Постанова № 37207699, 03.02.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 р. Справа № 804/918/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Кійко О.А.

представника відповідача Курпай Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005792203 від 23.12.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005792203 від 23.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне:

- у Декларації з ПДВ за жовтень 2013 року залишок від'ємного значення в рядку 24 становить 5181528,00 грн. Зазначена сума утворилася у зв'язку з тим, що у період з квітня по грудень 2010 року Товариство здійснювало будівництво будівлі хлібозаводу з виробництва хлібобулочних виробів, купувало обладнання для виробництва продукції і проводило його пусконалагодження, здійснювало купівлю автомобілів для доставки продукції покупцям та багато іншого. У червні 2011 року та січні 2012 року Товариство здійснювало закупівлю обладнання, необхідного для здійснення господарської діяльності товариства. За цей період по бухгалтерському та податковому обліку накопичувався податковий кредит, який відображався в рядку 24 декларації з ПДВ, а податкові зобов'язання були відсутні, оскільки товариство ще не випускало хлібобулочну продукцію;

- законодавством не встановлено обмежень для строку зарахування податкового кредиту який залишився після бюджетного відшкодування в рахунок податкових зобов'язань з ПДВ. Декларації Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб», в яких заявлено про відшкодування ПДВ шляхом зарахування його в рахунок майбутніх платежів, були подані у встановлені законом терміни, тобто в межах 1095 днів, тому ТОВ «Катеринославхліб» правомірно користується залишком від'ємного значення податку з ПДВ до повного його погашення шляхом нарахування податкових зобов'язань;

- сума ПДВ, що враховується в залишку від'ємного значення бюджетного відшкодування (рядок 24 декларації) не є сумою надмірно сплачених до бюджету грошових зобов'язань і не є сумою відшкодування таких грошових зобов'язань, так як відшкодування цих сум із бюджету може бути здійснене тільки в майбутньому (в наступних податкових періодах) при виконанні певних умов;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування звітного періоду, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду без будь-яких обмежень по строку. Норми статті 15.3.1 Закону № 2181 та пункт 102.5 статті Податкового кодексу України не регулюють порядок нарахування та відшкодування ПДВ;

- норма п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України не містить положень, які б обмежували право платника на врахування залишку від'ємного значення ПДВ у податковій звітності до повного його погашення;

- за Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів було своєчасно включено до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, як наслідок, будь-які порушення зі сторони позивача відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що висновки перевірки є правомірними та відповідають фактичним обставинам справи, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 28 листопада 2013 року по 02 грудня 2013 року начальником відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Золотаревським Денисом Сергійовичем було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за жовтень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 1071/04-61-22-3/35680054 від 02 грудня 2013 року.

Згідно з Актом, за результатами перевірки відповідачем здійснено наступні висновки: ТОВ «Катеринославхліб» в порушення пункту 102.5 статті 102 та пункту 200.4 «б» статті 200 Податкового кодексу України безпідставно включено до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 року у загальному розмірі 314216,0 грн.

Крім того, з урахуванням вищенаведених вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ «Катеринославхліб» також завищено рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

На підставі акту № 1071/04-61-22-3/35680054 від 02 грудня 2013 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0005792203 від 23 грудня 2013 року про списання (зменшення) ТОВ «Катеринославхліб» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2013 року на суму 314 216,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв до 01.01.2011 року (далі - Закон №168) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наведений порядок врахування від'ємного значення суми податку на додану вартість також визначений пунктами 200.1., 200.2., 200.3. статті 200 Податкового кодексу України.

За даними платника залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) складає 919949 грн. Відповідно до пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Наведений порядок врахування від'ємного значення суми податку на додану вартість також визначений підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 і пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 або 200.1. цих пунктів, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 і пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Крім того, підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 і пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України визначені особи, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) та мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

ТОВ «Катеринославхліб» фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 314216,0 грн.:

- від'ємне значення є фактично сплаченим у попередніх звітних періодах;

- товариство зареєстровано платником податку на додану вартість понад 12 календарних місяців.

Отже, відповідно до акту перевірки, платник податків мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права.

Також контролюючим органом наведені посилання на «Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затверджений наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41 (діяв до 10.01.2012 року), яким передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2). Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (ДЗ) (додаток 3). Значення рядка З (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

В акті перевірки зазначається, що відповідні норми були передбачені "Порядком заповнення і подання податкової декларації з ПДВ", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166. Зокрема, у пункті 5.12 Наказу №166 зазначалось, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів абр не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24). Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Актом перевірки визначено, що у рядках 26 (до 04.05.2011 року) та 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" звітної податкової декларації з ПДВ відображається лише залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками. В той же час, згідно підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України №2181, пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, оскаржуване рішення контролюючого органу прийняте з посиланням на норми законів, відповідно до яких, на думку ДПІ, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Проте, як вбачається зі змісту наведених норм матеріального права, вони встановлюють строк подання заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів, але не надають права податковому органу списувати переплати з податків, крім того, у разі неподання позивачем відповідної заяви на бюджетне відшкодування на рахунок платника податків (з відображенням у податкових деклараціях залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у рядках 22.2 та 26), як відбулось у розглянутому випадку, наведені норми не можуть застосовуватись, оскільки виходять за межі спірних правовідносин.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

У відповідності до п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України "Про податок на додану вартість".

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.

Підпунктом 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено граничний термін подання платником податків заяви на повернення надміру сплачених сум податків, зборів (обов'язкових платежів) не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати чи набуття права на таке відшкодування.

Аналогічна норма міститься також і у п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що законодавство України передбачає можливість повернення з бюджету платнику податків коштів, що були сплачені ним помилково або надміру сум його податкових зобов'язань.

Суми податку на додану вартість, задекларовані платником цього податку до відшкодування, не підпадають під визначення «переплата».

Суд зазначає, що порядок відшкодування ПДВ, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних податкових періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податків, урегульовано безпосередньо п.7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та статтею 200 Податкового кодексу України.

Порядок відшкодування ПДВ, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, регулювався п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на дату подачі декларації).

У відповідності до п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Виходячи з приписів наведеної норми Закону, суд зазначає, що підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Рішення платника податку відображається у податковій декларації.

Аналогічна за змістом норма міститься також і у п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України.

Інакше кажучи, суми ПДВ, що зазначається як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок закінчення строку давності, а підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх матеріалами документальних перевірок.

Пунктом 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування звітного періоду, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду без будь-яких обмежень по строку.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду.

В листі ДПС України від 06.04.2012 року № 10155/7/15-3417-03 вказано, що за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації). Платники податку, які не мали права на бюджетне відшкодування у зв'язку з встановленими Кодексом обмеженнями, мають право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, до повного погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

Оскаржуване рішення контролюючого органу від 23.12.2013 року прийняте з посиланням на підпункт 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України та підпункт 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 (який діяв на час, коли спірна сума була задекларована ТОВ «Катеринославхліб»).

Посилаючись на наведені норми, контролюючий орган прийшов до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» порушено встановлений законодавством термін (1095 днів) для включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року по рядкам 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» та 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» залишок від'ємного значення податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 року у загальному розмірі 314216,00 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача, оскільки у відповідності до підпункту 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України та підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181- III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або отримання права на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наведені норми права визначають строк для подачі заяв на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або отримання права на їх відшкодування.

Крім того, пунктом 14.1.115 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спірна сума не була зарахована до бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань та, відповідно, не є сумою надміру сплачених грошових зобов'язань тобто не підпадає під визначення «переплата».

Норми підпункту 3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону №2181 та пункт 102.5 Податкового кодексу України встановлюють тільки правило (норму) про повернення сум податків, що були надмірно (надлишково сплачені до бюджету чи відшкодовані з бюджету відповідно до законів (кодексу), і встановлюють граничні строки для подання заяви про повернення надміру сплачених податків, тобто переплати податків. Сума ПДВ, що враховується в залишку від'ємного значення бюджетного відшкодування (рядок 24 декларації) не є сумою надмірно сплачених до бюджету грошових зобов'язань і не є сумою відшкодування таких грошових зобов'язань, так як відшкодування цих сум із бюджету може бути здійснене тільки в майбутньому (в наступних податкових періодах) при виконанні встановлених законодавством умов.

Отже, спірна сума не є сумою відшкодування таких грошових зобов'язань, так як відшкодування цих сум із бюджету може бути здійснене тільки в майбутньому (в наступних податкових періодах) при виконанні певних умов.

Суд також зазначає, що наведені норми не надають права податковому органу списувати переплати з податків. Крім того, вказані норми матеріального права не обмежують строк, протягом якого платник податку має право декларувати у податковій звітності залишок від'ємного значення ПДВ.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України та Верховний суд України. Зокрема, у постанові Верховного суду України від 06 лютого 2012 року зазначено, що: «...підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону №2181-111 встановлено граничні строки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобовязань із цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.»

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17 листопада 2010 року у справі № К-15027/10 зазначив наступне: «...пунктом 15.3 статті 15 Закону України № 2181-III встановлює граничні строки для подачі заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів - не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати, або отримання права відшкодування таких податків та зборів. Отже дана норма не регулює порядок нарахування та коригування податкових зобов 'язань з ПДВ та застосована відповідачем до спірних правовідносин помилково».

Ухвалою від 23 лютого 2010 року у справі № 16244/08 Вищий адміністративний суд України встановив, що підпунктом 15.3.1 Закону № 2181 (аналог п. 102.5 статті 102 Податкового кодексу України) встановлюється виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто «переплати», а суми, задекларовані платником податку до відшкодування, однозначно не підпадають під визначення «переплата», тобто суми ПДВ, задекларовані і які враховуються як переплата в карточці особового рахунку, не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності, а підлягають відшкодуванню при умові підтвердження їх матеріалами документальних перевірок.

Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2010 року по справі № К-9949/07 встановлено про неправомірність рішень податкового органу про списання бюджетного відшкодування з ПДВ, яке враховувалось більше 1095 днів, оскільки підпункт 15.3.1 Закону № 2181 встановлює строк подачі заяви про повернення надмірно сплачених податків, але не надає право податковому органу списувати переплати по податках.

Оскаржуване рішення контролюючого органу прийняте також з посиланням на пункт 200.4 «б» статті 200 Податкового Кодексу України.

З цього приводу суд вважаємо за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України визначені напрямки декларування від'ємного значення ПДВ звітного періоду - бюджетне відшкодування або податковий кредит.

Наведена норма не містить положень, які б обмежували право платника на врахування залишку від'ємного значення ПДВ у податковій звітності до повного його погашення.

Крім того, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що в Акті №1071/04-61-22-3/35680054 від 02 грудня 2013 року контролюючим органом було зазначено, що ТОВ «Катеринославхліб» фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло за рахунок від'ємних значень податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 року в сумі 314216,0 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» було правомірно сформовано залишок від'ємного значення за жовтень 2013 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, відповідачем протиправно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення №5391 від 25.12.2013 року в сумі 487,20 грн., підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління мін доходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005792203 від 23.12.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005792203 від 23.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» судові витрати із сплати судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10 лютого 2014 року.

Суддя В.В. Кальник