що всі товарно-матеріальні цінності використані для виконання робіт та оплачені позивачу, в подальшому матеріали демонтовані, тому наявні в натурі.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога про витребувати з чужого незаконного володіння ДП «ДВЕК» та зобов'язати останнього повернути позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 231057,00грн. Правовою підставою заявлених позовних вимог позивач визначає ст.316, ч.2 ст.328, ч.1 ст.386, ст.387, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи відносини між позивачем та відповідачем у справі були врегульовані контрактом №10/97 від 10.02.1997 року на виконання робіт на повітряподавальному стволі шахти Трудівська, який діяв до кінця 2008 року.

За правовою природою укладений контракт є договором підряду.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст.879 ЦК України визначає, що матеріально - технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Як вбачається з матеріалів справи роботи за контрактом виконувались з матеріалів Підрядника, товарно-матеріальні цінності, які позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача, були придбані та виготовлені позивачем на виконання контракту №10/17 від 10.02.1197 року та завозились ним на приоб'єктний склад гірничопрохідницької ділянки №1 ШПБУ №4 ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на будівельний майданчик повітряподавального стволу шахти «Трудівська» ДП «ДВЕК», передавались у звітність матеріально-відповідальній особі та оприбуткувавались у бухгалтерському обліку ШПБУ №4.

Так, придбання, виготовлення та завезення товарно-матеріальних цінностей на будівельний майданчик шахти «Трудівська» підтверджується рахунками-фактурами, накладними, товаротранспортними накладними та прибутковими ордерами, копії яких містяться в матеріалах справи (арк.справи 35-48, 87-123, том 1).

При цьому, згідно до зазначених документів матеріали завозились протягом 2004-2007 років.

Роботи за контрактом, у тому числі з демонтажу обладнання з повітряподавального стволу через його затоплення, виконувались позивачем до 2008 року включно, що підтверджується актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт.

Посилаючись на те, що завезені товарно-матеріальні цінності не були використані під час виконання робіт за контрактом у зв'язку із зупиненням робіт через затоплення повітряподавального стволу, позивач стверджує, що перелік залишків товарно-матеріальних цінностей підтверджується відомістю основних засобів та матеріалів, що належать 4-му шахтопрохідницькому будуправлінню ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» та підлягають вивезенню з промплощадки повітряподавального стволу №1 ш.Трудівська, складеною та підписаною посадовими особами відповідача та позивача (арк.справи 20, том 1).

Як вбачається з зазначеної відомості остання підписана з боку відповідача - заступником головного інженера з капітального будівництва шахти «Трудівська» Кононенко А.А. та головним механіком шахтоуправління Трудівське Сайко В.І., з боку позивача - головним механіком шахто-прохідницького будівельного управління №4 Медведєвим В.П. та в.о. начальника дільниці №1 Мельником В.І.

У цьому зв'язку суд зазначає, що відомість з боку відповідача підписано лише посадовою особою шахти Трудівська, яка відповідно до додаткової угоди №1/2003 від 01.09.2003 року не є юридичною особою та стороною спірного контракту. Підпис уповноваженої особи ДП «ДВЕК» у зазначеній відомості відсутній.

Крім того, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач стверджує, що залишок невикористаних товарно-матеріальних цінностей на складі шахто-прохідницької ділянки №1 ШПБУ №4 на будівельному майданчику повітряподавального стволу ВП «Шахта Трудівська» підтверджується даними бухгалтерського обліку ШПБУ №4, а саме, матеріальними звітами відповідальної особи та інвентаризаційними описами (арк.справи 188-189, том 2, та 21-22, 77 том 1).

Проте, суд не приймає до уваги зазначені докази, оскільки відомість з боку відповідача підписана лише посадовими особами Відокремленого підрозділу «Шахти Трудівська», підпис уповноваженого представника юридичної особи ДП «ДВЕК» зазначена відомість не містить, залишки матеріалів, що відображені у відомості неможливо ідентифікувати із тими товарно-матеріальними цінностями, які завозились позивачем на склад, оскільки у відомості не зазначено інвентаризаційний номер та вартість майна.

Документи внутрішнього бухгалтерського обліку ШПСУ №4, зокрема, інвентаризаційні описи та звіти матеріально-відповідальної особи, також не є належними доказами в підтвердження приналежності спірного майна, оскільки складались позивачем в односторонньому порядку та фактично є відображенням внутрішнього бухгалтерського обліку структурного підрозділу позивача.

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи у 2008 році позивачем виконувались роботи з демонтажу обладнання повітряподавального стволу, при цьому, документи, якими підтверджується перелік демонтованого обладнання в матеріалах справи відсутній.

Крім того, відповідно до платіжного доручення №993484 від 18.04.2007 року відповідач перерахував на користь позивача аванс на придбання матеріалів на суму 95112,00грн.

В матеріалах справи міститься звіт позивача про використання сум зазначеного авансу у розмірі 95122,22грн. на придбання матеріалів для спорудження повітряподавального стволу шахти «Трудовська» ДП «ДВЕК». Відповідно до зазначеного звіту придбано, серед іншого, металоконструкції опорного стулу на суму 882,30грн. та металоконструкції водовідловлювання у стволі кількістю на суму 74127,00грн., які позивач просить витребувати у відповідача (арк.справи 75, том 1).

Докази, наявні у матеріалах справи свідчать про те, що відповідач розрахувався з відповідачем за виконані роботи в повному обсязі, останній платіж здійснено відповідачем 16.04.2009 року.

У цьому зв'язку суд не приймає до уваги посилання позивача на акт контрольно-ревізійного управління у Донецькій області планової перевірки фінансово-господарської діяльності ВАТ «Трест «Донецькшахтопроходка» та його структурних підрозділів за період з 01.10.2007року по 12.12.2008року №054-17/6 від 25.03.2009року, яким встановлено недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 74 127грн.00коп. (металоконструкцій водовідловлювання у стволі (труби металеві діаметром 4 з ботами та фланцями) у кількості 500метрів.

Відповідно до приписів ст.ст.1, 15 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (у редакції, що діяла на час складання відповідного акту) акти перевірок, що здійснюються КРУ, можуть використовуватися тільки для обґрунтування вимог відповідного контролюючого органу, за умови прийняття за ними рішення про застосування фінансових санкцій.

Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

У судовому засіданні 16.09.2013 року посадовою особою відповідача пояснено, що зазначені труби були перевезені в інше місце промплощадки шахти «Трудовська», що підтверджується також розпискою Лиходеда Г.Г., де вони перебувають до теперішнього часу.

Проте, факт наявності зазначеного майна в натурі не позбавляє відповідача обов'язку довести право власності на зазначене майно та право вимагати його повернення, оскільки зазначені товарно-матеріальні цінності були придбані позивачем за рахунок здійсненого відповідачем авансу на придбання матеріалів.

З метою вирішення питань щодо використання спірних товарно-матеріальних цінностей під час виконання робіт за контрактом та залишків таких матеріалів, ухвалою суду від 06.11.2013 року була призначена комплексна судова будівельно-технічна та економічна експертиза. При цьому, позивач проти призначення експертизи у справі заперечував, посилаючись на недоцільність її проведення, у зв'язку з чим, обов'язок здійснити попередню оплату призначеної судом експертизи покладався на відповідача як ініціатора її проведення.

На вирішення експерта, серед іншого, були поставлені наступні питання:

- чи підтверджується документально використання спірних товарно-матеріальних цінностей під час виконання ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" робіт за контрактом №10/97 від 10.02.1997року (з урахуванням додаткових угод до нього)? Якщо так, в якому саме обсязі/кількості використано товарно-матеріальні цінності та який їх обсяг/кількість залишився невикористаним? Якими документами підтверджуються обсяги/кількість використаних товарно-матеріальних цінностей?

- чи підтверджується документально оплата ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", у тому числі шляхом здійснення передплати, використаних товарно-матеріальних цінностей при виконанні ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" робіт за контрактом №10/97 від 10.02.1997року (з урахуванням додаткових угод до нього)?

- якщо спірні товарно-матеріальні цінності використано при виконанні ВАТ "Трест Донецькшахтопроходка" робіт за контрактом №10/97 від 10.02.1997року (з урахуванням додаткових угод до нього) чи підтверджується документально, що саме зазначені товарно-матеріальні цінності були отримані при виконанні робіт з демонтажу на повітряподавальному стволі Відокремленого підрозділу "Шахта Трудівська" ДП "Донецька вугільна енергетична компанія"?

Проте, матеріали справи повернуті на адресу суду без виконання експертизи у зв'язку з несплатою відповідачем вартості її проведення, як наслідок, питання, які були винесені на експертизу та потребують спеціальних знань, не вирішено.

Після повернення матеріалів справи без виконання експертизи, позивач відмовився від її оплати, посилаючись на відсутність грошових коштів, оскільки підприємство є банкрутом.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 387 ЦК України закріплено право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави ним заволоділа.

З контексту вказаної норми вбачається, що позивачем може бути лише законний власник, тобто особа, яка володіла майном на відповідній правовій підставі. Відповідачем виступає особа, яка безпосередньо заволоділа майном, або набула його за відповідним правочином з третьою особою.

Позов про витребування майна за своєю природою є речово-правовим. Тому, по-перше, об'єктом може бути лише індивідуально-визначене майно (яке існує в натурі на момент подання позову) та в позовній заяві має бути чітко визначено всі характеристики та індивідуальні ознаки майна, що витребовується. По-друге, у випадку попередньої наявності між позивачем та відповідачем зобов'язальних відносин, внаслідок яких до останнього перейшло право власності на спірне майно, предмет та підстави позову не можуть визначатись, виходячи з положень ст.387 ЦК України.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України закріплено презумпцію правомірності набуття права власності, та за умовами ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. У зв'язку з цим, позивач повинен довести відсутність у відповідача правових підстав володіння майном. В свою чергу, і сам позивач повинен підтвердити своє право власності на спірне майно - надати правовстановлюючі документи або інші докази, що підтверджують дійсну належність спірного майна позивачу, та довести факт незаконності вибуття з його власності спірного майна.

З огляду на наведене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, в якій кількості спірні матеріали, що були завезені на промплощадку у 2004-2007 роках були використані та залишок невикористаних матеріалів під час виконання робіт за контрактом №10/97 від 10.02.2007 року, з урахуванням того, що роботи виконувались до 2008 року.

Належними та допустимими доказами у справі не доведено, що обсяг матеріалів, які були придбані або виготовлені позивачем як Підрядником на виконання контракту №10/91 від 10.02.1997року та які позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача, належить позивачу на праві власності, зокрема, що оплата за контрактом, яка здійснена відповідачем як Замовником за контрактом у повному обсязі, не була здійснена у тому числі й за вказаний обсяг матеріалів.

Крім того, з огляду на наявність в матеріалах справи протоколу від 28-31 травня 2008року, що затверджений заступником міністра Мінвуглепрому, щодо необхідності демонтажу обладнання та матеріалів та здійснення фінансування даних робіт, будь-якими доказами не спростовано ствердження відповідача, що дані матеріали були використані при виконанні робіт та у подальшому демонтовані, внаслідок чого на даний час наявні в натурі.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, ст.1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатньої правової підстави, при цьому під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Оскільки позивач не довів факту збагачення відповідача за рахунок позивача за відсутності правової підстави, так як матеріали виготовлялись та були придбані на виконання контракту №10/91 від 10.02.1997року, підстав для застосування приписів ст.1212 ЦК України суд не знаходить.

Суд також зазначає, що відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла б довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

По зобов'язанням, строк виконання яких не визначено або визначено моментом пред'явлення вимоги, перебіг позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Як роз'яснено у п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 29.05.2013 року №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Крім того, якщо відносини, які виникають між юридичними або фізичними особами з одного боку і державними та іншими органами - з іншого, мають цивільно-правовий або господарсько-правовий характер, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодуванням матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо), то у вирішенні відповідних спорів також застосовується позовна давність - загальна або спеціальна, у залежності від змісту позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Трест Донецькшахтопроходка" м.Донецьк до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк про витребувати з чужого незаконного володіння товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 231057,00грн. внаслідок недоведеності вимог належними та допустимими доказами у справі.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 328, 387, 397, 509, 526, 530, 837, 838, 839, 879, 1212, 1213 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Трест Донецькшахтопроходка" м.Донецьк до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк про витребування з чужого незаконного володіння та зобов'язання відповідача повернути товарно-матеріальні цінності на суму 231057,00грн. відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 10.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 17.02.2014 року.

Головуючий суддя А.М. Осадча

Суддя Г.В. Захарченко

Суддя Ю.В. Сич