Ухвала суду № 37190033, 13.02.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 815/3536/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Епос-13» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епос-13» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000972210 та №0000982210 від 05.04.2013 року, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епос-13» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000972210 та №0000982210 від 05.04.2013 року.

Суд першої інстанції своєю постановою від 11 липня 2013 року Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Епос-13» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000972210 та №0000982210 від 05.04.2013 року залишити без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епос-13» не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Епос-13» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 27.02.2013 року по 05.03.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Епос-13» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Блоксоюз» код ЄДРПОУ 37617560 за період вересень 2011 року.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 1843/22-1/26419110 від 13.03.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Епос-13» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «БлокСоюз» код ЄДРПОУ 37617560 за вересень 2011 року, яким встановлені порушення ТОВ вимог п.198.3 ст. 198, п.п.14.1.178, п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

На підставі цього акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 року №0000972210, яким ТОВ зменшено суму від'ємного значення ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 10411 грн., та від 05.04.2013 року №0000982210, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 8261 грн., в тому числі за основним платежем 6609 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1652 грн.

Правові відносини щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон «Про бухгалтерський облік»).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік», на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що з метою здійснення господарської діяльності 11.07.2011 року ТОВ уклало з ТОВ «Блоксоюз» договір №4 на виконання робіт по капітальному ремонту фасаду будівлі, розташованого в м. Одесі по вул.Старопортофранківській, 28, а ТОВ здійснювало розрахунки за ці роботи, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме вказаним договором, видатковими та податковими накладними, актом приймання-передачі, платіжними дорученнями, у зв'язку з чим ТОВ правомірно задекларувало податкові зобов'язання по ПДВ та віднесло ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту.

З акту ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС №22-20/37617560 від 08.08.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання ТОВ «Блоксоюз» вимог податкового законодавства по ПДВ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень 2011 року» вбачається, що останнє відсутнє за місцем реєстрації, не має адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, основних фондів, кількість працюючих складає 0 осіб, і в ході цієї перевірки встановлено відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6. цієї статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Епос-13» за КВЕД є: 74.30.0 - технічний контроль та аналіз, 74.14.0 - консультації з питань комерційної діяльності та управління, 70.31.3 - посередницькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання земельних ділянок, 74.20.1 - діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом, 45.21.1 - загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), 51.70.0 - інші види оптової торгівлі, що також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.20) та не заперечувалося в судовому засіданні представником позивача.

Разом з цим, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності ТОВ «Блоксоюз» за КВЕД є: 51.90.0 - інші види оптової торгівлі, 51.19.0 - представництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.38.0 - оптова торгівля іншими продуктами харчування, 51.53.2 - оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.56.0 - оптова торгівля іншими проміжними продуктами, 74.14.0 - консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Блоксоюз» взагалі немало, на час начебто виконання робіт по ремонту фасаду, такого виду діяльності як здійснення будівельних та ремонтних робіт.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки ДПІ про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Епос-13» права на декларування податкових зобов'язань по ПДВ та включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з ТОВ «Блоксоюз», оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи (договір від 11.07.2011 року №4, податкова накладна, акт приймання-передачі, в яких взагалі відсутні прізвища осіб, які їх підписали), на які посилався позивач в обґрунтування позову, не можуть вважатися належними доказами здійснення цих господарських операцій та їх зв'язку з основною діяльністю Товариство з обмеженою відповідальністю «Епос-13».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 року №0000972210, яким ТОВ «Епос-13» зменшено суму від'ємного значення ПДВ за вересень 2011 року в розмірі 10411 грн., та від 05.04.2013 року №0000982210, яким ТОВ «Епос-13» збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 8261 грн., відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Епос-13» не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Епос-13», - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епос-13» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000972210 та №0000982210 від 05.04.2013 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан