Рішення № 37186243, 12.02.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц-796\1877 Головуючий у 1 інстанції - Гуменюк А.І.

2014 рік Доповідач - Шахова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д .

при секретарі Охневській Т.В .

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу

Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року

у справі за позовом Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за правочинами,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2013 року УДАІ ГУМВС України в м. Києві звернулось до суду із вищезазначеним позовом та вказувала, що є балансоутримувачем приміщення розташованого по АДРЕСА_1. 1 та 7 вересня 2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву та ФОП ОСОБА_2 укладено договори оренди приміщення площею 104,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , умови якого ОСОБА_2 не виконує та станом на час звернення до суду у нього наявна заборгованість по сплаті комунальних платежів. З посиланням на зазначені обставини позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача на користь УДАІ ГУМВС України в м. Києві заборгованість в сумі 22 253, 37 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.10.2013 року в задоволенні позову УДАІ ГУМВС України в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено,з підстав неналежності відповідача у зв'язку з припиненням ним підприємницької діяльності.

Не погодившись з рішенням суду представник УДАІ ГУМВС України в м. Києві подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, зокрема, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_2 в повній мірі визнавав заборгованість по орендній платі та комунальних платежах та не заперечував факту отримання претензії з вимогою погасити заборгованість по орендній платі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач апеляційну скаргу не визнав та пояснив, що він не має юридичної освіти і в суді першої інстанції на запитання головуючого в справі помилково заявив про визнання позовних вимог, оскільки комунальні та орендні платежі ним сплачувались регулярно, але після припинення підприємницької діяльності квитанції про їх сплату він знищив. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи УДАІ ГУМВСУ в м. Києві в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в справі ФОП - ОСОБА_2 я неналежним відповідачем, оскільки його стан фізичної особи-підприємця на час прийняття рішення суду припинено.

Проте, такі висновки суду зроблено без належного з'ясування обставин,які мають значення для правильного вирішення справи та невірного застосування судом матеріального права, з огляду на що рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з матеріалів справи,позивач УДАІ ГУМСУ в м. Києві є балансоутримувачем приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 і у відповідності до договору оренди № 5598 від 1 вересня 2010 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по місту Києву та ФОП-ОСОБА_2,7 вересня 2010 року уклав з ФОП-ОСОБА_2 договір № К-5598 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого та надання комунальних послуг орендарю.

За умовами договору позивач як балансоутримувач зобов'язався забезпечувати обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якій відповідачу - орендарю передано в оренду згідно Договору оренди №5598 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01 вересня 2010 року частину нежитлового приміщення площею 123,20 кв. м.

Згідно з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат відповідач зобов'язався перераховувати на рахунок позивача відшкодування плати за експлуатаційні та комунальні послуги, податок на землю на протязі 5-ти банківських днів після отримання рахунків та Акту наданих послуг, але не пізніше 25 числа місяця, кожного місяця .

Згідно п.5.1 строк дії договору визначено з 7 вересня по 31 грудня 2010 року (а.с.13-14).

Відповідно п. 3.8 договору оренди у разі , якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач зобов'язався сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно п 3.7 Договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно, не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувача у визначеному п 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (а.с.7).

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованість ФОП ОСОБА_2 за договором оренди становить 3 732,03 грн.,за договором про відшкодування комунальних послуг -16 642,63 грн., всього заборгованість складає 22 253,37 грн., в тому числі податок за землю 3072,03 грн., витрати за теплопостачання - 4 405,80 грн., за енергопостачання 9 014,94 грн., за водопостачання 146,20 грн., штраф 11,96 грн., пеня 532,23 грн.,пеня по комунальних послугах 1 234,52 грн. (а.с.30).

Як вбачається, після закінчення строку оренди, позивачем 12 серпня 2011 року направлено та вручено ФОП ОСОБА_2 лист-претензію № 10/1327 з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та комунальних платежах за договорами№ 5598 від 01.09.2010 та № К-5598 від 07.09.2010 року (а.с.15).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у строк (термін).

Згідно ст.612 ЦК боржник вважається таким що прострочив,якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк,встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення .

Колегією суддів встановлено, що свої зобов'язання за договором оренди та договору про відшкодування витрат відповідач, після отримання в користування приміщення, не виконував та допустив заборгованість, у зв'язку з чим та на підставі приведених доказів позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 614 ЦК, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

На вимогу зазначених вимог закону відповідач не надав доказів належного виконання ним зобов'язань за договором оренди та договором про відшкодування витрат і його доводи про те, що він належно сплачував орендну плату та комунальні послуги,але знищив квитанції (документацію) після припинення підприємницької діяльності є неспроможними.

Колегія суддів не приймає також доводи відповідача про те, що він не є належним відповідачем,оскільки його діяльність ФОП припинена, виходячи з наступного.

Згідно ст.609 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Як встановлено, строк договору оренди та відповідно договору про відшкодування витрат діяв до 31 грудня 2010 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стан фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинено 23.11.2012р., проте відомості про дату реєстрації рішення ФОП про припинення підприємницької діяльності,дата прийняття та набрання законної сили рішення органу,який прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності відсутні (а.с. 45-46).

За таких обставин вважати діяльність відповідача припиненою не має підстав.

Стосовно заперечень відповідача щодо визначеного позивачем розміру заборгованості та його незгоди з встановленими в договорах умовами нарахування орендної оплати, ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки з умовами договорів відповідач погодився, власноручно та по своїй волі їх підписав та їх не оспорював.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є,зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати понесені ним за сплату судового збору в сумі грн.229,40 грн. при зверненні до суду з позовом та 1144,70 грн. грн. при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,309,313- 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві задовольнити.

Стягнути на користь Управління ДАІ ГУ МВС України в м. Києві ( 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького,54, розрахунковий рахунок 35220100202021, банк одержувач: УДК Київської області; МФО 821018;код ЄДРПОУ 24523569; св.№38967919) з ФОП-ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) заборгованість в сумі 22 253 грн.37 коп. (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят три грн. 37 коп.) та 344 грн.10 коп.(триста сорок чотири грн. 10 коп.) судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді