Ухвала суду № 37185476, 12.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. справа № 2а/0470/4019/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - Дерець Т.В (за дов. від 04.06.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року

у справі № 2а/0470/4019/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна»

до Дніпропетровської митниці Міндоходів

про скасування податкових повідомлень,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 20 березня 2012 року № 54, яким донараховано мито на товари, що ввозяться на територію України на загальну суму 7249,51 грн. та № 55, яким донараховано податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України на загальну суму 1453,92 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову (а.с. 111-115).

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна», не погодившись з постановою суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна» зазначає, що на стадії митного оформлення товарів, відповідачем фактично погоджено задекларований код УКТЗЕД, а його зміна на підставі висновків камеральної перевірки є протиправною.

На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, в судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво Дніпропетровської митниці - Дніпропетровською митницею Міндоходів.

Представник Дніпропетровської митниці Міндоходів заперечує проти апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна» протягом 2010 - 2011 років ввезено на митну територію України товар «шпаклівки «UZIN NC 145» та «UZIN NC 190», який задекларовано за кодом 3214900090, згідно УКТЗЕД із застосуванням 5% ставки ввізного мита.

Дніпропетровською митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна» при митному оформленні шпаклівок «UZIN NC 145» та «UZIN NC 190», за результатами якої складено акт від 28 лютого 2012 року № Н21/12/110000000/32988082.

Перевіркою встановлено, що позивачем невірно класифіковано товар за кодом 3214900090, згідно УКТЗЕД як інші невогнетривкі суміші для підготовки поверхні фасадів, внутрішніх стін, будівель, підлоги, стелі тощо судин із застосуванням 5% ставки ввізного мита. Зазначений товар необхідно класифікувати за кодом 3214109090, згідно УКТЗЕД - інші шпаклівки для малярних робі, із застосуванням 6,5% ставки ввізного мита.

На підставі акту від 28 лютого 2012 року Дніпропетровською митницею прийняті податкові повідомлення від 20 березня 2012 року № 54, яким донараховано мито на товари, що ввозяться на територію України на загальну суму 7249,51 грн. та № 55, яким донараховано податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України на загальну суму 1453,92 грн.

Виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи при митному оформленні і, тому, посадова особа митного органу не завжди має можливість для детальної перевірки та оцінки всіх відомостей про товар, які впливають на його класифікацію, під час процедур митного оформлення.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, на платника податків покладено відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати податків та зборів.

Згідно положень статті 11 Митного кодексу України та Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 квітня 2005 року № 314, митниця здійснює контрольні функції при перевірці даних вантажної митної декларації.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, вантажна митна декларація є документом, за яким здійснюється нарахування та сплата митних платежів при митному оформленні.

Порядок заповнення вантажної митної декларації регламентовано Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09 липня 1997 року № 307, відповідно до пункту 5 Розділу І якої, вантажна митна декларація заповнюється декларантом; графи A, C, D/J, E/J, G, H, I, F заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи ВМД заповнюються декларантом. В окремих випадках, визначених цією Інструкцією, до зазначених граф вантажної митної декларації частина відомостей може вноситися декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф вантажної митної декларації.

Таким чином, посадові особи митного органу не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати вантажну митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф вантажної митної декларації, заповнення яких належить до компетенції митних органів.

Декларування коду товару згідно УКТЗЕД здійснюється у графі 33 вантажної митної декларації «код товару»; нарахування митних платежів - у графі 47 «нарахування митних платежів» із зазначенням інформації про сплату у графі «В» - подробиці розрахунків. Всі вказані графи заповнюються виключно декларантом, а даному випадку уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна».

Таким чином, саме неправильне зазначення митним брокером, який діяв від імені позивача, у вантажній митній декларації коду товару у графі 33 призвело до застосування неправильної ставки мита та невірного розрахунку зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

За процедурою, встановленою Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року № 339 (чинної на час проведення перевірки) на виконання вимог статей 41, 265 Митного кодексу України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митними органами, зокрема, шляхом проведення камеральної перевірки. У разі якщо за його результатами виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Державною митною службою формою. У разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом порядку.

Крім того, пунктом 3 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 71 передбачено, що перевірка проводиться у разі, в тому числі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.

Оскільки, за результатами проведеної перевірки встановлено неправильне визначення позивачем в митних деклараціях коду товару, який ввозився на митну територію України, а відповідно і не донарахування митних платежів, то у митниці були обґрунтовані підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України допущено порушення законодавства, у зв'язку з чим митний орган на законних підставах скористався своїм правом на здійснення митного контролю після закінчення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.

За таких обставин, Дніпропетровська митниця правомірно віднесла зазначений товар до товарної підкатегорії 3214109090, згідно УКТЗЕД - інші шпаклівки для малярних робі, із застосуванням 6,5% ставки ввізного мита, згідно Митного тарифу України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СМП-Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим