Ухвала суду № 37204135, 13.02.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

13 лютого 2014 року

Справа № 203/7677/13-ц

2-с/0203/1/2014

УХВАЛА

13 лютого 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську заяву Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про скасування судового наказу від 21 листопада 2013 року по цивільній справі №203/7677/13-ц за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» заборгованості з невиплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2014 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ПАТ «Мостобуд» через свого представника із вищезазначеною заявою про скасування судового наказу від 21 листопада 2013 року, за яким товариство є боржником. В обґрунтування своєї заяви боржник послався на те, що ним до отримання судового наказу, а саме 05 грудня 2013 року здійснено часткове погашення заборгованості із заробітної плати перед стягувачем в розмірі 2447,1 гривень, в зв'язку із чим фактична заборгованість товариства складає на теперішній час 6110,94 гривень, а відтак боржник не погоджується із вказаною у судовому наказі сумою боргу в розмірі 8558,04 гривень, вважає судовий наказ таким, що підлягає скасуванню з цієї підстави.

В судове засідання учасники розгляду справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, в зв'язку із чим суд вважає за можливе на підставі ст.105-1 ч.6 ЦПК України здійснити розгляду заяви про скасування судового наказу за фактичної явки учасників розгляду.

Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу, ознайомившись із матеріалами справи про видачу судового наказу, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 21 листопада 2013 року за наслідками розгляду справи наказаного провадження №203/7677/13-ц суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська було видано судовий наказ про стягнення з ПАТ «Мостобуд», як з боржника, на користь ОСОБА_1, як стягувача, заборгованість з невиплаченої заробітної плати у розмірі 8558,04 гривень (а.с.8). При цьому, згідно матеріалів справи наказного провадження розмір вказаної заборгованості визначено станом на 11 листопада 2013 року (а.с.5).

04 та 05 грудня 2013 року боржником здійснено часткове погашення вищевказаної суми боргу - в розмірі 915,49 та 1531,61 гривень відповідно, в зв'язку із чим залишок боргу станом на 23 грудня 2013 року склав 6110,94 гривень (а.с.13-17).

13 січня 2014 року боржник, посилаючись на вищевикладене часткове погашення ним свого боргу перед стягувачем, звернувся до суду із даною заявою про скасування судового наказу (а.с.10-11).

За змістом ст.105 ЦПК України боржник має право подати заяву до суду про скасування судового наказу. У заяві серед іншого має бути зазначено посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача.

Відповідно до ст.105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: 1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; 2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; 3) змінити судовий наказ. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення суд постановляє ухвалу. Судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, може бути оскаржений в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті наведених норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку про неможливість задоволення заяви про скасування судового наказу. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що за змістом вказаних вище положень ЦПК України підставою для скасування судового наказу є необґрунтованість вимог стягувача, і така необґрунтованість вимог має існувати ще на час вирішення питання про видачу судового наказу, а не виникнути після, оскільки суд оцінює правомірність заявлених стягувачем вимог та можливість їх задоволення, виходячи саме із тих обставин та змісту правовідносин між стягувачем і боржником, які мають місце саме на час видачі судового наказу. Відтак, оскільки боржником не заперечується існування та розмір його боргу перед стягувачем станом на дати звернення останньої до суду та видачі судового наказу від 21 листопада 2013 року про стягнення цього боргу, а правова позиція боржника про необхідність скасування згаданого судового наказу ґрунтується виключно на погашенні ним частини боргу вже після видачі судового наказу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, правомірність видачі судового наказу від 21 листопада 2013 року, а відтак і про відсутність передбачених законом підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.105-1, 208-210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» про скасування судового наказу від 21 листопада 2013 року по цивільній справі №203/7677/13-ц за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» заборгованості з невиплаченої заробітної плати - залишити без задоволення.

Роз'яснити сторонам, що судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, може бути оскаржений в апеляційному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.Ф. Маймур