Ухвала суду № 37188460, 12.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Справа № 96440/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м.Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільська меблева фабрика" про відшкодування витрат, -

в с т а н о в и в :

27 березня 2012 року позивач - управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулося в суд з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика», в якому просило (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, вх.№4165, а.с.53) стягнути борг з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 4923,20 грн. за період з 01 жовтня 2010 року по 25 квітня 2012 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року позов задоволено частково. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика» (м. Тернопіль, вул. Білецька,56, код ЄДРПОУ 14028982) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі 1124 (одну тисячу сто двадцять чотири) грн. 95 коп. боргу по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом перерахування на п/р 2560530200519 в ОПЕРВ - Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний Ощадний банк України», кодування платежу 50020500, МФО 338545. В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що пенсія ОСОБА_1 повинна бути призначена на підставі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» є правонаступником Тернопільського мебльового комбінату, на якому ОСОБА_1 здобуто недостатню частину стажу роботи для отримання пільгової пенсії. Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати 100% витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що становить 4923,20 грн. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник апелянта в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Представник відповідача - Псарюк В.Ф. не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика» зареєстроване як юридична особа 08 липня 1991 року, ідентифікаційний код 14028982 (а.с.6-12).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільська меблева фабрика» зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі.

Відповідно до уточненого розрахунку станом на квітень 2012 року заборгованість до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 "Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01 жовтня 2010 року по 25 квітня 2012 року складає 4923,20 грн. (а.с.13-19, 53).

Вказана заборгованість виникла у зв'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1.

ОСОБА_1 у період з 22 січня 1979 року по 19 жовтня 1993 року працювала на посаді опоряджувальниці цеху Тернопільського меблевого комбінату, а саме: починаючи з 22 січня 1979 року працювала на посаді опоряджувальниці в Тернопільському мебльовому комбінаті, а в період з 08 липня 1991 року по 19 жовтня 1993 року - за тією ж спеціальністю в Тернопільській меблевій фабриці, правонаступником якої є ТОВ «Тернопільська меблева фабрика».

Вказана професія опоряджувальників виробів з деревини внесена в підрозділ 6 «Деревообробне виробництво» розділу 21 «Целюлозно-паперове та деревообробне виробництво» Списку № 2 Виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді опоряджувальника виробів з деревини у Тернопільській меблевій фабриці необхідний для призначення пільгової пенсії пропорційно загальному стажу, необхідного для призначення такої пенсії становить 834 дня (22,85% пільгового стажу). Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій пропорційно здобутому ОСОБА_1 стажу за Списком № 2, що становить 1124,95 грн., і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах в частині стажу здобутого на Тернопільському мебльовому комбінаті до задоволення не підлягають, оскільки ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» не є правонаступником Тернопільського мебльового комбінату.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з Особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше і 2 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах, призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору до Пенсійного фонду України об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.«б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.2, 6.3 розділу 6 вищевказаної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі призначено пільгову пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. «б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стаж роботи необхідний для призначення пільгової пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для жінок становить 10 років, що дорівнює 3650 днів.

Стаж роботи ОСОБА_1, необхідний для визначення права на пільгову пенсію становить 834 дні (у період з 08 липня 1991 року по 19 жовтня 1993 року), що в пропорційному відношенні до необхідного пільгового стажу становить 22,85%.

Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій пропорційно наявному стажу, що в перерахунку становить 1124,95 грн. (4923,20 грн.*22,85% = 1124,95 грн.).

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача 1124,95 грн. заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо покликань апелянта на те, що пенсія ОСОБА_1 повинна бути призначена на підставі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», колегія суддів вважає такі безпідставними, виходячи з наступного.

Ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Рада Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.56 року

Колегія суддів зазначає, що право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що управлінням Пенсійного фонду в м.Тернополі правомірно призначено пільгову пенсію ОСОБА_1 відповідно до п. «б»- «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо покликань апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» є правонаступником Тернопільського мебльового комбінату, на якому ОСОБА_1 здобуто недостатню частину стажу роботи для отримання пільгової пенсії, колегія суддів вважає такі безпідставними, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги як належні та допустимі докази на спростування факту такого правонаступництва статут Тернопільської меблевої фабрики, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1473/1.5 від 26 березня 2012 року на запит управління Пенсійного Фонду України в м.Тернополі №768 від 22 березня 2012 року щодо правового статусу ТОВ «Тернопільська меблева фабрика».

Разом з тим, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі, в силу вимог ч.1 ст.71 КАС України, не представлено жодних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» є правонаступником Тернопільського мебльового комбінату, на якому ОСОБА_1 було здобуто недостатню частину стажу роботи для отримання пільгової пенсії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Тернопільська меблева фабрика» витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах щодо стажу здобутого на Тернопільському мебльовому комбінаті не підлягають задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення боргу з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 1124,95 грн. (пропорційному стажу роботи на цьому підприємстві), правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м.Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року у справі № 2-а-1970/1443/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2014 року.