Ухвала суду № 37186172, 06.02.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22ц/796/1444/2014 Головуючий у І інстанції - Притула Н.Г.

Доповідач Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Онищенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко - Україна» про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко - Україна» про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Статтею 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що недолік - окрема невідповідність товару (роботи, послуги) вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про товар (роботу, послугу), яка надана виробником (виконавцем, продавцем); істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару (роботи, послуги) відповідно до його цільового призначення і не може бути усунутий, або для його усунення необхідні великі затрати праці та часу, або він робить товар (роботу, послугу) іншим, ніж передбачено договором, або проявляється знову після його усунення;

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виробник, виконавець).

Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем (виробником, виконавцем). (ч.3 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити можливість використання товару (результатів виконаної роботи) за призначенням протягом терміну його служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності таких термінів - протягом 10 років. Виробник зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт товару, а також випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, в необхідних обсягах і асортименті запасних частин протягом усього терміну його виробництва, а після зняття з виробництва - протягом терміну служби, в разі відсутності такого терміну - протягом 10 років. (ч.4 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Частина 1 статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Продавець, виробник (підприємство, що виконує їх функції) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. (ч.3 ст.14 Закону України «Про захист прав споживачів»).

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а у разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший термін за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7 днів. (ч.5 ст.14 Закону).

Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що виконує їх функції) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника. (ч.12 ст.14 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, за договором купівлі-продажу автомобіля №808-010/04Р, що 25.08.2004 року укладений між ТОВ «НІКО-Україна», ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк», ОСОБА_1 купила автомобіль марки MITSUBISHI моделі Pajero Sport загальною вартістю 201 333,00 грн., специфікація якого зазначена у додатку 1 до цього Договору, а Банк надає Покупцеві кредит для Придбання автомобіля за цим договором у розмірі 79 відсотків від загальної вартості Автомобіля. (п.1.1 Договору).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитом.

За гарантійними зобов'язаннями, ТОВ «НІКО-Україна» взяло на гарантійне обслуговування автомобіль MITSUBISHI Pajero Sport, 2004 року випуску, що проданий 21.08.2004 року та належить на праві власності ОСОБА_1 з датою закінчення гарантії 21.08.2007 року або 100 тис. км. пробігу.

Представник позивача - ОСОБА_2 12.09.2005 року звернувся із скаргою до директора СТО «Ніко-Україна» та повідомив, що на час проведення чергового ТО (20 000 км) почала більш інтенсивно стиратись резина на лівому колесі. До ТО при 30 000 км. шина лівого колеса пришла в непридатність - стерлась ліва кромка.

15.10.2005 року та 22.12.2005 року ОСОБА_1 зверталась із заявою до відповідача про розірвання Договору купівлі-продажу автомобіля на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки автомобіль має деформацію кузова, а з таким дефектом її неможливо експлуатувати.

Листами від 19.12.2009 року за №051219/2 та від 30.12.2005 року №051230/1 ТОВ «НІКО- Україна» повідомило позивача про те, що оскільки за висновком спеціаліста автомобіль не має несправностей (деформації) кузова чи рами, автомобіль відповідає вимогам нормативних документів і не має обмежень стосовно його експлуатації, тому відсутні підстави для задоволення претензії про розірвання договору та повернення грошових коштів.

Крім того, в листі від 30.12.2005 року №051230/1 було зазначено, що позивача листом №050928 від 28.09.2005 року було повідомлено, що внаслідок неодноразового порушення ними правил експлуатації автомобіля (порушення періодичності проведення ТО, невиконання рекомендованих регулювальних робіт) позивачка втратила право на гарантійний ремонт автомобіля.

Як зазначається в умовах періодичного технічного обслуговування, для підтримання автомобіля в справному стані, необхідно проводити періодичний технічний огляд автомобіля в установлених межах часу чи/або пробігу (6 місяців+-1 місяць/10 000 км+-500), в залежності від того, що раніше настане.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 (чоловік позивача) звертався для проведення ТО:

-21.09.2004 року (замовлення №44996-0904) при пробігу 2 000 км (ТО 1 000) зазначено, що з проблем з якими звернулась позивачка на станцію, це регулювання закриття дверей водія. Зауважень під час ТО до ходової частини автомобіля не виявлено.

-26.01.2005 року (замовлення на ремонт №53960-0105) при пробігу 11 500 км. (ТО 10 000) претензій до ходової частини автомобіля не було.

-27.06.2005 року (замовлення на ремонт №65560-0605) при пробігу 25 000 (ТО 20000) і проблем при зверненні не було та після ТО було рекомендовано регулювання ступиць передніх.

08.09.2005 року (замовлення на ремонт №71570-0905) при пробігу 35823 км. із проблем зазначено, зокрема, «з'їдена» резина переднього лівого колеса та права (перевірити): биття керма на швидкості більше 80 км/год.; двері «водія» погано закриваються. За результатами ТО зазначено: люфт в передніх ступицях - потрібне регулювання, діагностика ходової, перевірка розвалу-сходження коліс. Як зазначено в замовленні, розвал-сходження в допуску. Як вбачається, ОСОБА_2 погодився із зазначеними проблемами та проведеними роботами, на підтвердження чого проставив свій підпис.

09.01.2006 року при пробігу 45 519 км (ТО 40 000) було проведено технічне обслуговування автомобіля.

20.05.2006 року при пробігу 55129 км було проведено ТО 50 000 км.

-03.09.2006 року при пробігу 65100 км було проведено ТО 60 000 км.

Крім цього, в суді першої інстанції не було надано належних доказів, що автомобіль позивача в подальшому проходив регулярне технічне обслуговування.

На підставі листа №051019/2 від 19.10.2005 року ТОВ «НІКО-Україна» ДНДЕКЦ МВС України було складено висновок спеціаліста №9-92 від 14.12.2005 року.

Судом першої інстанції неодноразово призначались експертизи та експерти попереджались про кримінальну відповідальність, тому суд вірно не прийняв до уваги висновок спеціаліста №9-92 від 14.12.2005 року, що складений Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України.

26.05.2006 року ОСОБА_2 звернувся до Державного науково-дослідного експертно- криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України із заявою про проведення дослідження причини зносу шин коліс. Проте висновок суду наданий не був.

Висновком №6958, що складений 27.02.2009 року експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Гардерманом В.Д. зазначено, що на момент огляду експертом автомобіля MITSUBISHI Pajero Sport, державний номер НОМЕР_1 шина лівого переднього колеса, встановлена на цьому транспортному засобі, знаходилась в технічно справному та функціонально придатному стані, тобто не мала понаднормового зносу і пошкоджень, які б перешкоджали її нормальній експлуатації. Якщо виходити з умови, що хоча б одна з наданих експерту для огляду двох шин BRIDGESTONE 245/70R16 раніше експлуатувалась на цьому автомобілі в якості шини лівого переднього колеса, то на ній при експертному дослідженні виявлений понаднормативний знос бігової доріжки (малюнку протектора), причиною утворення якого міг бути як незадовільний стан геометрії кузова, так і неякісне проведення робіт по регулюванню кутів встановлення передніх коліс.

В суді першої інстанції та висновком експерта не встановлено, що зазначені дві шини дійсно експлуатувались на автомобілі позивача.

З висновку вбачається, та експертом встановлено, що з технічної точки зору утворення понаднормового зносу локально-кільцевої конфігурації є характерним для режиму кочення колеса з недопустимим відхиленням кутів його просторової орієнтації (так звані «розвал» і «сходження») від встановлених виробником нормативів. Технічною причиною виникнення такого явища могли бути як незадовільне регулювання кутів встановлення керованих коліс автомобіля на СТО під час виконання регламентних робіт по технічному обслуговуванню транспортного засобу, так і незадовільний стан геометрії кузова автомобіля, який має рамну несучу основу.

Проте у висновку експертом не спростовано, що зазначені понаднормові зноси шин не могли бути внаслідок незадовільного регулювання кутів встановлення керованих коліс автомобіля на СТО під час виконання регламентних робіт по технічному обслуговуванню транспортного засобу, та експертом лише з'ясовувалась така причина, як незадовільний стан геометрії кузова автомобіля.

Крім того, у висновку не зазначено який пробіг автомобіля становив на той час, при тому що загальний термін експлуатації на момент проведення 'зазначеної експертизи становив не менше чотирьох років.

Також у висновку зазначено: «...наявність слідів контактування гумових відбійників із відповідними упорними поверхнями елементів підвіски свідчить лише про факти поодинокого «пробою» пружних елементів підвіски, але це само по собі не є достатньою, з технічної точки зору, підставою для висновку про постійне перевищення діючих вертикальних навантажень і, як наслідок, - про невиконання водієм умов експлуатації транспортного засобу. Це також відноситься до виявлених локальних відшарувань лакофарбового покриття в цих та інших місцях кузова і наявності незначних по інтенсивності локальних забоїн, а також порівняно невеликої деформації кронштейна кріплення поперечного важеля (реактивної тяги) задньої підвіски, тощо...)

До висновку не прикладено результати проведеного 09.08.2007 року дослідження геометрії кузова автомобіля на стенді механічного типу AUTOROBOT, що проведено на Київському підприємстві ТОВ «Авторемонтник», хоча у висновку є посилання на нього.

Також висновком встановлено, що при експертному дослідженні не було виявлено об'єктивних ознак наявності пошкоджень (деформацій) руйнаційно-аварійного характеру, які можна було б беззаперечно віднести до неналежної експлуатації транспортного засобу після його придбання. Несправності автомобіля у вигляді понаднормативних відхилень розташування ряду контрольних точок від технічних умов заводу-виробника існували до моменту початку експлуатації автомобіля володільцем, в тому числі могли бути обумовлені дефектами виготовлення виробничого походження або транспортувальними недоліками. Експлуатація автомобіля із зазначеними несправностями (відхиленнями) геометрії кузова суперечила вимогам п.31.1 ПДР України.

Тобто, експертом не надано чіткої відповіді на поставлені питання, його відповіді містять альтернативу та припущення. Висновок є не повним, оскільки експертом не проводилась особисто перевірка геометрії кузова, а він виходив із попередніх висновків та зазначив, що: ...якщо виходити з умов достовірності вимірів на стендовому обладнанні наведених вище закладів... ».

Оскільки рішення відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України не може грунтуватися на припущеннях, висновок суперечить Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 року за N 705/3145, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги зазначений висновок як допустимий доказ.

Висновком експертів за результатами проведення трасологічної та автотехнічної експертизи №8564/8565/12-52 від 30.04.2013 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що після остаточної зборки на автомобілі позивача проводились роботи по ремонту переднього лівого крила, які супроводжувалися його демонтуванням та нанесенням ззовні кустарним (не заводським) способом додаткових шарів лако-фарбового покриття, а також, можливо і рихтуванням.

Також, у даному висновку зазначено, що ... порушення геометрії кузова та деформація його елементів може відбуватися як у результаті отримання аварійних навантажень (аварій), так і внаслідок погіршення якості чи цілісності окремих його складових внаслідок тривалої експлуатації чи умов експлуатації або зберігання, тобто виникає зношеність автомобіля в цілому або його окремих складових. Як зазначає експерт, оскільки автомобіль позивача це рамний автомобіль, то доцільно міряти геометрію рами, оскільки саме її технічний стан буде впливати на експлуатаційні властивості, в тому числі і безпеку руху.

При огляді стану шин, що були встановлені на автомобілі, їх протекторна частина має рівномірний експлуатаційний знос по всій робочій площині. Наявний стан шин, з технічної точки зору. не вказує на наявність суттєвих відхилень у необхідних розмірах, в тому числі і порушення розвалу- сходження коліс.

Відповідні вимірювання (геометрії кузова) не проводились, оскільки ОСОБА_2 заперечував проти проведення таких вимірювань на стендах відповідача.

З врахуванням стану рами автомобіля на час проведення обстеження, а також те, що автомобіль експлуатується більше восьми років і його пробіг складає більше 200 тис. км., експерти не змогли визначити понаднормове відхилення значень геометрії кузова від заводських параметрів оскільки це є недоцільним, так як така перевірка не дасть можливості категорично стверджувати про існування невідповідностей у розмірах з початку експлуатації, а лише зазначить ці параметри на даний час. А враховуючи корозійний стан несучої рами з технічної точки зору не виключається можливість зміни її геометрії. Тому експерт, при проведенні відповідних вимірювань, не може у категоричній формі визначитись чи існували вони з вини заводу-виробника, а лише може вказати про їх наявність.

Висновком експертів за результатами проведення додаткової судової авто-технічної експертизи №7161/7163/13-52 від 19.09.2013 року, що складено Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що при огляді автомобіля 19.08.2013 року експертами було встановлено, що кузов автомобіля зовні неушкоджений; при огляді днища встановлено, що більша його частина вкрита іржею, а на лівому та правому лонжероні рами, які мають коробчасту конструкцію, наявні інтенсивні нашарування продуктів корозії, та наскрізні отвори з розгалуженими тріщинами по краях.

Як зазначив експерт, з експертної практики вбачається, що заводські дефекти вузлів механізмів і агрегатів автомобіля проявляються в межах 2-5 тисяч пробігу автомобіля з початку експлуатації, при подальшій експлуатації поломки та відмови в автомобілі відбуваються із-за експлуатаційних факторів. Говорити про заводські дефекти автомобіля, пробіг якого складає більше 200 000 км. з технічної точки зору не коректно.

Враховуючи наявний аварійний стан рами на час огляду, а також те, що пробіг автомобіля складає більше 200 тис км., термін його експлуатації (більше восьми років), в даному випадку перевірка геометрії рами не дасть можливості експертам категорично стверджувати про існування невідповідностей у розмірах геометрії рами і на даний час, без проведення заміни рами досліджуваного автомобіля (рама не ремонтується) перевірка не доцільна. Експертом зазначено, що подальша експлуатація автомобіля без проведення заміни несучої рами - неможлива (в зв'язку з наявністю корозії).

В суді першої інстанції експерт ОСОБА_4 пояснив, що основною причиною того, що шини автомобіля позивача мають понаднормовий знос є те, що при транспортуванні автомобіля, він «впав» з висоти. А тому, оскільки інші можливі причини несправності автомобіля експертом навіть не розглядались, а доказів, що при транспортуванні автомобіля він «впав» суду надано не було, суд вірно не взяв до уваги ці пояснення, оскільки це лише припущення, а не належний доказ.

Крім цього, судом першої інстанції зазначено та було встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, що позивачем на протязі всіх років, що справа перебувала в провадженні суду автомобіль експлуатувався та пробіг становить більше 200 000 км.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що за час експлуатації автомобіля, він в ДТП не потрапляв, проте належних доказів на підтвердження своїх тверджень суду не надав.

Також, в судовому засіданні не було надано доказів, що позивач звертався при пробігу 5 000 км. щодо понаднормового зносу зовнішньої кромки лівої передньої шини, як і не надано суду належних та допустимих доказів, що при пробігу 20 000 км. шина прийшла в непридатність. Крім цього, позивачем не надано доказів, що за час експлуатації автомобіля понаднормово було замінено вісім шин,чи як уточнив позивач в суді апеляційної інстанції дев»ять шин, при тому, що в матеріалах справи містяться документи, що позивач купувала комплект шин один раз на чотири роки. Позивачем порушувались правила гарантійного обслуговування, що призвело до зняття з гарантійного обслуговування автомобіля.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив з того, що в судовому засіданні не було встановлено, що понаднормова зношеність шин автомобіля пов'язана з недоліком автомобіля, який має невідповідність вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про товар (роботу, послугу), яка надана виробником (виконавцем, продавцем), а тому у суду відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу автомобіля.

Оскільки позов в частині вимог про розірвання договору купівлі- продажу автомобіля не підлягає задоволенню, судом першої інстанції також вірно відмовлено в позові в частині стягнення з відповідача витрат на суму 22 823,00 грн. та відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги є переказом позовної заяви, висновків суду не спростовують і не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2- відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2013 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий : (підпис)

Судді: (підписи) копія вірна

Суддя: Рубан С.М.

Секретар: