Ухвала суду № 37188012, 23.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2014 р. м. Київ К/9991/77888/12

№ К/9991/77888/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012

у справі № 2а-6456/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Естейт»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 15 квітня 2012 № 0001982208 та від 08.05.2012 № 0000171503.

У касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач, заперечуючи проти касаційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за грудень 2011 року від`ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення задекларованої позивачем за січень 2012 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в актах перевірки від 13.04.2012 № 1474/22-08/37243499 та від 19.04.2012 № 1571/15-312/37243499, про порушення позивачем норм пунктів 188.3 та 198.6 ст. 198, пунктів 201.8 та 201.10 ст. 201 та ст. 185, ст.. 196, пункту 198.6 ст. 198, пунктів 200.1-200.4 ст. 200, пунктів 201.4 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК), а саме: 1) віднесення до податкового кредиту в податковій декларації за грудень 2011 року 10194700,00 грн. як суму ПДВ, сплачену у вартості придбаної на прилюдних торгах нежитлової будівлі, без підтвердження цієї суми податку податковою накладною, внаслідок чого на цю суму завищено від`ємне значення чистої суми податкових зобов'язань за грудень 2011 року, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; 2) завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на 10194700,00 грн., внаслідок завищення у податковій декларації за грудень 2011 року суми податкового кредиту на вказану суму за операцією з придбання нежитлової будівлі на прилюдних торгах, яка не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення «» квітня 2012 № 0001982208 - про зменшення від`ємного значення чистої суми податку на додану вартість на 10194700,00 грн. за грудень 2011 року та від 08.05.2012 № 0000171503 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку за січень 2012 року на 10194700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5097350,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що відповідно до протоколу від 02.12.2011 №1-102/11 про проведення прилюдних торгів та на підставі акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 05.12.2011 № 331/17-1, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, TOB «Клевер Естейт» придбало на прилюдних торгах нерухоме майно, яке належало TOB «Майстер Центр», а саме: нежитлову будівлю з основними засобами - торгово-розважальний комплекс «Мега Центр» загальною площею 17761,9 кв.м, розташований за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49. За наслідками продажу вказаного майна позивач перерахував грошові кошти на рахунок Державної виконавчої служби України в загальній сумі 61168200,00 грн., у т.ч. ПДВ 10194700,00 грн., що підтверджується копією приєднаного до матеріалів справи платіжного доручення від 02.12.2011 № 156. TOB «Клевер Естейт» та TOB «Майстер Центр» підписали акт приймання-передачі нежитлової будівлі від 02.12.2011.

За визначенням підпункту 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 ПК постачання товарів - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 ст. 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Абзацами 1-3 пункту 198.3 ПК визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Операція з продажу заставленого майна на прилюдних торгах є поставкою товару у розумінні норми підпункту 14.1.191 пункту 14.1 ст. 14 ПК, оскільки за її результатами право власності переходить від однієї особи (заставодавця) до іншої (покупця за результатами прилюдних торгів). Та обставина, що продаж майна, на яке звернено стягнення в погашення юоргу здійснюється не безпосередньо його власником, а в примусовому порядку за нього продаж здійснює державний виконавець, не змінює сутності самої операції.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна, як встановлено підпунктом 201.4 ст. 201 ПК, виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до абзаців 11 та 12 пункту 201.10 цієї статті у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій, встановивши факт подання позивачем разом з податковою декларацією за грудень 2011 року скарги щодо ненадання податкової накладної ТОВ «Майстер Центр», звернення позивача до якого з листом від 08.12.2011 № 01-08/12 з вимогою надати відповідну податкову накладну підтверджується приєднаною до справи копією цього листа та описом вкладання у цінний лист (а.с.63-64, т.1), зробили правильний висновок, що позивач виконав усі передбачені ПК вимоги для включення суми ПДВ, сплаченої у вартості придбаної на прилюдних торгах будівлі, до складу податкового кредиту за грудень 2011 року.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 200.4 цієї статті).

Згідно з пунктом 200.7 платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Враховуючи правомірне включення позивачем до податкового кредиту за податковою декларацією за грудень 2011 року 10194700,00 грн., суди зробили обґрунтований висновок про правомірність декларування позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2012 року в сумі 10194700,00 грн. і, як наслідок, протиправність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування в податковому обліку позивача за цей звітний податковий період на таку ж суму згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2012 № 0000171503.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства країни, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська О.В. Муравйов