Рішення № 37189229, 12.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.02.2014 Справа № 905/8516/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Спільного Українсько-Британського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВО-МОТОРС», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд», м. Артемівськ Донецької області

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 2686,87грн., 3 % річних - 128,53грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: Кудрявцев М.Ю. (за свідоцтвом № 1726 від 15.08.2006р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Спільне Українсько-Британське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВО-МОТОРС», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд», м. Артемівськ Донецької області про стягнення суми основного боргу у розмірі 2686,87грн., 3 % річних - 128,53грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 03/03-08 від 03.03.2008р. з оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 03/03-08 від 03.03.2008р.; рахунки-фактури № 1181 від 24.04.2012р., № 1015 від 10.04.2012р.; наряди-замовлення № 610 від 24.04.2012р., № 609 від 24.04.2012р.; довіреність № 34 від 20.04.2012р.; акт приймання-передачі № 008577 від 24.04.2012р.; договір про надання правових послуг № 03-ГП/11/13 від 20.11.2013р.; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01-28/11/2013 від 28.11.2013р.; свідоцтво № 1726 від 15.08.2006р.; правовстановлюючі документи.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: розрахунок 3 % річних; довідка № 18 від 13.01.2014р. про наявність заборгованості у розмірі 2686,87грн.; акт звірки взаємних розрахунків; лист № 189 від 17.12.2013р., у якому зазначено, що позивач не володіє відомостями відносно відкриття стосовно відповідача провадження про банкрутство; довідка № 187 від 17.12.2013р., у якій зазначено про відсутність розглядуваної справи в провадженні іншого судді (суду); податкові накладні № 274 від 24.04.2012р.; № 273 від 24.04.2012р.; розрахунок адвокатських витрат № 02-13/01/2014 від 13.01.2014р.; письмові пояснення б/н від 03.02.2014р., у яких зазначив що доказом отримання нарядів-замовлень є їх підписання з боку відповідача, наряд замовлення є актом приймання передачі автомобіля відповідно до п. 5.2. договору; заявки на ремонт № 3167 від 10.04.2012р., № 3167 від 24.10.2012р., № 3506 від 24.04.2012р.; прибутковий касовий ордер № 01-28/11/2013 від 28.11.2013р.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача серії АД № 059466.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав. До канцелярії суду від нього повертались конверти із відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД № 059466 відповідач не перебуває в стані припинення підприємницької діяльності та знаходиться за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Космонавтів, 6.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2008р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений договір на технічне обслуговування № 03/03-08 (а.с. 8-9) (далі договір), згідно п. 1.1. якого виконавець взяв на себе обов'язок виконати роботи по ремонту та/або сервісному обслуговуванню автомобілів замовника, а замовник прийняти та сплатити їх вартість, у строки та на умовах, визначених цим договором.

Сервісне та технічне обслуговування включає у себе виконання планових профілактичних робіт у відповідності з сервісною книгою, а також ремонту із заміною деталей та вузлів. На проведення запланованих робіт складається попередній рахунок-фактура, у якому визначаються роботи та ремонти, запасні частини, видаткові матеріали, які необхідні при проведенні робіт з автотранспортом замовника. Замовник видає уповноваженій особі довіреність на оформлення наряд-замовлення з правом визначення кількості, виду робіт та запасних частин (п.п. 2.1., 2.3., 2.4. договору).

Згідно з п. 3.2.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно сплатити виконавцю виконані роботи та вартість запасних частин.

Виконавець після закінчення проведення робіт видає наряд-замовлення, що є актом прийому-передачі виконаних робіт та робить відмітку у сервісній книжці про виконану роботу (п. 5.2. договору).

Пунктом 5.3.1. договору встановлено - після узгодження з виконавцем кількості та вартості робіт замовник протягом трьох банківських днів сплачує виконавцю вартість означених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів на підставі наданого рахунку. Виконавець зобов'язаний надати замовнику податкову накладну після отримання попередньої оплати.

За приписами п. 5.3.3. договору кінцевий розрахунок за виконання робіт замовник здійснює протягом трьох банківських днів з моменту отримання наряду-замовлення та додаткового рахунку (в разі перевищення вартості фактично виконаних робіт над попередньою оплатою).

Пунктом 6.1. договору, встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по дійсному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з дійсним законодавством.

Відповідно до п. 4.1. даний договір набирає сили з моменту підписання та діє до 03.03.2009р. Після закінчення строку, вказаного у п. 4.1. цього договору, строк дії договору продовжується на кожен наступний один рік за умови, якщо не пізніше, ніж за 14 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін на направить іншій стороні повідомлення про розірвання договору.

На виконання умов договору на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 03/03-08 від 03.03.2008р., позивачем на підставі заявок № 3506 від 24.04.2012р. та № 3167 від 10.04.2012р. на технічне обслуговування та ремонт автомобіля VW JETTA кузов WVWZZZIKZ7M007611, державний номер АН 2999 АС, 2006 року випуску (а.с. 45-48) були складені та передані відповідачу через представника за довіреністю № 34 від 20.04.2012р. рахунки-фактури № 1181 від 24.04.2012р., № 1015 від 10.04.2012р. (а.с. 10-11).

По закінченню робіт на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу наряди-замовлення № 610 від 24.04.2012р. на суму 939,00 грн., № 609 від 24.04.2012р. на суму 1747,87 грн. (а.с. 12, 14).

Акт приймання-передачі № 008577 від 24.04.2012р. був складений та підписаний сторонами без зауважень.

Враховуючи неналежне виконанням відповідачем своїх обов'язків з оплати наданих послуг, у останнього виникла заборгованість в сумі 2686,87грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 03/03-08 від 03.03.2008р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 03/03-08 від 03.03.2008р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів № 03/03-08 від 03.03.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за нарядами-замовлення № 610 від 24.04.2012р., № 609 від 24.04.2012р. послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, у нього виникло зобов'язання з його оплати у визначених в нарядах-замовленнях сумах.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати виконаних робіт

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати отриманих послуг, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що наряди-замовлення № 610 від 24.04.2012р., № 609 від 24.04.2012р. отримані останнім на підставі довіреності № 34 від 20.04.2012р. (а.с. 15).

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2686,87грн.

Щодо нарахованих 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статей 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 128,53грн. - 3 % річних.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили кінцевий строк оплати товару - протягом трьох банківських днів з моменту отримання наряду-замовлення та додаткового рахунку (5.3.3. договору). Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за нарядом-замовлення № 610 від 24.04.2012р. - 30.04.2012р., нарядом-замовлення № 609 від 24.04.2012р. - 30.04.2012р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог.

У розрахунку 3% річних від 17.12.2013р. (а.с. 29) позивач визначив період нарахування 3% річних з 30.04.2012р. до 02.12.2013р. Суд вважає за можливе стягнути з відповідача: 128,53грн. - 3% річних.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1000грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статтею 6 якого визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоритична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Згідно роз'яснення ВГСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Матеріали справи свідчать, що Кудрявцев Максим Юрійович має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1726, яке міститься в матеріалах справи.

20.11.2013р. між Спільним Українсько-Британським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВО-МОТОРС» (Клієнт) та адвокатом Кудрявцевим Максимом Юрійовичем (Адвокат) укладено договір № 03-ГП/11/13 про надання правових послуг, згідно п.1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання: скласти та подати до господарського суду Донецької області позов від імені СП ТОВ «Ріво-Моторс» до ТОВ «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд» про стягнення заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 03.03.2008 р. за № 03/03-08; представляти інтереси клієнта в господарському суді Донецької області у справі за позовом СП ТОВ «Ріво-Моторс» до ТОВ «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд» про стягнення заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 03.03.2008 р. за № 03/03-08.

На виконання вказаного договору видано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01-28/11/2013 від 28.11.2013р. (а.с. 18).

Згідно п.2.1 договору оплата за правові послуги адвоката здійснюється клієнтом до дати подачі адвокатом позову до господарського суду Донецької області у розмірі 1000,00грн., шляхом виплати грошових коштів готівкою в касі товариства.

Згідно договору № 03-ГП/11/13 про надання правових послуг відповідач за прибутковим касовим ордером сплатив 28.11.2013р. адвокату 1000,00грн.

Таким чином, враховуючи, вищенаведені факти, суд згідно з приписами статті 44 ГПК України вважає витрати на оплату послуг адвокату на підставі договору № 03-ГП/11/13 від 20.11.2013р. в сумі 1000,00грн. судовими.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, які складаються з витрат на послуги адвокату, які понесені позивачем, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності:

- відсутність складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, ціна позову 2815,40грн.;

- відсутність необхідності великого досвіду для його успішного завершення;

- тривалість розгляду справи - кількість судових засідань, в яких адвокат приймав участь - 4 судових засіданні; час проведення судових засідань, що визначений згідно протоколів судових засідань, а саме: 10 хв. 18.12.2013року, 10хв. - 13.01.2014року; 10хв. - 03.02.2014року; 15хв. - 12.02.2014року;

- кількість підготовлених адвокатом документів (позовна заява), обсяг доказів, які надані на підтвердження доводів позовної заяви та вплив даних доказів на результат вирішення спору.

За таких обставин, суд зменшує розмір відшкодування витрат на послуги адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, у зв'язку з чим, стягненню з позивача підлягають судові витрати на послуги адвоката в сумі 200грн.00коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Спільного Українсько-Британського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВО-МОТОРС», м. Донецьк (ЄДРПОУ 25578929) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд», м. Артемівськ Донецької області (ЄДРПОУ 33367104) про стягнення суми основного боргу у розмірі 2686,87грн., 3 % річних - 128,53грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Артемівськтрансбуд» (84500, Донецька обл., м. Артемівськ, вул. Космонавтів, 6, ЄДРПОУ 33367104) на користь Спільного Українсько-Британського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВО-МОТОРС» (83050, м. Донецьк, пр. Ватутіна, б. 2 «Б» ЄДРПОУ 25578929) суму основного боргу у розмірі 2686,87грн., 3 % річних - 128,53грн., судовий збір у розмірі 1720,50грн., витрати на оплату послуг адвоката в суді в сумі 200,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 39908/13

387-59-08

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу