Вирок № 37190590, 17.02.2014, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Торезький міський суд Донецької області

Справа № 247/6277/13-к

1-кп/247/88/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року Торезький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Фролової Л.Д.

суддів Гаркавенка С.І., Пушнова О.О.,

при секретарі Ковальовій К.О.,

за участю:

прокурора Фоміних С.Є.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Торезі кримінальну справу (кримінальне провадження за ЄРДР № 42013050520000004) за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який народився в м. Ашхабад Туркменістан, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Сніжнянського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2004 року за ч. 2 ст. 307, ст.ст. 75, 76 КК України до 05 років позбавлення волі з іспитовим строком 02 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2005 року приблизно о 00 годин 30 хвилин. в районі будинків № 18 та № 11 по вулиці Терешкової в місті Сніжне Донецької області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на грунті особистих неприязнених відносин виник словесний конфлікт, який переріс у бійку між ними, у ході якої обвинувачений та ОСОБА_5 перейшли у не освітлюване місце та почали наносити обоюдні удари в обличчя та тулуб один одного. Під час бійки у ОСОБА_3 виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_5, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині. Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений повалив ОСОБА_5 на землю, сівши на нього зверху став утримувати його лежачим на землі, і з метою позбавлення життя останнього, почав стискати обома руками шию до тих пір, поки не переконався, що він не подає ознак життя.

В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 були спричинені крововиливи та садна шиї, забійні рани лівого ока, слизової оболонки губ, крововиливи обличчя, грудної клітини, лівого плеча, кисті лівої руки, садна обличчя, ліктьових суглобів, кистей, правої поперекової області. Причиною смерті ОСОБА_5 стала асфіксія внаслідок удавлення органів шиї тупими предметами.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним визнав себе повністю, не заперечував умисного вбивства ОСОБА_5 за обставин, викладених вище. У скоєному щиро покаявся, вибачився перед потерпілим.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила, що 07 серпня 2005 року приблизно о 23 годині 30 хвилин вона бачила на місці скоєння злочину обвинуваченого та ОСОБА_5

Показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні підтверджено, що 07 серпня 2005 року приблизно о 23 годині 30 хвилин в селищі шахти №18 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникла сварка. Для з'ясування стосунків вони пішли у не освітлювану частину вулиці і були чутні удари, схожі на бійку. Коли мимо них проїздила машина та освітила фарами, було видно, що на землі лежав ОСОБА_5, якого сидячи верхи утримував обвинувачений, при цьому, він руками тримав потерпілого за шию. Водій автомобіля зупинився, зробив зауваження особам з приводу бійки та поїхав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав покази, згідно з якими він дійсно проїздив по вулиці Терешкової у м.Торезі та бачив бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 На його зауваження зупинити бійку, обвинувачений пообіцяв це зробити і він поїхав далі.

Крім визнання вини, винність ОСОБА_3 в умисному вбивстві підтверджується наступними доказами:

- рапортом оперативного чергового Сніжнянського МВ УМВС України в Донецькій області про те, що на території селища № 8 біля будинку № 11 на узбіччі дороги вулиці Терешкової знайдений труп невідомого чоловіка, який в подальшому був встановлений як ОСОБА_5 (т.1,а.с.185);

- протоколом огляду місця події від 07 серпня 2005 року та фототаблицями до нього, яким встановлено місце знаходження трупа чоловіка в районі будинків № 18 та № 11 по вулиці Терешкової в місті Сніжне Донецької області (т.1,а.с.187-201);

- висновками судово-медичних досліджень № 199 від 07 серпня 2005 року та № 17/199 від 08 серпня 2005 року, якими встановлена наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 та визначено, що причиною його смерті є механічна асфіксія внаслідок удавлення органів шиї тупими предметами. Між травмою шиї і смертю є прямий причинний зв'язок. Інші ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_5, віднесені до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров"я на строк від шести до двадцяти одного дня (т.1,а.с.204-205,210);

- протоколом виїмки речей від 09 серпня 2005 року ОСОБА_5 (т.1,а.с.206);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19 листопада 2012 року з фототаблицями з ОСОБА_6, яка підтвердила, що 06 серпня 2005 року приблизно о 23 год. 30 хв. вона бачила на ринку селища шахти №18 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (т.1,а.с.221-225);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19 листопада 2012 року з фототаблицями з ОСОБА_7, який підтвердив, що 07 серпня 2005 року приблизно о 00 год. 10 хв. він разом зі ОСОБА_10 знаходився на приступках магазину, який розташований навпроти ринку селища шахти №18 та бачив як ОСОБА_5 лежав на землі, а ОСОБА_3 руками тримав його за шию (т.1,а.с.226-231);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19 листопада 2012 року з фототаблицями з ОСОБА_11, яка підтвердила, що 07 серпня 2005 року приблизно о 00 год. 10 хв. вона разом з ОСОБА_7 знаходилася на приступках магазину, який розташований навпроти ринку селища шахти №18 та бачила як ОСОБА_5 лежав на землі, а ОСОБА_3 руками тримав його за шию (т.1,а.с.232-237);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 19 листопада 2012 року з фототаблицями з ОСОБА_9, який підтвердив, що 07 серпня 2005 року приблизно о 23 год. 00 хв. він проїздив на автомобілі по вул. Терешковій. Побачивши, що ОСОБА_3 сидить верхи на якомусь чоловіку і наносить удари, він зупинив машину та зробив йому зауваження. ОСОБА_3 йому відповів, що він вирішив «провчити» іншого чоловіка і нічого поганого йому не зробить. Після цього, він поїхав додому (т.1,а.с.238-242).

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення підсудним діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Факт наявності неприязних стосунків між обвинуваченим та ОСОБА_5 був підтверджений в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_1, протоколами відтворення обстановки та обставин події злочину.

Покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були отримані безпосередньо в судовому засіданні, повністю узгоджуються з протоколами відтворення обстановки та обставин події, які складалися за їх участі під час досудового слідства.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхні сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне спричинення смерті іншій особі.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, у відповідності до положень ст.ст. 65-67 КК України, враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що віднесений ст. 12 Кримінального закону до особливо тяжких злочинів;

- особу ОСОБА_3, який на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення офіційно не працевлаштований, з 2003 року перебуває на обліку у лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується посередньо, має не зняту та непогашену судимість (т.2,а.с.33-42). Згідно з актом амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 181К від 22 листопада 2013 року, ОСОБА_3 в період вчиненні інкримінованого злочину та на даний час страждає на органічне ураження головного мозоку, психопатоподібній синдром (органічний розлад особистості) та по психічному стану міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період вчинення інкримінованого правопорушення та у даний час ОСОБА_3 не перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності чи фізіологічного афекту (т.2,а.с.17-29). Згідно довідки (т.1 а.с.146) обвинувачений має тяжкі захворювання.

В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3, щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є рецидив злочинів.

Вирішуючи питання щодо міри покарання відносно обвинуваченого, суд враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, наведені судом вище у вироку та вважає за можливе обрати для обвинуваченого міру покарання, пов'язану з позбавленням волі, не в максимальних межах санкції статті кримінального закону.

При цьому, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 засуджується за вчинення злочину після постановлення стосовно нього вироку Сніжнянського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2004 року за ч. 2 ст. 307 КК України, яким останньому призначене покарання у виді 05 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 02 роки (т.2,а.с.40-42). Не відбута частина покарання складає - 05 /п'ять/ років позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне на підставі ч.3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Вирішуючи по даній кримінальній справі цивільний позов (т.1,а.с.71) потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на проведення поховання померлого ОСОБА_5 у сумі 5000 грн. та моральної шкоди у сумі 50000 грн., суд виходить з наступного. У судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 поніс витрати, пов'язані з організацією поховання ОСОБА_5 у загальній сумі 5000 грн. Відповідно до розписки ОСОБА_1, 13 лютого 2014 року ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди були передані грошові кошти у сумі 2000,00 грн. (т.1,а.с.176).

Суд вважає, що на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальні витрати у розмірі 3000,00 грн. з урахуванням фактичного відшкодування частини шкоди, оскільки даний розмір витрат знайшов своє підтвердження у судовому засіданні належними та допустимими доказами (т.1,а.с.77-96) і визнаний обвинуваченим.

У відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, залежно від характеру заподіяних фізичних та душевних страждань, їх глибини та погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, а також інших негативних наслідків, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості завданої моральної шкоди, з огляду на наслідки спричинені вчиненим злочином, їх характер, порушення та зміну звичайного укладу життя потерпілого, вважає за можливе задовольнити цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди у повному обсязі у сумі 50000 грн. Суд вважає, що саме така сума відшкодування буде еквівалентом завданим моральним стражданням потерпілого у кримінальному провадженні.

Згідно з листом першого заступника начальника органу внутрішніх справ Мангістаутської області Республіки Казахстан від 03 червня 2013 року, протоколом від 03 червня 2013 року УВС м. Актау Республіки Казахстан, ОСОБА_3 був затриманий 03 червня 2013 року та поміщений до ІТУ УВС м. Актау у зв'язку з екстрадиційним розшуком (т.2,а.с.97-98).

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ст. 577 КПК України, попереднє ув'язнення з моменту затримання ОСОБА_3 на території Республіка Казахстан підлягає зарахуванню до строку покарання, призначеного обвинуваченому.

Згідно з положеннями ст. 594 КПК України, витрати, що виникли на території України у зв'язку з вирішенням питання про видачу особи, а також витрати, що виникли у зв'язку із транзитним перевезенням через територію іншої держави особи, яка видається Україні, вважаються процесуальними витратами згідно з цим Кодексом.

Відповідно до листа начальника відділу Укрбюро Інтерполу ГУМВС України в Донецькій області від 30 жовтня 2013 року № 35/1512, звіту про використання коштів, виданих на відрядження, видатки центрального апарату МВС України на проведення екстрадиції ОСОБА_3 склали 11677,20 грн. (т.2,а.с.81-96).

Відповідно до ст. 124 КПК України, з ОСОБА_3 на користь держави необхідно стягнути процесуальні витрати - вартість проведення екстрадиції (видачі та доставлення) обвинуваченого з Республіки Казахстан у сумі 11677,20 грн. та витрати на проведення біологічної експертизи № 4046,10 від 05 вересня 2005 року - у сумі 254,24 грн. (т.1,а.с.211).

Долю речових доказів слід вирішити згідно з вимогами п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України призначивши покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

На підставі ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком - 08 років позбавлення волі, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сніжнянського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2004 року і остаточно до відбування призначити ОСОБА_3 09 (дев*ять) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання в Республіці Казахстан - з 03 червня 2013 року.

На підставі ч. 5 ст.72 КК Кодексу України попереднє ув'язнення з моменту затримання 03 червня 2013 року підлягає заліку в строк призначеного покарання за правилами, передбаченими в ч.1 ст.72 КК України, день за день.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без зміни, - у виді тримання під вартою в Артемівському слідчому ізоляторі УДПтС України у Донецькій області.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди суму - 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., у відшкодування моральної шкоди суду 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., всього - 53000 (п'ятдесят три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, витрати, що виникли у зв'язку з вирішенням питання про видачу особи (екстрадиції), у сумі 11677 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 20 коп. на користь держави на рахунок МВС України за наступними реквізитами: р/р 35215007000034, ЗКПО 00032684, МФО 820172, ДКС України (м. Київ).

Стягнути з ОСОБА_3, витрати, пов'язані з проведенням біологічної експертизи № 4046/10 від 05 вересня 2005 року у сумі 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 24 коп. на користь держави на рахунок Донецького НДІ судових експертиз.

Речові докази, які зберігаються а трьох опечатаних пакетах (№№ 1,2,3) в камері схову речових доказів прокуратури Донецькій області за квитанцією № 2, - знищити після набрання даним вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляції через Торезький міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуюча суддя Л. Д. Фролова

Судді О. О. Пушнов

С. І. Гаркавенко