Ухвала суду № 37185795, 30.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

іменем України

30 січня 2014 рокусправа № 2а/0470/10411/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

за участю:

позивача: - ОСОБА_1,

представника відповідача: - Прибиток Н.А (за дов. №15/1-2 від 21.05.2012 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року

у справі № 2а/0470/10411/12

за позовом ОСОБА_1

до управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області

про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та завданої шкоди, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області в якому просив, з урахуванням уточнень, скасувати наказ № 59 о/с від 16 червня 2011 року як такий, що не можливий для виконання, є безпідставним, винесений не в інтересах служби, з порушенням законодавства; скасувати накази № 46, № 15 о/с від 17 лютого 2012 року як такі, що є незаконними та безпідставними; поновити на службі на посаді старшого інспектора відділу соціально-виховної роботи Синельниківської виправної колонії № 94 управління Державного департаменту з питань виконання покарань та в спеціальному званні майора внутрішньої служби; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язати видати службове посвідчення із зазначенням відповідної посади та стягнути шкоду, заподіяну незаконними рішеннями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.56-59).

ОСОБА_1, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені матеріали справи та не взяті до у ваги вимоги позивача щодо дослідження певних доказів.

ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 у період з 23 лютого 2006 року по 09 червня 2011 року проходив службу у Синельниківській виправній колонії № 94 в Дніпропетровській області на посаді старшого інспектора відділу соціально-виховної та психологічної роботи.

На підставі рапортів ОСОБА_1 від 25 травня 2011 року та 09 червня 2011 року, після проходження індивідуального стажування з 26 квітня 2011 року по 08 червня 2011 року, наказом начальника управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області від 16 червня 2011 року № 59 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора Дніпропетровського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області з 09 червня 2011 року.

У період з 26 серпня 2011 року по 16 лютого 2012 року ОСОБА_1 систематично допускав запізнення, а також не з'являвся за місцем проходження служби, що зафіксовано відповідними актами та рапортами службових осіб.

Висновком службового розслідування від 16 лютого 2012 року за результатами перевірки фактів невиходу ОСОБА_1 на службу без поважних причин, вирішено факти невиходу його на роботу в робочі дні в період з 26 серпня 2011 року по 16 лютого 2012 року вважати прогулами, у зв'язку з чим, за систематичні грубі порушення службової дисципліни, що виразилися у неодноразових запізненнях та безпідставних невиходах на службу, звільнити ОСОБА_1 з Державної кримінально-виконавчої служби України за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органі внутрішніх справ України.

На підставі наказу управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 46 від 17 лютого 2012 року «Про систематичні порушення дисципліни інспектором Дніпропетровського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції майором внутрішньої служби ОСОБА_1 та його покарання», ОСОБА_1 звільнено за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», з яким останнього ознайомлено особисто під підпис.

Наказом управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 15 о/с від 17 лютого 2012 року «По особовому складу», майора внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України з 16 лютого 2012 року.

Судом враховано, що відповідно до пункту 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 26 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року допускав систематичні порушення службової дисципліни, у зв'язку з чим на нього накладались дисциплінарні стягнення у вигляді попередження, попередження про неповну посадову відповідність, суворої догани. Вказані дисциплінарні стягнення не зняті, та не оскаржені ні в судовому порядку, ні в порядку, передбаченому статтями 20, 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Отже, застосування до ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення згідно пункту «є» статті 64 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України є обґрунтованим, враховуючи те, що ОСОБА_1, маючи не зняті дисциплінарні стягнення, належних висновків для себе не зробив, продовжував допускати систематичні порушення службової дисципліни у вигляді запізнень на роботу та прогулів.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим