Вирок № 37206727, 31.01.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

202/141/14-к

№ 1-кп/0202/57/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Дружиніна К.М.

при секретарі - Дьяченко О.І.

за участю прокурора - Гулого Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження № 12013040660005946 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, раніше судимого:

- 14.06.2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 309 ч.1, 75 КК України, до 1 року позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік;

- 16.11.2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч.2, 70 ч.4, 75 КК України, до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

- 26.04.2011 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 122 ч.1, 71, 78 ч.3 КК України до 1 року і 6 місяців позбавлення волі;

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, 06 грудня 2013 року близько 22 години 30 хвилин, знаходячись на зупинці громадського транспорту, яка розташована біля будинку № 60 по пр. ім. газети «Правда» в м. Дніпропетровську, маючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що ніхто не слідкує за його діями, таємно викрав чуже майно, яке належало потерпілому ОСОБА_2, а саме:

- сумку, спортивну чорного кольору, вартістю 100 гривень;

- светр чоловічий чорного кольору з надписом «Everlast», вартістю 150 гривень;

- светр чоловічий чорного кольору з надписом «Wu-Tang» з капюшоном, вартістю 150 гривень;

- грошові кошти в сумі 200 гривень,

а всього на загальну суму 600 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 600 гривень.

ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, пояснив суду, що дійсно 06 грудня 2013 року близько 22 години 30 хвилин, знаходячись на зупинці транспортного засобу, яка розташована біля будинку № 60 по пр. ім. газети «Правда» в м. Дніпропетровську, він вирішив скоїти крадіжку. Скориставшись тим, що ніхто не слідкує за його діями, він викрав сумку, спортивну чорного кольору, в якій знаходились два чоловічих светри, грошові кошти в сумі 200 гривень, після чого пішов з місця скоєння злочину, таким чином заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 600 гривень. Викрадене майно повернуто потерпілому, в скоєному кається.

Про винність ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому діяння, суд робить висновок виходячи з наступних доказів: протоколу огляду місця події, в ході якого обвинувачений був затриманий, після чого видав викрадене у потерпілого майно (а.п.1-12); копій документів, які підтверджують розмір завданої матеріальної шкоди (а.п.19); протоколу огляду викраденого майна (а.п.43-47), яке визнано речовими доказами по кримінальному провадженню (а.п.48-49), та повернуто потерпілому (а.п.50); протоколу проведення слідчого експерименту (а.п.60-65), під час якого обвинувачений вказав дату, місце та спосіб скоєння зазначеного злочину.

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об'єму дослідження доказів, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки свідчення ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не заперечуються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість не знята та не погашена. Обвинувачений свою вину визнав повністю, має на утриманні малолітню дитину, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин, але вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в місцях позбавлення волі, оскільки не виникає переконання в тому, що його виправлення можливе без реального виконання покарання. Підстав для застосування ст. 75 КК України, суд не вбачає.

Речові докази: сумку, спортивну чорного кольору, два чоловічих светри, грошові кошти в сумі 200 гривень, які знаходяться у потерпілого, під розпискою, суд вважає за необхідне повернути власнику.

З метою належного виконання процесуального рішення, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

Строк відбуття покарання відраховувати з 31 січня 2014 року, міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою.

Речові докази: сумку, спортивну чорного кольору, два чоловічих светри, грошові кошти в сумі 200 гривень - повернути власнику ОСОБА_2.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: К.М.Дружинін