ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" лютого 2014 р. м. Київ К/800/22501/13
Вищий адміністративний суд України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області (далі - Управління) про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати пільговий стаж та призначити пенсію на пільгових умовах,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Управління неправомірними та зобов'язати зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах період роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції з 7 липня 1975 року по 5 листопада 1978 року, з 1 лютого 1978 року по 8 січня 1983 року, з 21 лютого 1983 року по 16 вересня 1998 року, з 16 вересня 1998 року по 27 січня 2005 року та призначити пенсію на пільгових умовах з 23 жовтня 2012 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). Однак, Управління відмовило йому в призначенні пільгової пенсії, посилаючись на відсутність документів, які б підтверджували особливий характер виконуваної роботи. Вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до записів його трудової книжки стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах становить більше 20 років.
Постановою Марківського районного суду Луганської області від 5 лютого 2013 року позов задоволено. Визнано дії посадових осіб Управління неправомірними. Скасовано рішення комісії по призначенню пенсій при Управлінні від 13 листопада 2012 року №5 про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Управління зарахувати стаж роботи ОСОБА_2 в якості тракториста: з 7 липня 1975 року по 5 листопада 1975 року та з 1 лютого 1978 року по 8 січня 1983 року в колгоспі «Світанок» Марківського району; з 21 лютого 1983 року по 16 вересня 1998 року - в Марківському виробничому об'єднанню «Сільгоспхімія», яке в 1991 році було реорганізоване в Марківське орендне підприємство «Плодородіє» та в 1995 році реорганізоване в ТОВ «Марківська сільгоспхімія»; з 16 вересня 1998 року по 27 січня 2005 року - в ТОВ «Марківська МТС» та призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24 жовтня 2012 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 у жовтні 2012 року звернувся до Управління з заявою про призначення пільгової пенсії.
Рішенням комісії по призначенню пенсій при Управлінні від 13 листопада 2012 року №5 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 13 листопада 2012 року Управління повідомило ОСОБА_2 про відмову в задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що рішенням комісії від 13 листопада 2012 року №5 йому було відмовлено в призначенні пільгової пенсії з підстави відсутності документів, що підтверджують особливі умови праці на пільгових умовах.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач досяг 55-річного віку, має загальний стаж роботи більше 25 років, відпрацював трактористом 20 років і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільського господарства та набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону №1788-XII, що підтверджується записами у трудовій книжці та показами свідків.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність записів в трудовій книжці позивача та покази свідків є недостатнім підтвердженням пільгового стажу позивача, оскільки передбачає подання уточнюючої довідки із зазначенням в ній даних про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції, що є визначальною обставиною при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону №1788-XII трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 вказаного Закону передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що основним документом про трудову діяльність працівника відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше 2 свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_2 має посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1
Відповідно до пункту 1 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Із записів трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що позивач працював трактористом в період з 7 липня 1975 року по 5 листопада 1975 року та з 1 лютого 1978 року по 8 січня 1983 року в колгоспі «Світанок» Марківського району, з 21 лютого 1983 року по 16 вересня 1998 року в Марківському виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія», який у 1991 році реорганізовано в Марківське орендне підприємство «Плодородіє», в 1995 році - в ТОВ «Марківська сільгоспхімія».
Крім того, в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції були надані показання свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що позивач в період з 7 липня 1975 року по 5 листопада 1975 року, з 1 лютого 1978 року по 8 січня 1983 року, з 21 лютого 1983 року по 16 вересня 1998 року, працював трактористом та був зайнятий повний робочий день безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Отже, трудова книжка та пояснення свідків є доказами у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки позивач відпрацював трактористом 20 років та набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону №1788-XII.
За таких обставин судом апеляційної інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи, у зв`язку з чим його рішення підлягає скасуванню.
За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року скасувати, постанову Марківського районного суду Луганської області від 5 лютого 2013 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
М.М. Олексієнко
Судове рішення № 37187856, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1216/41/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: