Ухвала суду № 37198601, 17.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/3648/13-ц Провадження № 22-ц/772/606/2014Головуючий в суді першої інстанції:Навроцький А.П.Категорія: 27Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Cопруна В.В.

суддів: Матківської М.В., Шемети Т.М.,

при секретарі: Іщук О.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» про заміну сторони виконавчого провадження, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 грудня 2013 року, -

встановила:

В листопаді 2013 року ВАТ «СКБ «Дністер» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 набула права вимоги за кредитним договором №9512/1756 від 23 січня 2008 року, відповідно до договору купівлі - продажу від 14 червня 2013 року.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 грудня 2013 року в задоволені заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та постановити нову про задоволення заяви.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Разом із тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, невірно витлумачив вищезазначені положення закону та дійшов помилкового висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися лише у відкритому виконавчому провадженні, та залишив поза увагою те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Враховуючи наведене та положення п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 378 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 грудня 2013 року - скасувати.

Цивільну справу за заявою Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» про заміну сторони виконавчого провадження направити в суд першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: підпис В.В. Сопрун

Судді : підписи М.В. Матківська

Т.М. Шемета

З оригіналом вірно: В.В. Сопрун