Рішення № 37202774, 05.02.2014, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3282/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого судді Обідняка В.Д

секретаря Федорин Г.М.

представників Онищенко О.І., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт фінанс" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся в суд з даним позовом, який представник підтримав в судовому засіданні та пояснив, що 23 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" укладено кредитний договір № 109. Відповідно до умов кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 42700,00 (сорок дві тисячі сімсот) Євро на строк з 23.11.2005 року по 22.11.2008 року на умовах передбачених у договорі. ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені договором та сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 15,00% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував і рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2009 року задоволено позов ВАТ "Сведбанк" в особі Чернівецького відділення і стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору, яка виникла станом на 19.12.2008 року в сумі 613748,10грн та 1700 грн. судового збору.

З часу винесення рішення суду по 04.09.2013 року відповідач продовжує не виконувати свої зобов'язання за кредитним договором, проплат не проводить, рішення суду в добровільному та примусовому порядку не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 02.02.2012 року складала 1 105 825,79 грн., яка складається із: 449 478,56 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 204 705,28 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 451641,95 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту. Заборгованість по тілу кредиту та по сплаті відсотків станом на 02.02.2012 року складає: 654 183,84 грн. Станом на 04.09.2013 року сума заборгованості за пенею за період з 04.09.2012 року по 04.09.2013 року складає - 196 792,84 грн. За період з 20.12.2008 року по 04.09.2013 року сума заборгованості за відсотками складає -462 409,40грн.

Враховуючи вище викладене розмір 3% річних за період з 20.12.2008 по 04.09.2013 року складає - 92481,88 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з 20.12.2008 року по 04.09.2013 року складає 837229,63 грн. Всього розмір заборгованості по 04.09.2013 рік складає 1 588 913,75 грн.

02.02.2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" укладено договір факторингу №11, у відповідності до умов якого ПАТ "Сведбанк" відступає Факторові свої Права Вимоги заборгованості по кредитних договорах від боржників, а фактор набуває право на вимогу, яка належить Клієнту за відповідну плату, що становить ціну продажу у розмірі та порядку передбаченому договором. Таким чином, відповідно до умов вказаного кредитного договору первісний кредитор відступив на користь позивача право вимоги до відповідача по кредитному договору відповідача.

Позивачем 08.05.2013 року направлено на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором, однак, вона залишилась проігнорованою.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечила, та пояснила, що згідно умов кредитного договору відповідачу надано кредит в сумі 42700 євро строком до 22.11.2008 року на споживчі цілі. Дата 23.11.2008 року закінчення строку виконання ОСОБА_3 кредитного зобов'язання вказана у доданому позивачем витягу з реєстру заборгованості боржників, який був наданий позивачу ПАТ "Сведбанк" і прийнятий позивачем 02.02.2012 року, де в графі боржник зазначено прізвище ОСОБА_3, а у графі термін виконання кредитного договору 23.11.2008 року. Укладання між ПАТ "Сведбанк" та ТзОВ "Вердикт Фінанас" не змінило порядку обчислення та перебігу позовної давності. Враховуючи, що строк перебігу позовної давності почався 23.11.2008 року, то він закінчився 24.11.2011 року. Просить суд застосувавши ст. 267 ЦК України та відмовити в задоволенні позову у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" укладено кредитний договір № 109, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 42700,00 (сорок дві тисячі сімсот) Євро на строк з 23.11.2005 року по 22.11.2008 року на умовах передбачених у договорі. ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені договором із сплатою процентів у розмірі 15,00% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконав у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Внаслідок порушення ОСОБА_3 умов кредитного договору? ВАТ "Сведбанк" в січні 2009 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 і рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 квітня 2009 року задоволено позов ВАТ "Сведбанк" в особі Чернівецького відділення та стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по кредитному договору, яка виникла станом на 19.12.2008 року в сумі 613748,10грн та 1700 грн. судового збору. Вказане рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили, а тому відповідно до вимог ст.61 ч.3 ЦПК України дані докази не підлягають доказуванню. Однак, з невідомих суду причин дане рішення суду не звернуто до виконання по даний час.

02.02.2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке виступає правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" укладено договір факторингу №11. Відповідно до умов вказаного кредитного договору первісний кредитор відступив на користь позивача право вимоги до відповідача по кредитному договору відповідача ОСОБА_3 на суму 1 105825,79 грн..

Відповідно до п. 5.11 вказаного договору факторингу, стосовно прав вимоги за кредитами, у відношенні яких існують судові та виконавчі провадження фактор банк зобов'язаний подати до відповідного суду клопотання, підписане банком щодо заміни сторони у судовому процесі (тобто заміни банку фактором у якості сторони відповідного судового або виконавчого провадження).

Виходячи з вищенаведеного судом встановлено, що позивач отримав від ВАТ "Сведбанк" право вимагати заборгованість по кредитному договору. Однак, на даний час існує рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.04.2009 року, яке є в законній силі і без поважних на то причин не виконувалося та не виконується по даний час. Хоча, Фактор/позивач/ згідно п.5.11 укладеного договору від 02.02.2012 року зобов'язаний був подати до відповідного суду, а саме Шевченківського клопотання про заміну сторони і відповідно ставити питання про виконання рішення суду, але позивач цього не зробив, а навпаки ставить питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, нарахувавши при цьому майже один мільйон гривень пені.

Відповідно до ст.1082 ч.1 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

В судовому засіданні позивач не представив суду письмових доказів про отримання ОСОБА_3 письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги фактору.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як, вбачається з п.1.2.2/d/, п.2.2 договору факторингу позивач вправі пред'явити вимоги лише ті, що визначені були банком, які як встановлено задоволені рішенням суду від 14.04.2012 року.

Вимоги позивача щодо стягнення розміру 3% річних за період з 20.12.2008 року по 04.09.2013 року у розмірі 92481,88 грн. та заборгованість з урахуванням індексу інфляціїї за період з 20.12.2008 року про 04.09.2013 року в сумі 837229,63грн суд до уваги не бере, оскільки, відповідно до п. 18 Постанови Вищого Спеціалізованого Суду України №5 від 30.03.2013 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" за змістом ст.ст. 552, 625 ч. 2 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування та утримування ним грошових коштів, належних до сплати кредиторові і ці кошти повинні нараховуватись незалежно від сплати неустойки (пені) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Таким чином, оскільки індекс інфляції - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Ціни для населення встановлюються у національній валюті, тому вказана норма ЦК України може застосовуватись лише у випадку прострочення грошового зобов'язання у національній валюті - гривня.

Враховуючи, що ОСОБА_3 кредит оформив у іноземній валюті, наявність рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці, яким задоволено позов і стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість по курсу Національної гривні до Євро на час розгляду справи то відповідно іноземна валюта, яка була предметом позики індексації не підлягає, як цього вимагає позивач.

Отже, суд прийшов до переконання, що при наявності рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці, яке в законній силі і не виконується з невідомих суду причин, про те що фактор відповідно до Договору від 02.02.2012 року зобов"язаний провести заміну сторони, ставити питання про виконання існуючого договору і у разі не повного задоволення заборгованості від боржника, ставити питання про дорахування відповідної суми, а також неправильне застосування закону щодо стягнення заборгованості по інфляції дають суду підстави про відмову у позові за безпідставністю.

Встановлене судом підтверджується копією кредитного договору № 109 від 23.11.2005 року, розрахунком суми заборгованості, копією договору факторингу, копією рішення суду та іншими перевіреними в суді доказами.

На підставі ст.ст. 514, 526 ,527, 530, 532, 1082 ЦК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт фінанс" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене через Коломийський міськрайонний суд до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Обідняк В. Д.