Постанова № 37207267, 17.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

17 грудня 2013 р. (11:11) Справа №801/9464/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - представник Русович О.В.

відповідач - у судове засідання не з'явився

Обставини справи: Комунальне підприємство теплових мереж звернулося до суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.03.2013р. №0000271501, яким Комунальному підприємству теплових мереж збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 941378грн., з яких 627585грн. за основним платежем та 313793грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення - рішення від 16.05.2013р. №0001371501, яким Комунальному підприємству теплових мереж збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 784481,25грн., з яких 627585грн. за основним платежем та 156896,25грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків проведеної відносно нього перевірки, внаслідок чого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з огляду на відсутність з боку позивача порушень Податкового кодексу України при формуванні ним податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2012р. Позивач вказує, що при визначенні податкових зобов'язань він керувався рішенням Красноперекопської міської ради від 24.12.2012р. №577, яким Комунальному підприємству теплових мереж надано пільгу з оплати податку на прибуток.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов, ґрунтується на даних акту перевірки, який став підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Вивчивши обставини справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією ДПС АР Крим була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток Комунального підприємства теплових мереж, за результатом якої складений акт перевірки від 28.02.2013р. №322/15.1/20723344 (а.с.35) (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією ДПС АР Крим було прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.03.2013р. №0000271501 (а.с.7), яким Комунальному підприємству теплових мереж збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 941378грн., з яких 627585грн. за основним платежем та 313793грн. штрафних санкцій.

В результаті розгляду первинної скарги позивача на вказане податкове повідомлення - рішення, рішенням ДПС в АР Крим №4317/7/10.2-12 від 14.05.2013 р., було скасоване податкове повідомлення - рішення Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС від 11.03.13 р. № 0000271501 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 156896,75 грн., в іншій частині скарга не була задоволена.

З урахуванням рішення ДПС в АР Крим, Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.05.2013р. №0001371501 (а.с.6), яким Комунальному підприємству теплових мереж збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 784481,25грн., з яких 627585грн. за основним платежем та 156896,25грн. штрафних санкцій.

За результатом розгляду скарги позивача на податкові повідомлення - рішення Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС від 11.03.2013р. №0000271501 та від 16.05.2013р. №0001371501 Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення від 12.06.2013р., яким скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було встановлено, що платником - Комунальним підприємством теплових мереж при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік допущені порушення п. 151.1 ст. 151 Податкового кодексу України із урахуванням положень п. 10 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Отже платником Комунальним підприємством теплових мереж при заповненні вище названої податкової звітності не зазначено ставку податку на прибуток в розмірі 21 відсоток, що призвело до заниження грошового зобов'язанням податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності (міста або району) за 2012 рік на суму 627585,00грн.

За результатами перевірки встановлено, що рядок 10 декларації повинен скласти 21 відсоток, рядки 11,14,16 - 627585,00 грн., а за даними платника вказано 0,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, та як пояснив позивач, при визначенні у податковій звітності розміру податкового зобов'язання з податку на прибуток Комунальне підприємство теплових мереж керувалося рішенням Красноперекопської міської ради від 24.12.2012р. №577, яким Комунальному підприємству теплових мереж надано пільгу з оплати податку на прибуток, в результаті чого позивачем у графі 10 податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012р. не вказана ставка податку, а також не зазначені суми у графах 11,14 та 16 декларації.

Статутом Комунального підприємства теплових мереж встановлено, що Комунальне підприємство теплових мереж засновано на комунальній власності Красноперекопського виконавчого органу міської ради. Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Комунальне підприємство теплових мереж зареєстровано юридичною особою.

Рішенням 57 сесії 6 скликання Красноперекопської міської ради від 24.12.2012р. №577 Комунальне підприємство теплових мереж звільнено до 01.01.2014р. від сплати податку на прибуток в сумі, що підлягає зарахуванню в доходи місцевого бюджету та від сплати відрахувань у загальний фонд бюджету міста частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань по результатам щоквартальної фінансово - господарської діяльності.

З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що Красноперекопська міська рада керувалася п. 28 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішенням Конституційного суду України від 16.02.2010р. №5-рп/2010. У рішенні вказано, що воно приймається з метою подальшого функціонування підприємства теплових мереж та виконання ним послуг з теплопостачання житлового фонду міста та об'єктів соціально - культурної сфери громадян.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України).

Оскільки підставою для формування позивачем податкової звітності та визначення у ній податкових зобов'язань з податку на прибуток стало рішення Красноперекопської міської ради №577 від 24.12.2012р. то для правильного вирішення публічно - правового спору на ряду з оцінкою обставин виконання позивачем податкового законодавства також необхідно оцінити обставини, що вплинули на формуванням позивачем податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2012р., у тому числі рішення Красноперекопської міськради.

Рішення №577 від 24.12.2012р. повинно було прийматися Красноперекопською міською радою з неухильним виконанням положень ст.ст. 19 та 67 Конституції України, які, як вбачається з матеріалів справи, не були дотримані міськрадою, виходячи з наступного.

Пунктом 3.1 ст. 3 ПК України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Пунктом 4.4 ст. 4 ПК України встановлено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Пунктом 7.2 ст. 7 ПК України встановлено, що під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Пунктом 7.3 ст. 7 ПК України встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно до п.п. 12.1.3 п. 12.1 ст. 12 ПК України, Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає положення, визначені в пунктах 7.1, 7.2 статті 7 цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 12.3 ст.12 ПК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до п.п. 12.4.3 п.12.3 ст. 12 ПК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать - до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 ПК України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Пунктом 30.5 ст. 30 ПК України встановлено, що податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Пунктами 24 та 28 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, що діяла на час прийняття Красноперекопською міською радою рішення №577 від 24.12.2012р.) встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.

Статтею 8 ПК України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Підпунктом 9.1.1. п.9.1. ст. 9 ПК України встановлено, що податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком.

З викладеного вбачається, що до повноважень Красноперекопської міської ради, належать повноваження приймати рішення по встановленню пільг тільки по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.

Встановлення податкових пільг та порядок їх застосування відносно загальнодержавного податку - податку на прибуток підприємств - належить до повноважень Верховної Ради України.

Діючим законодавством міськраді не надані повноваження встановлювати та застосовувати пільги щодо загальнодержавного податку - податку на прибуток підприємств.

За таких підстав, встановлення Красноперекопською міською радою пільг з податку на прибуток підприємств не передбачено діючим законодавством та є перевищенням повноважень Красноперекопської міської ради.

Застосування пільги Красноперекопською міською радою також не відповідає вимогам ПК України, що встановлюють порядок та підстави звільнення від оподаткування.

Так п. 154.9 ст. 154 ПК України, звільняється від оподаткування прибуток суб'єктів господарювання водо -, теплопостачання та водовідведення в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, погодженими органом місцевого самоврядування (в межах його компетенції) та схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (для суб'єктів, регулювання діяльності яких здійснює така комісія), на капітальні інвестиції в будівництво (реконструкцію, модернізацію) об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування зазначених цілей.

Як було вказано вище, Красноперекопською міською радою звільнення від оподаткування мотивовано подальшим функціонуванням підприємства теплових мереж та виконання ним послуг з теплопостачання житлового фонду міста та об'єктів соціально - культурної сфери громадян.

Таке мотивування не відповідає підставам для звільнення від оподаткування, викладеним у нормі п. 154.9 ст. 154 ПК України, що вказує на прийняття рішення також з порушенням встановлених законом підстав та порядку.

Щодо посилання Красноперекопською міською радою у рішенні №577 від 24.12.2012р. на рішення Конституційного суду України від 16.02.2010р. №5-рп/2010, суд зазначає, що рішенням Конституційного суду України розглядалося питання офіційного тлумачення положень норм ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.2 розділу XIX. Прикінцеві положення ПК України, з 1 квітня 2011 року втратив чинність Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року, а з 01.01.2011р. втратив чинність Закон України «Про систему оподаткування».

Таким чином, посилання Красноперекопською міською радою на рішення Конституційного суду України від 16.02.2010р. №5-рп/2010 при прийнятті рішення №577 від 24.12.2012р. щодо надання податкової пільги стосовно податку на прибуток підприємств у порядку встановленого нормами ПК України є помилковим.

Підпунктом 17.1.4 п.п. 17.1 ст. 17 ПК України встановлено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 36.5 ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Вказане свідчить, що незалежно від наявності рішення органу місцевого самоврядування відповідальність за виконання або невиконання податкового обов'язку несе платник податку - Комунальне підприємство теплових мереж.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно до частини 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З аналізу норм Конституції України, а також Закону України «Про місцеве самоврядування» вбачається, що обов'язковими до виконання є акти та вимоги органів місцевого самоврядування, які прийняті у межах повноважень, у порядку та у спосіб встановлені Конституцією України та законами України.

Отже наявність рішення, що прийнято поза межами повноважень органу місцевого самоврядування не свідчить про існування у позивача обов'язку його виконувати, тим більше, що його виконання явно призведе до порушень норм ПК України, до нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій.

Позивач, з метою недопущення з його боку порушення норм ПК України не був позбавлений можливості захистити свої права та інтереси, у тому числі шляхом оскарження або невиконання рішення органу місцевого самоврядування, але такі заходи ним не вживалися.

Пунктами 36.1 та 36.2 ст. 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Пунктом 37.2 ст. 37 ПК України встановлено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно до п.п. 134.1.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 152.1 ПК України, податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно п. 151.1 ст.151 ПК України, з урахуванням положень пункту 10 підрозділу 4 розділу XX „Перехідні положення" ПК України ставка податку на прибуток підприємств з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно, встановлює 21 відсоток.

Пунктом 152.3 ст. 152 ПК України встановлено, що доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно до п.п. 135.4.1 п. 135.3 ст. 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Пунктом 137.1 ст. 137 ПК України встановлено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Як було вказано вище, рішення 57 сесії 6 скликання Красноперекопської міської ради №577 прийнято 24.12.2012р.

Діючим законодавством не передбачено можливості регулювання відносин щодо встановлення податкових пільг за рішеннями органів місцевого самоврядування до податкового періоду, якій існував до прийняття такого рішення.

Як було вказано вище, відповідно до п.п. 12.4.3 п.12.3 ст. 12 ПК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать - до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Частиною 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

В силу викладених норм, рішення Красноперекопської міської ради №577, яке прийнято 24.12.2012р., не могло розповсюджуватися на період 2012 року

Таким чином, позивач не міг застосовувати визначену рішенням Красноперекопської міської ради №577 від 24.12.2012р. податкову пільгу з податку на прибуток підприємств у 2012р.

За таких підстав, висновки про порушення позивачем норм ПК України, зроблені відповідачем під час перевірки позивача є обґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення від 16.05.2013р. №0001371501 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до положень п.п. 60.1.3 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Пунктом 60.4 ст. 60 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 11.03.2013р. №0000271501, що було скасовано частково рішенням ДПС в АР Крим №4317/7/10.2-12 від 14.05.2013р., є відкликаним з дня надходження до позивача податкового повідомлення - рішення від 16.05.2013р. №0001371501, отже податкове повідомлення - рішення від 11.03.2013р. №0000271501, як предмет оскарження, на час розгляду справи відсутній.

За таких підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 23.12.2013р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.