Ухвала суду № 37189816, 17.02.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"17" лютого 2014 р.

Справа № 903/60/14

Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши заяву Волинського обласного центру зайнятості про забезпечення позову

у справі за позовом Волинського обласного центру зайнятості, м. Луцьк

до відповідача першої Волинської фінансово-будівельної компанії “Траст-Інвест-Буд”, м. Луцьк

про стягнення 1417766,01 грн.

Встановив: ухвалою господарського суду Волинської області від 27.01.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 12.02.2014р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.02.2014р. розгляд справи було відкладено на 26.02.2014р., через необхідність з’ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів, надання нових доказів.

13.02.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява №547/0421 від 11.02.2014р. (вх.№01-127/2/14) про забезпечення позову, в якій просять накласти арешт на майно першої Волинської фінансово-будівельної компанії “Траст-Інвест-Буд”, що знаходиться за адресою: 43010, м. Луцьк, вул. Садовського, 4/б та на грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку р/р 260073022215 в філії ПАТ «Промінвестбанк», МФО 303138, ЗКПО 20136316. Дану заяву обґрунтовують тим, що до Єдиного державного реєстру судових рішень внесено 189 судових рішень щодо першої Волинської фінансово-будівельної компанії “Траст-Інвест-Буд”. До вказаної заяви додали роздруківки судових рішень на 38 аркушах.

Згідно ч.2 п.2 постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду, як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно ч.3 п.1 постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подані представником позивача роздруківки судових рішень на 38 аркушах не є фактичними обставинами, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову, оскільки не відповідають вимогам ч.2 ст. 36 ГПК України, щодо форми письмових доказів(в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) та не є достатньою підставою, яка дозволяє дійти висновку, що грошові кошти відповідача можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Після набрання рішенням законної сили стягувач має право, а не зобов’язаний пред’являти наказ, виконавчий лист та інші судові документи до виконання.

Додатково суд звертає увагу позивача, п.10 постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” передбачено, що забезпечення позову не повинно перешкоджати належному виконанню судового рішення.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень, ухвал суду.

Обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду віднесено також до принципів організації і діяльності суду. Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В заяві не наведено обставин і до неї не додано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно першої Волинської фінансово-будівельної компанії «Траст-Інвест-Буд» може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду, не враховано індивідуальної визначеності, вартості майна та суми коштів, що знаходиться на рахунку відповідача, щодо забезпечення позову.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, без виклику представників сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об’єктивному розгляді, та враховуючи, що заявник повинен довести ті фактичні обставини, з якими пов'язує застосування заходів до забезпечення позову, а саме накладення арешту на кошти та майно першої Волинської фінансово-будівельної компанії «Траст-Інвест-Буд», дійшов до висновку, що у задоволенні заяви Волинського обласного центру зайнятості про забезпечення позову слід відмовити, через необґрунтованість.

Керуючись ст.ст.66, 86 ГПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви Волинського обласного центру зайнятості за №547/0421 від 11.02.2014р. (вх.№01-127/2/14 від 13.02.2014р.) про забезпечення позову – відмовити.

Суддя А. С. Вороняк