Рішення № 37195326, 14.02.2014, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

14.02.2014 Єдиний унікальний номер 205/6644/13-ц

Справа № 2/205/319/14

205/6644/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2014 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Черновол О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Садівничого товариства «Виноградарь» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

СТ «Виноградарь», уточнивши позовні вимоги, звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є юридичною особою, не має статутного капіталу. Бюджет садівництва формується з членських, цільових та вступних внесків, встановлених загальними зборами. В 1994 році затверджений загальний розмір земельної ділянки площею 15,3808 га та переданий в приватну і колективну власність громадянам, членам садівничого товариства. Позивач купує електричну енергію в ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» за кошти членів садівничого товариства. Загальні збори СТ «Виноградарь» затвердили тариф на водопостачання та обслуговування садівництва, колектора, електричних кабелів та охорону насосної станції ПП «Левіт-сервіс». Відповідачі придбали земельну ділянку, що розташована на території СТ «Виноградарь», ділянка НОМЕР_1, площею 838 кв.м., цільове призначення - для садівництва. В 2007 році відповідачі побудували садовий будинок, користуються земельною ділянкою, в будинку встановлений прилад обліку електричної енергії, через ділянку проходить водовід спільного користування для поливу земельної ділянки. 01 листопада 2009 року відповідачі звернулись до Правління СТ «Виноградарь» з проханням прийняти їх в члени садівничого товариства, також просили дозволити їм провести індивідуальну лінію з установкою приладів обліку електроенергії в щитовій - спільний та індивідуальні прилади обліку в садових будинках за власний рахунок. В листопаді 2012 року позивач передає придбану електроенергію для споживання групі садоводів, зокрема, відповідачам. Після чого спостерігається втрата електроенергії у великій кількості. З 13 листопада 2010 року по 30 квітня 2012 року втрачено електроенергії на 1803,32 грн. Борг відповідачів по втраті електроенергії становить 665,65 грн. Борг відповідачів за отриману електричну енергію з березня 2012 року по 08 травня 2012 року становить 129,20 грн., борг за обслуговування та полив земельної ділянки в 2012 році - 258,80 грн. 16 квітня 2013 року відповідачі звернулись з заявами про вихід з СТ «Виноградарь». Протоколом загальних зборів від 19 травня 2013 року вирішено вивести з числа членів СТ «Виноградарь» відповідачів за умови виплати боргу перед садівництвом за 2012-2013 рр. за спожиту електроенергію та членські внески на полив та обслуговування СТ «Виноградарь», відчуження земельної ділянки. Відповідачі продовжують користуватись послугами СТ «Виноградарь», полив земельної ділянки в 2013 році - 838 грн., податок за землю за 2013 рік - 2 грн., цільові внески за 2013 рік - 40 грн., вивіз сміття у 2013 році - 10 грн., внески до обласного товариства садоводів у 2013 році - 2 грн. Загальний борг складає 1945,65 грн.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 1945,65 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представники позивача Ревякіна О.О. та Тонкіна Н.О. підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник - ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 просила відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що садівниче товариство «Виноградарь» є юридичною особою (а.с. 6, 7, 8) та здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого протоколом Загальних зборів членів СТ «Виноградарь» № 8 від 25 вересня 2012 року (а.с. 9-26).

21 травня 2009 року між позивачем та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»» було укладено договір про постачання електричної енергії № 12159/61-315 (а.с. 27, 28, 29).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках є власниками земельної ділянки, розташованої на території Самарського району, м. Дніпропетровськ, с/т «Виноградарь», діл. НОМЕР_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 травня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С. за реєстровим № 2-1544 (а.с. 60).

Відповідачі на підставі їх особистих заяв від 01 листопада 2009 року були прийняті до числа членів СТ «Виноградарь».

Згідно п. 4.2. Статуту майно товариства утворюється з членських і цільових внесків товариства, добровільних грошових внесків і інших надходжень відповідно до чинного законодавства. Розміри внесків затверджуються на загальних зборах товариства. Розміри вступних, членських і цільових внесків однакові і обов'язкові для всіх членів товариства. Плата за землю, витрату води на полив, споживання електроенергії для особистого і громадського користування тощо повинні стягуватися пропорційно площі земельної ділянки або по фактичній витраті (за наявності лічильників) на кожній ділянці.

У заяві від 16 квітня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили про вихід з членів СТ «Виноградарь» (а.с. 32).

Згідно витягу з протоколу № 5 загальних зборів уповноважених членів СТ «Виноградарь» від 19 травня 2013 року, загальні збори постановили вивести з числа членів СТ «Виноградарь» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за умови виплати боргу перед садівництвом за 2012-2013 рр. за спожиту електроенергію та внески на полив та обслуговування СТ «Виноградарь», відчуження земельної ділянки (а.с. 39-40).

Однак, відповідачі не сплачують послуги СТ «Виноградарь», внаслідок чого утворилась заборгованість:

- за отриману електроенергію за період з березня 2012 року по 08 травня 2012 року в розмірі 129,20 грн.;

- за обслуговування та полив земельної ділянки в 2012 році в розмірі 258,80 грн.;

- за полив земельної ділянки в 2013 році в розмірі 838 грн.;

- податок на землю за 2013 рік в розмірі 2 грн.;

- цільові внески за 2013 рік в розмірі 40 грн.;

- вивіз сміття в 2013 році в розмірі 10 грн.;

- внески до обласного товариства садоводів за 2013 рік у розмірі 2 грн. (а.с. 140-147, 149-155).

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 1280 грн.: 129,20 грн. + 258,80 грн. + 838 грн. + 2 грн. + 40 грн. + 2 грн. = 1280 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів боргу по втраті електроенергії в розмірі 665,65 грн. суд зауважує наступне.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, позивачем в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачів та боргом по втраті електроенергії в розмірі 665,65 грн.

Зважаючи на викладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги СТ «Виноградарь» підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 230 грн. (а.с. 1), тому з відповідачів на користь позивача також слід стягнути судові витрати, які ним було сплачено при поданні позову, а саме: судовий збір.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 15-16, 525-526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, 212-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Садівничого товариства «Виноградарь» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Садівничого товариства «Виноградарь» Самарського району м. Дніпропетровська заборгованість в сумі 1280 грн., судові витрати у розмірі 230 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Н.В. Залімська