Рішення № 37189822, 12.02.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 лютого 2014 року Справа № 913/267/14

Провадження №19/913/267/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод", м.Єнакієве Донецької області

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Луганськ

про стягнення 179420 грн 99 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

відповідач: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Єнакієвський металургійний завод" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення заборгованості за договором поставки енергоресурсів № 12-003199 від 21.11.2012 у сумі 179420 грн 99 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.01.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 12.02.2014.

Відповідач відзивом № 406 від 04.02.2014 зазначив, що у зв'язку з недоотриманням фінансування на оплату комунальних послуг та енергоносіїв КЕВ м.Луганськ не зміг своєчасно сплатити за послуги щодо постачання теплової енергії.

Сторони не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 9104702742784 та 8642900312971.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2012 між Публічним акціонерним товариством "Єнакієвський металургійний завод" (позивач, енергопостачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганська (відповідач, абонент) був укладений договір поставки енергоресурсів № 12-003199, за яким в порядку та на умовах, передбачених цим договором, енергопостачальник зобов'язався відпускати абоненту енергетичні та інші види ресурсів, а абонент зобов'язався оплатити прийняті енергоресурси, дотримуватись режиму використання енергоресурсів, забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується, і санітарно-технічних установок, які мають відношення до відпуску, розподілу і споживання енергоресурсів (п.1.1 договору).

Вид, кількість, якість і ціна енергоресурсів, що відпускаються, порядок відпуску і використання енергоресурсів, додаткові підстави припинення (обмеження) відпуску енергоресурсів, порядок обліку і визначення кількості енергоресурсів, що використовуються, додаткова відповідальність сторін визначаються сторонами в додатку до цього договору, який підписується уповноваженими представниками сторін, засвідчується печатками і є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до пп.2.2.9 п.2.2 договору абонент зобов'язався оплачувати енергопостачальнику вартість енергоресурсів в порядку і строки встановлені цим договором.

Розрахунки за цим договором здійснюються на умовах повної (стовідсоткової) передплати (п.6.4 договору).

Відповідно до пп.6.4.1 п.6.4 договору до десятого числа місяця, що передує розрахунковому, енергопостачальник виставляє рахунки на передплату на підставі місячної норми споживання енергоресурсів, встановленій додатками до цього договору, а абонент зобов'язаний оплатити такі рахунки до двадцятого числа місяця, попереднього розрахунковому.

В додатку № 1 до договору поставки енергоресурсів сторони визначили вартість опалювального періоду, в т.ч. місячну норму споживання, площу опалювального приміщення, тариф, вартість послуг. Крім того, був визначений порядок обліку і визначення кількості теплової енергії, що використовується.

На виконання вказаних умов договору позивач надав відповідачу в листопаді - грудні 2012 року теплову енергію на загальну суму 179420 грн 99 коп., яку відповідач у передбачений договором строк не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пп.6.4.1 п.6.4 договору сторони передбачили, що до десятого числа місяця, що передує розрахунковому, енергопостачальник виставляє рахунки на передплату на підставі місячної норми споживання енергоресурсів, встановленій додатками до цього договору, а абонент зобов'язаний оплатити такі рахунки до двадцятого числа місяця, попереднього розрахунковому.

Відповідачу були виставлені відповідні рахунки (а.с.13-14).

Факт надання позивачем послуг підтверджений матеріалами справи, в т.ч. актом звірення розрахунків від 30.11.2013.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 21.11.2012 № 12-003199 за відпущену теплову енергію за листопад-грудень 2012 року в сумі 179420 грн 99 коп.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, вул.Оборонна, б.32, м.Луганськ, ідентифікаційний код 07652214, на користь Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод", проспект Металургів, б.9, м.Єнакієве Донецької області, ідентифікаційний код 00191193, заборгованість у сумі 179420 грн 99 коп., судовий збір у сумі 3588 грн 42 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014.

Суддя Т.В.Косенко