Ухвала суду № 37192800, 13.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 815/3188/13-а

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.01.2013 року № 0000051701 в частині суми - 11553,00 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 15 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.01.2013 року № 0000051701 в частині суми - 11553,00 грн., - відмовив повністю.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги фізична особа - підприємець ОСОБА_4 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.01.2002 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 46 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач / ДПІ у Приморському районі м. Одеси).

Позивачу видано Свідоцтво платника єдиного податку, Серія НОМЕР_1, відповідно до якого, дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування: з 1 січня 2012 року; види діяльності (з урахуванням заяв від 17.12.2012 року та від 24.04.2013 року): 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.16 - діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 82.30 - організація конгресів і торговельних виставок; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

05.12.2012 року відповідачем надіслано на адресу позивача письмовий запит, у якому, на підставі пп. 20.1.1, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.23 п. 20.1 ст. 20, абз. 3 п. 73.3 ст. 73 та відповідно до п.п. 16.1.5, 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. 61.1 ст. 61, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, відповідач просив надати інформацію (документи, копії документів) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року.

Зазначений письмовий запит отримано позивачем 05.12.2012 року.

З 29.12.2012 року по 08.01.2013 року проведена виїзна позапланова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2009 року по 08.01.2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 14.01.2013 року № 140/17-1/2890915684/1, відповідно до висновку якого, порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема у періоді, що перевірявся ФОП ОСОБА_4 не була платником податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників та, згідно звітних даних, не використовувала у підприємницькій діяльності працю найманих осіб.

Листом від 11.10.2012 року № 27693/7/17-121 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС надійшов акт фактичної перевірки від 24.09.2012 року № 2939/17-1/1016-2890915684/459, проведеної фахівцями ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС. Відповідно до акту встановлено, що на об'єкті за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 7а в приміщенні виставкового центру «Іллінський» 20 та 21 вересня 2012 року здійснювалась торгівля промисловими товарами, особами, які під час фактичної перевірки не мали будь-яких документів, що свідчили б про належним чином оформлені трудові відносини з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 від імені якої було здійснено оренду даного приміщення та здавання його в субаренду іншим фізичним особам - підприємцям.

До перевірки ФОП ОСОБА_4 надано договори-доручення, укладені з громадянами, щодо виконання доручених ФОП ОСОБА_4 завдань. Відповідно до вищезазначених угод ФОП ОСОБА_4 протягом вересня 2012 року було виплачено доход фізичним особам на загальну суму 3400 гривень без утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 21.01.2013 року № 0000051701 позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки, встановлено порушення п.п. 1.3, 1.9, 1.13 та 1.15 ст. 1, пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, ст. 16 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 163.1.1, 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 171.1, 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, п. 127.1 ст. 127, п. 7 підр. 10 Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, у загальному розмірі 12190,50 грн., в тому числі за основним платежем - 10110,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2080,50 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача в частині суми - 11553,00 грн., позивач оскаржила його у судовому порядку.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин):Податковим кодексом України 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі - ЗУ № 889-IV).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.4, 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно п.п. 171.1, 171.2 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з п. 1.9 ст. 1 ЗУ № 889-IV незалежна професійна діяльність - діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.

Згідно з п. 1.13 ст. 1 ЗУ № 889-IV податок - податок з доходів фізичних осіб; оподаткування - порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб; платник податку (у відповідних відмінках) - платник податку з доходів фізичних осіб.

Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Пунктом 1.15 ст. 1 ЗУ № 889-IV визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно до пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 ЗУ № 889-IV об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Згідно з п. 7.1 ст. 7 ЗУ № 889-IV ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Підпунктами 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 ЗУ № 889-IV встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем доказана правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.01.2013 року № 0000051701 в оскарженій частині, прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан