Постанова № 37208166, 17.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/21/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Твердохліба Р.С.,

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

за участю представників

від позивача: Сабіров Р.Ф. (довіреність від 05.09.2013 № 2463),

від відповідача: ОСОБА_2,

від третьої особи: Стельмах О.В. (довіреність від 30.12.2013 №ВДЗ/3941),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення витрат, пов'язаних з проходженням публічної служби у розмірі 26678,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення витрат, пов'язаних з проходженням публічної служби у розмірі 26678,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 05 серпня 2008 року по 03 грудня 2012 року. Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 29 липня 2008 року № 397 о/с відповідач з 05 серпня 2008 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням по ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

25 травня 2012 року наказом ЛДУВС ім.. Е.О. Дідоренка № 62 о/с відповідач, як випускник, відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 03 липня 2011 року .

03 грудня 2013 року наказом ГУМВС України в Луганській області № 426 о/с відповідач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

22 вересня 2008 року на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та Наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України» між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України в Луганській області укладений договір про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України..

Відповідно до п.2.3.6 договору в разі відрахування з навчального закладу з підстав, зазначених у п.3 договору відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Згідно з розрахунком здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 26678,85 грн.

Згідно зі ст.18 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565 «Про міліцію» та п.6 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою КМУ № 313 від 01 березня 2007 року у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Крім того, зазначив, що розмір грошового забезпечення курсантів вищих навчальних закладів МВС України затверджено Наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Згідно з положеннями чинного законодавства пенсія у зв'язку з втратою годувальника, іменна стипендія та жодні інші кошти, що отримував курсант вищого навчального закладу МВС України за період навчання відшкодуванню не підлягають та до розрахунку витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі МВС України не включалися. За період навчання курсанта ОСОБА_2 в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка грошових коштів на його утримання від територіальних органів Пенсійного фонду України на розрахунковий рахунок університету не надходило.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначені витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні, вкладному у позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що він виховувався у неповній сім'ї, однією матір'ю. Крім того, надавав матеріальну допомогу позивачу на ремонт приміщень. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення у яких зазначив, що підтримує доводи, викладені у позові, оскільки ОСОБА_2 після закінчення Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка не працював 3 роки в органах внутрішніх справ, добровільно не відшкодував кошти затрачені на його утримання, тож вважає правомірним звернення позивача до суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до такого.

Згідно із п.1.3 статуту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка (а.с.23-41) позивач є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2925 «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

22 вересня 2008 року на виконання вимог ст.18 Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка та УМВС України в Луганській області укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - договір) (а.с.9-10).

Крім того, укладено додатковий договір від 19 січня 2012 року б/н до договору від 22 вересня 2008 року, відповідно до якого викладено п. 3 у такій редакції: 3.1. дострокове розірвання договору через небажання особи продовжувати навчання, через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посаді начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу. 3.2. звільнення особи зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службові невідповідність або за порушення дисципліни (а.с. 11).

На час розгляду справи договір є чинним.

Згідно із ст.9 Закону України «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 29 липня 2008 року № 398 о/с відповідач з 05 серпня 2008 року зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»,напрямок підготовки - «Правознавство», термін навчання - 4 роки), з постановкою на всі види забезпечення (а.с.6).

Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 25 травня 2012 року № 62 о/с лейтенант міліції ОСОБА_2 відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 28 травня 2012 року (а.с. 7).

03 грудня 2013 року наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області № 426 о/с звільнено у Запас збройних сил з органів Міністерства внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) лейтенанта міліції ОСОБА_2 (а.с. 8).

Відповідно до п.15 ст.3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За змістом ч.10 ст.25 Закону України № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно із ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Позивач підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, тому за наявності підстав для покладення на курсанта академії обов`язку по відшкодуванню витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п.2 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року, таке відшкодування здійснюється курсантом на користь Міністерства внутрішніх справ України, яке є центральним органом виконавчої влади.

Згідно із ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.

Приймаючи до уваги наявність спору з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, яке є суб`єктом владних повноважень, суд пришов до висновку про підсудність зазначеної справи Луганському окружному адміністративному суду.

За змістом п.4 ст.2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.

Згідно з п.2 ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2.3.6 договору замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14 травня 2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п.2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок вартості навчання, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 26678,85 грн. (а.с.12).

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:

- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п.2.1.1.2, п.2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),

- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п.2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),

- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п.2.1.4.2, п.2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п.2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п.2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п.2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п.2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно із п.2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Відповідно до п.5.2 наказу Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.

У відповідності до п.3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення: 1 курс навчання - 2884,68 грн. 2 курс навчання - 2953,19 грн., 3 курс навчання - 3615,69 грн., 4 курс навчання - 3624,40, всього - 13077,96 грн. (а.с. 44).

Відповідно до п.2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29 березня 2002 року.

Додаток 6-й ПКМУ № 426 встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.

З урахуванням викладеного та наданого позивачем розрахунку витрати на продовольче забезпечення відповідача, які підлягають відшкодуванню, складають 13228,43 грн. (а.с. 43).

Згідно із п.2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

З урахуванням викладеного та довідки позивача, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період з 05.08.2008 по 27.05.2012 склали 2520,33 грн. (а.с.45).

Згідно із п.2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.

З урахуванням викладеного та документів наданих позивачем, витрати позивача, пов'язані із речовим забезпеченням склали 2428,92 грн. (а.с.42).

Оскільки відповідача звільнено з органів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України за п.64 "ж" (за власним бажанням), що підпадає під пп.3.2 п.3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

В розумінні вимог п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.

Суд не бере до уваги усні заперечення відповідача, стосовно надання матеріальної допомоги на ремонт приміщень Луганському державному університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, оскільки відповідачем не надано доказів надання такої допомоги. Доказів перерахування пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших коштів на рахунок позивача також не надано.

Крім того, зазначені обставини спростовуються довідкою від 14 лютого 2014 року № 75, відповідно до якої за період навчання відповідача у Луганському державному університеті внутрішніх справи імені Е.О. Дідоренка грошових коштів на його утримання від територіальних органів Пенсійного фонду України на розрахунковий рахунок позивача не надходило (а.с. 90).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.8 п.1 ст.40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147,00 гривні.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір мінімального судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1720,50 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачено 172,05 грн.

Оскільки рішення суду постановлено на користь позивача, суд вважає за необхідне стягнути з Луганського державного університету внутрішніх справи імені Є.О. Дідоренка різницю між сумою сплаченого судового збору та ставкою судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1548,45 грн.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 17 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 лютого 2014 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про стягнення витрат, пов'язаних з проходженням публічної служби у розмірі 26678,85 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (місцезнаходження: 91493, м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4, на рахунок ГУДКСУ в Луганській області № 31257272210117, МФО 804013, ідентифікаційний код 08682387) витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_2 у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, у сумі 26678,85 грн. (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят вісім гривень вісімдесят п'ять копійок).

Стягнути з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, ідентифікаційний код 08682387 на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень сорок п'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2014 року.

Суддя Р.С. Твердохліб