Вирок № 37206604, 18.02.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/4206/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Ковальова О. О.Номер провадження 11-кп/788/75/14 Суддя-доповідач - Яременко Категорія - 18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Захарченка О. П., Матуса В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Спориш М.В.,

прокурора - Кравцової Л.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження №12013200060001335 за апеляційною скаргою заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та

мешканець АДРЕСА_1, громадянин України,

раніше судимий:

1) 03.10.20011 року вироком Охтирського міськрайонного суду за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185,

ст.70 КК України - до 6 місяців арешту,

2) 26.07.2013 року вироком Охтирського міськрайонного суду за ч.1 ст.185 КК України

до 200 громадських робіт, -

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшла апеляційна скарга від заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2013 року, в якій він просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 389 КК України - у виді 6 місяців арешту. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду від 26 липня 2013 року у виді 190 годин громадських робіт, що відповідно до ст. 72 КК України відповідає 23 дням позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування покарання 2 роки 23 дні позбавлення волі.

Даним вироком ОСОБА_3 визнано винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.389 КК України і призначено покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч.2 ст. 389 КК України у виді арешту на строк 6 місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 та доведеності вини останнього у скоєному, вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що при призначенні ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції не врахував тих обставин, що під час відбування покарання за попереднім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.07.2013 року, ОСОБА_3 вчинив нові злочини і безпідставно не застосував при призначенні покарання вимоги ст.71 КК України.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що 27.09.2013 року о 17 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, таємно викрав з господарства батька ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, 4 кролів та 2 мішки з полімерного матеріалу на загальну суму 404 грн.

29.09.2013 року ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, з господарства батька ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 викрав 2 кролів та 1 мішок з полімерного матеріалу на загальну суму 214,50 грн.

Крім цього, ОСОБА_4, будучи засудженим за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.07.2013 року до 200 годин громадських робіт, 26.09.2013 року був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та графіком роботи і ухилився від відбування покарання і станом на 31.10.2013 року відбув лише 4 години громадських робіт.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, думку прокурора Кравцової Л.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, який вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок частково та ухвалити новий вирок.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.389 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та апелянтом не оскаржуються.

Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, то суд першої інстанції, обґрунтував свій висновок у відповідності з вимогами ст.65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, дані про його особу, який має постійне місце проживання, де негативно характеризується, схильний до скоєння правопорушень, тобто, не бажає ставати на шлях виправлення, не має постійного місця роботи та заняття; обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, та дійшов до висновку про необхідність призначення покарання у виді арешту за ч.2 ст.389 КК України та у виді позбавлення волі за ч.2 ст.185 КК України у межах, передбачених санкціями статей для даних видів основного покарання, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, визначивши покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки саме таке покарання на думку колегії суддів буде відповідати вимогам кримінального закону і є необхідним та достатнім для досягнення його мети.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нові злочини, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 липня 2013 року ОСОБА_3 був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт і до повного відбуття цього покарання, він вчинив нові злочини.

Таким чином, суд першої інстанції при призначення покарання ОСОБА_3 повинен був керуватися положеннями ч.1 ст. 71 КК України, тобто призначити остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю вироків. Однак, в порушення вимог кримінального законодавства, суд не звернув уваги на положення цієї норми Кримінального кодексу України і не призначив остаточне покарання за сукупністю вироків.

Згідно з довідкою Охтирського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції, ОСОБА_3 станом на 18.02.2014 року не відбув 196 години громадських робіт за попереднім вироком суду.

Відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст. 71, п.п. «г» п.1 ч.1 ст.72 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків і до призначеного покарання за даним вироком приєднати частково 23 дні позбавлення волі за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 липня 2013 року.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_3 покарання відповідно до вимог ст. 420 КПК України та ухвалення в цій частині свого вироку по справі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів,

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Сумської області Кухара О.В. задовольнити.

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 грудня 2013 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного йому покарання скасувати у зв»язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити у цій частині свій вирок.

Призначити ОСОБА_3 покарання:

- за ч. 2 ст. 389 КК України - у виді 6 (шести) місяців арешту;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71, п.п. «г» п.1 ч.1 ст.72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 липня 2013 року у виді позбавлення волі на строк 23 дні і за сукупністю вироків остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 23 дні (два роки двадцять три дні).

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити тримання під вартою, рахуючи строк відбування покарання з 14 листопада 2013 року.

В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Вирок апеляційного суду Сумської області може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Захарченко О. П. Матус В. В.