Постанова № 37207564, 13.02.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2014 р. Справа № 809/235/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Котик Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: ТзОВ "М.І М."

про стягнення заборгованості в сумі 14494,79 грн,-

ВСТАНОВИВ:

15.01.2014 року Коломийська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "М. І М." про стягнення податкового боргу в сумі 14494,79 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТзОВ "М. І М." має заборгованість перед бюджетом станом на дату подання позову по наступних платежах: по єдиному податку в сумі 8449,32 грн. та земельному податку в сумі 6045,47 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 27, 32). Причини неявки відповідач суду не повідомив, правом на подання заперечення не скористався.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М. І М." зареєстроване як юридична особа 31.01.2006 року. Даний факт підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 19-23).

За ТзОВ "М. І М." рахується податковий борг, який становить 14494,79 грн. Податковий борг відповідача виник в результаті несвоєчасної сплати до бюджету єдиного податку у сумі 8449,32 грн. та земельному податку в сумі 6045,47 грн., у тому числі пеня в розмірі – 31.02 грн.

Заборгованість відповідача по земельному податку складає 6045,47 грн., з яких 6014,45 грн. основного платежу та 31,02 грн. - пеня, що підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (а.с.7, 8); по сплаті єдиного податку на суму 8449, 32 грн., що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку - юридичної особи за 2013 рік (а.с. 5, 6).

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу I Податкового кодексу України від 02.12 2010 року № 2755-VI, державним податковим інспектором відділу оподаткування та контролю об`єктів і операцій Коломийської оДПІ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено перевірку ТзОВ "М. І М." з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за землю. На підставі перевірки складено акт №511/1510/33932690 від 16.10.2013 року. Відповідно до акту №511/1510/33932690 від 16.10.2013 року з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за землю ТзОВ "М. І М." начальником Коломийської оДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ш" №0002261501 від 18.10.2013 року та форми "Ш" №0002271501 від 18.10.2013 року, якими до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 830,97 грн. (а.с. 12, 13). Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачу направлено поштою, про що свідчать копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копії квитанції укрпошти (а.с. 11, 14). Згадані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися в адміністративному чи судовому порядку, а тому сума податкового боргу є узгодженою.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.4.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового Кодексу Податковий борг – сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Пунктом 5.4.1 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 129.1.1 статті 129 Податкового Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Податковий борг відповідача складає 14494,79 грн.

Позивачем виставлялася податкова вимога форми "Ю" від 26.06.2013 року, яку отримано відповідачем 26.06.2013 року, про що свідчить прізвище особи у відповідній графі (а.с. 15).

Заборгованість відповідача підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с.16-18), актом камеральної перевірки №511/1510/33932690 від 16.10.2013 року (а.с. 10), копією корінця податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0002261501 від 18.10.2013 року та копією корінця податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0002271501 від 18.10.2013 року (а.с. 12-13), податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік (а.с.7, 8), податковою декларацією платника єдиного податку - юридичної особи за 2013 рік (а.с.5-6).

Вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3. 95.4., статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3. статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В пункті 95.4. статті 95 даного Кодексу зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Податкового кодексу України, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "М. І М.", 78200, вул. Сотні Кривоноса, 3А м. Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33932690 в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 14494 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири) гривні 79 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.02.2014 року.