Рішення № 37197854, 03.02.2014, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1327/13-ц

Провадження № 2/499/53/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"03" лютого 2014 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області

в складі : головуючого судді Погорєлова І.В.

при секретарі Іваницькій І.Р.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , так як ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Останнім місцем проживання ОСОБА_2 та місцем відкриття спадщини є с.Нижній Куяльник Іванівського району Одеської області .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки та свідоцтвом про укладення шлюбу з громадянином ОСОБА_3

Після укладення шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

До державного нотаріуса позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується листом № 254/01-16 від 25.05.2011р. в зв'язку з тим, що відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про нотаріат»,п.212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004р. необхідно пред'явити нотаріусу правовстановлюючій документ на житловий будинок.

Заповіт відсутній. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги за законом на позовних вимогах наполягала.

Представник відповідача позов визнав в повному обсязі, про що надав до суду письмову заяву .

Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Останнім місцем проживання ОСОБА_2 та місцем відкриття спадщини є с.Нижній Куяльник Іванівського району Одеської області .

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки та свідоцтвом про укладення шлюбу з громадянином ОСОБА_3

Після укладення шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

До державного нотаріуса позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується листом № 254/01-16 від 25.05.2011р. в зв'язку з тим, що відповідно до вимог ст. 42 Закону України «Про нотаріат»,п.212 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5 від 03.03.2004р. необхідно пред'явити нотаріусу правовстановлюючій документ на житловий будинок.

Заповіт відсутній. Позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Дослідивши матеріали спадкової справи на померлого ОСОБА_2 судом встановлено, що заповіти ОСОБА_2 не залишав, що підтверджується інформаційною довідкою. Спадкоємиця першої черги - позивачка по справі ОСОБА_1 спадщину у встановлений законом строк прийняла, що підтверджується копією заяви.

Позивачка спадщину прийняла в установленому законом порядку, подала до нотаріальної контори заяву по прийняття спадщини .

Позивачка прийняла спадщину , але не оформила право власності на частину майна у вигляді житлового будинку в установленому законом порядку.

Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачка не може оскільки у власність спадкоємця може перейти лише майно, яке належало спадкодавцю на праві власності, у разі смерті власника майна нерухомого майна, правовстановлюючі документи на яке відсутні, питання визначення цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку, а у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на вказаний житловий будинок. Та він не може бути виданий після смерті , що суперечить ст. 25 ЦК України , згідно якої цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 р. у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_2 не оформив за життя право власності на вказаний житловий будинок, який станом на 15 квітня 1991 року належав до майна колишнього колгоспного двору за чинним раніш законодавством (ст. 120 ЦК УРСР), що підтверджується довідкою виконкому Бузинівської сільської ради від 24.06.2011 року №744.

Відповідно до статей 120-127 ЦК УРСР , ст..17 Закону України «Про власність», постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику» у справах за позовами про захист права приватної власності», членами колгоспного двору вважалися особи, які приймали участь у громадському господарстві колгоспу, отримували в ньому основні прибутки і приймали участь своєю працею і коштами у ведені спільного господарства двору.

У зв'язку із введенням в дію Закону України «Про власність» така організаційно-правова форма як колгоспи, а відповідно, і колгоспний двір - були припинені.

Відповідно до п.6 Інструкції ЦСУ СРСР від 15.05.1985 року № 2-24/26, яка була чинною на час закінчення будівництва будинку, жилі будинки, господарські, побутові будівлі у сільській місцевості, включені у господарчі книги, до категорії самовільних відноситись не можуть.

15 жовтня 2009 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1035, якою затверджено Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно цієї Постанови оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна -приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року здійснюється на підставі висновку про технічний стан будинку (будівлі), складеного бюро технічної інвентаризації і документу, що засвідчує іраво власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти.

Згідно листа державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.1999 року № 12/5-126 по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року при їх реєстрації для оформлення власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку ( будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації.

Судом досліджено документи , які свідчать про те , що померлий володів вказаним житловим будинком, але за життя не встиг оформити право власності на будинок, це довідка характеристика на житловий будинок з господарськими будівлями, довідка Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області , в якій зазначено , що померлий проживав у вказаному будинку, була головою господарства та була зареєстрований в ньому.

Враховуючи об'єктивні причини в отриманні правовстановлюючих документів, які виникли в зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , суд вважає, позивачка має право на визнання права власності в порядку спадкування за законом після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на майно, яке складається з: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з наведеного, відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку , встановленому ст.174 ЦПК України .Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилалася позивачка , обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно .

Керуючись 16, 325, 328, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування » № 7 від 30 травня 2008 р., ст. 14,57,60, 212, 213 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно , яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення є підставою для реєстрації права власності та внесення змін до технічної документації житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області.

СуддяІ. В. Погорєлов