Постанова № 37199797, 13.02.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/22438/13-а

Провадження № 2-а/161/21/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Черняка В.В.

при секретарі - Фурман Ю.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводу УДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції Сидорука Миколи Васильовича про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу супроводу УДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції Сидорука Миколи Васильовича про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що постановою від 26 грудня 2013 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її необґрунтованою та незаконною. Просить суд скасувати постанову серії АА2 № 997302 від 26 грудня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача подала в суд заяву про розгляд справи у її відсутності та письмові заперечення проти позову. В задоволенні позову просила відмовити в зв'язку з безпідставністю позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Частина ч. 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів зокрема, користування зовнішніми освітлювальними приладами.

З матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2013 року відносно позивача було винесено постанову серії АА2 № 997302 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. З вищезазначеної постанови вбачається, що позивач 26 грудня 2013 року о 10 год. 35 хв. по автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці керував автомобілем Івеко д.н. НОМЕР_1 з вимкненим ближнім світлом фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР.

Відповідно до ч. 1 ст. КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний на підставі досліджених доказів з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Винність позивача в порушенні п. 9.8 ПДР, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, доведена фактичними даними, викладеними в протоколі серії АВ2 № 178272 та наявними в матеріалах справи запереченнями представника відповідача.

Позивач в поясненнях вказує на те, що його дії кваліфіковано невірно, оскільки вважає, що в його діях вбачається склад правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП, однак в диспозиції ч. 2 статті 122 КУпАП чітко зазначено, зокрема, про «порушення користування зовнішніми освітлюваними приладами». Позивач, стверджуючи що його дії кваліфіковано невірно, фактично не заперечує те, що він порушив вимоги п. 9.8 ПДР, а саме те, що він поза населеним пунктом керував транспортним засобом без ввімкнених денних ходових вогнів ( ближнього світла фар).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП, керуючись статтями 159, 160, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу супроводу УДАІ УМВС України у Волинській області прапорщика міліції Сидорука Миколи Васильовича про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.В. Черняк