Ухвала суду № 37186988, 15.02.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/561/14 Головуючий 1-ї інстанції - Гаврилюк С.М.

Справа №2012/5895/2012 Доповідач - Довгаль А.П.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коровіна С.Г., Коваленко І.П.,

при секретарі - Щегельському Д.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 25% (процентів) від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що з 09.09.2008року перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між ними був розірваний за рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.04.2012року. В квітні 2012 року відповідач вигнала неповнолітнього сина ОСОБА_3 із дому, з цього часу він проживає разом з батьком, а ОСОБА_1 не бажає належним чином брати участь у вихованні дитини, ухиляється від надання у добровільному порядку матеріальної допомоги на його утримання і виховання, хоча знає, що син перебуває на обліку у дитячого невролога і потребує додаткових коштів на лікування. Водночас позивачка перешкоджає йому спілкуватися з малолітньою дочкою, яка проживає разом з матір'ю, внаслідок чого він вимушений навідувати доньку у дитячому садку і дарувати їй розвиваючі іграшки щонеділі. Оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру надання відповідачкою допомоги на утримання сина і остання відмовляється надавати йому таку допомогу в майбутньому, він змушений з даним позовом звернутися до суду.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 заявлені вимоги підтримали і просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 заперечували проти позову, вказуючи на те, що на утриманні відповідача знаходиться малолітня донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання якої за рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19.08.2013року визначено разом з матір'ю ОСОБА_1 Також, на підставі рішення суду місце проживання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено разом з батьком ОСОБА_2 З урахуванням цих обставин, відповідач вважає, що позивач повинен самостійно утримувати сина, враховуючи її великі матеріальні затрати на виховання, розвиток та утримання доньки, а також необхідності сплачувати щомісячно комунальні послуги за квартиру, оскільки її заробітна плата приблизно в місяць становить від 3000,00грн. до 4000,00грн. Відповідач зазначала, що під час знаходження даної справи в провадженні суду, вона добровільно, починаючи з вересня 2012 року, періодично, поштовими переказами перераховувала на адресу позивача кошти на утримання сина в розмірі від 200,00грн. до 300,00грн., а на день його народження перерахувала 900,00грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4ч. від усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.07.2012року до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40грн. У порядку виконання рішення суду враховано в рахунок аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підлягають стягненню, сплачені добровільно ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року в сумі 2 802,00грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на не відповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що судом не враховано той факт, що сторони мають двох малолітніх дітей, місця проживання яких визначено з кожним із батьків, а саме дочки з нею, а сина з батьком. Стягнув з неї аліменти на утримання сина, суд фактично поставив дітей в нерівні матеріальні умови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані сторонами докази, їм дана належна правова оцінка, правильно визначено природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215 ЦПК України.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно з ч.1ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю сторін. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу), або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачується щомісячно.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV „Про виконавче провадження" (з послідуючими змінами та доповненнями) він не повинен перевищувати 50% (відсотків) заробітної плати цієї особи.

Так, судовим розглядом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох малолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.04.2012року.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №673 від 07.11.2012року встановлено порядок участі батьків у вихованні дітей (а.с.65).

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2013 року визначено місце проживання малолітніх дітей: дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю - ОСОБА_1, а сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком - ОСОБА_2 (а.с.76-81).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 57 ЦПК України).

У статті 58 ЦК України визначено вимоги, щодо належності доказів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду доказів, які не стосуються предмета доказування.

Із довідки про заробітну плату, яка була отримана відповідачем ОСОБА_1 за відпрацьований 2013рік, вбачається, що загальна сума зарплати за цей рік становить (після утримання обов'язкових платежів) 93 515,29грн., тобто середньомісячний заробіток складає - 7 792,94грн. (93 515,29грн. : 12міс.). Отже, на кожного - на відповідача та дочку приходиться по - 3 896,47грн. на місяць (7 792,94грн. : 2 особи) (а.с.203).

Разом з тим, згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, яка надавалася позивачем ОСОБА_2 за звітний період 2013 року, його дохід за вказаний рік становив лише 19 000,00грн., тобто приблизно - 1 583,33грн. на місяць (19 000,00грн. : 12 міс.), а відповідно на позивача та його сина приходилося по 791,66грн. в місяць (1 583,33грн. : 2 ).

Таким чином, дочка сторін знаходиться у кращому матеріальному становищу ніж їхній син.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.

Задовольняючи позов, суд дійшов правильного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням матеріального стану кожного з батьків.

Доводи апелянта стосовного того, що вона в міру своїх можливостей надає у добровільному порядку матеріальну допомогу сину, пересилаючи поштою грошові переводи по 200,00грн.- 300,00грн., колегією суддів не приймаються, т.я. ці перекази відбуваються не регулярно, тобто не кожного місяця, та вказані суми є явно недостатніми для утримання та виховання тринадцятилітнього сина.

Оскільки доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують, тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке ухвалено додержанням норм закону.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -